Порошенко: Поки немає ефективної системи подолання наслідків трагедії на ЧАЕС

Фото

Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи потребує чітко скоординованих зусиль усієї міжнародної спільноти.

Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час поїздки на Чорнобильську АЕС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи потребує чітко скоординованих зусиль усієї міжнародної спільноти. Чому так? Тому що масштаб Чорнобильської катастрофи має планетарний характер. Ніхто не відчуває себе у безпеці, поки ми не налагодили ефективну роботу системи подолання наслідків цієї трагедії", - сказав Порошенко.

За його словами, тут не може бути кордонів - у Білорусі, Росії чи Європі це може бути так само небезпечно. "І ця моя позиція повністю поділяється нашими партнерами", - додав глава держави.

Пам'ятні заходи з вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за участі Президента / Фото: http://www.president.gov.ua

Порошенко наголосив, що подолання наслідків Чорнобильської трагедії було б неможливим без українських ліквідаторів, без фінансової підтримки США, ЄС, ЄБРР, ООН, Японії, Франції, Німеччини, Великої Британії та багатьох інших країн та організацій.

Президент навів приклад того, як українські та японські фахівці проводять випробування мобільної фільтрувальної установки, призначеної для очищення води від забруднюючих речовин, в тому числі і радіонуклідів.

"У зоні відчуження також тривають спільні українсько-японські дослідження міграції радіонуклідів водним шляхом. Під час свого візиту до Японії з прем'єром цієї країни ми домовилися, що будемо дуже ретельно допомагати долати наслідки як аварії на станції Фукусіма, так і в Чорнобилі", - додав Президент.

Як повідомлялося, 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Читайте також: Порошенко сказав, коли введуть в експлуатацію новий конфайнмент на ЧАЕС

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн - Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим - сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи.