Гендиректор комплексу Героїв Небесної Сотні розповів, чому «стоїть» будівництво меморіалу

Будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні може бути здійснене дуже швидко, для цього нарешті треба подолати кризу, пов’язану з арештом земельної ділянки через слідство у “справах Майдану”.

Про це заявив під час зустрічі з журналістами генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Меморіал ми готові побудувати за пів року — лишень буде знято арешт, у разі створення умов. Закуплені матеріали, близько 80 млн грн були заплачені генпідряднику з авансу в 111,5 млн грн. Виконані проєктні роботи, проєкт пройшов державну експертизу, проведений тендер на генпідрядника. Тобто ми - на фінальній стадії. Але меморіал заблокований саме через арешт земельної ділянки на невизначений термін”, - сказав Пошивайло.

Він зазначив, що через цю ситуацію інституція опинилася в заручниках і вихід - або нарешті отримати “добро” на будівництво, або повинен бути акт про ліквідацію проєкту.

“Немає проміжних варіантів. Його не можна законсервувати, притримати, бо ми повинні звітувати в цьому році за сплачений аванс. І це теж може бути підставою для нових кримінальних проваджень і маніпуляцій — що минуло три роки, а музей не прозвітував за 111,5 млн грн. Проте всі ці кошти чітко розписані по статтях, проведено інвентаризацію, вони всі є”, - зауважив Пошивайло.

Водночас він поінформував, що на їхню пропозицію відгукнулося Міністерство культури та інформаційної політики, і разом з Українським інститутом національної пам’яті створило міжвідомчу групу з представників Кабміну, ДБР, Офісу Генпрокурора, щоб усі разом могли знайти компромісне рішення для реалізації проєкту Меморіалу.

“Зараз ми очікуємо на засідання цієї групи”, - повідомив гендиректор.

Щодо реалізації проєкту Національного музею Революції Гідності, то тут, за його словами, “усе чіткіше”. Цього року було розблоковано процес розробки проєктно-кошторисної документації, бо переможцям конкурсу - німецькій компанії “Кляйгус + Кляйгус” - було виплачено премію, а також було знайдено компромісне рішення, яким чином можна реалізувати німецький проєкт.

“Це рішення вигідне для України, принаймні, у двох варіантах — по-перше, вартість проєктування буде в 5-7 разів нижча, по-друге, сам проєкт після двох років перемовин дістався для України на хороших умовах, і в травні цього року ми підписали з німецькими архітекторами ліцензійну угоду і почали готуватися до розробки тендерної документації. 8 вересня ми оголосили тендер відповідно до закону про публічні закупівлі. На кінець 2022 року ми сподіваємось отримати три стадії проєкту. Він має пройти державну експертизу і низку погоджень. На кінець 2022 року — на початок 2023-го ми готові розпочати підготовчі будівельні роботи, тобто оголошувати тендер на пошук генпідрядника з будівництва. А на кінець 2025-го — на 2026-ий ми можемо мати будівлю Музею Революції Гідності”, - розповів Пошивайло, водночас зазначивши, що цьому процесу мають сприяти фінансові і політичні умови.

Читайте також: Музей Революції гідності відреагував на інцидент з інсталяціями на алеї Героїв Небесної сотні

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2020 року правоохоронці провели обшуки у Музеї Революції Гідності та в помешканні керівника музею Ігоря Пошивайла.

У поліції заявили, що під час досудового розслідування справи слідчі з'ясували, що аванс у 111 млн грн на будівництво Меморіального комплексу генпідрядник отримав наприкінці 2018 року, а будівництво так і не почалося.

Пошивайло повідомив, що будівництво не здійснюється, оскільки суд за клопотанням Генпрокуратури заарештував земельну ділянку, на якій мали проводити роботи.

Своєю чергою екскерівник Управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк пояснив Укрінформу, що будівництво Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні можливе після вироку Святошинського райсуду у справі про розстріли на Інститутській, а також імовірного апеляційного оскарження.