Українська антарктична експедиція повернулася до Києва
Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції повернулися в Україну після майже 13 місяців роботи на станції «Академік Вернадський».
Вони прилетіли в аеропорт «Бориспіль» сьогодні, 17 травня, евакуаційним рейсом з Лісабона, повідомляє пресслужба МОН.
Разом з ними повернулися учасники сезонного загону, які працювали на станції 3 місяці.
«Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак завдяки роботі команди НАНЦ, Посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року або ж законсервувати станції», - зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.
Зазначається, що полярники вирушили зі станції «Академік Вернадський» ще 24 квітня. 2 травня, після перетину найбільш штормового місця планети – протоки Дрейка – учасники експедицій прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Відтак через Сантьяго, Сан-Пауло, Лісабон повернулися в Україну.
Враховуючи затримку зимувального загону 25-ї УАЕ в дорозі з України в Антарктиду, перезмінка на «Вернадському» цього року тривала 2 місяці - чи не найдовше в історії стації, повідомили в міністерстві.
Усі полярники, що прибули в Україну, встановили спеціальний додаток «Дій вдома» та перебуватимуть вдома на самоізоляції.
В Антарктиді науковці виконували мультидисциплінарні дослідження, зокрема вивчали: зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року); зміни рівня моря, його солоності та температури; стан та динаміку «озонової діри»; вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні; космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо); стан навколоземної плазми; гірські породи; стан льодовиків; антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби); флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди – колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники); гніздування домініканських мартинів та поморників; популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані; популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації); склад антарктичних ґрунтів.
«І зимувальний, і сезонний загони блискуче впорались зі своїми завданнями. Отримані ними дані мають значну цінність не лише для української, але й для світової науки. Привезені зразки весь наступний рік оброблятимуться в багатьох лабораторіях університетів та академічних інститутів», - зазначив Дикий.
Як повідомлялося, зимувальний загін 24-ї Української антарктичної експедиції вирушив на станцію "Академік Вернадський" наприкінці березня 2019 року. Цих полярників вперше відібрали на основі відкритого конкурсу.