Незалежність: 25 років за 25 днів. Перші «євромайданівці», штурм Банкової, «печеньки» Нуланд, Небесна Сотня

Аналітика

22.08.2016 09:00

Голубка, випущена з рук Папи і атакована чорним вороном, подала нам знак: попереду смертельно небезпечні часи. Але Україна не загине!

( Продовження )

Двадцять третій рік Незалежності на багато десятиріч залишиться незагоєною раною, одним із найдраматичніших і найтрагічніших періодів за всю 400-річну історію модерної України. Бо час тут був неймовірно спресований, і герої народжувалися щодня.

Про події першої половини цього року – з серпня 2013 р. по лютий 2014 р. – в спеціальному проекті Укрінформу, присвяченому річниці Незалежності України: «Незалежність: 25 років за 25 днів».

27 серпня - 1 вересня 2013 року

В Україні вперше проходив Чемпіонат світу з художньої гімнастики.

До Києва з'їхались 300 спортсменок з 59 країн світу. Тоді збірна України виграла на турнірі п'ять нагород - одне "золото", по два "срібла" та "бронзи". Цікаво, що золота винагорода дісталася Ганні Різатдіновій, яка вперше стала чемпіонкою світу, а нині є надією нашої збірної на Олімпіаді в Ріо.

12 вересня

Внаслідок тривалого сильного дощу на Одещині розлилася повінь, яка стала однією з наймасштабніших за останні сто років. Були підтоплені 13 населених пунктів області.

21 листопада

Микола Азаров, прем`єр-міністр від більшості, сформованої Партією регіонів, оголосив, що Україна призупиняє процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом.

Ця угода готувалася з 1998 року, її повинні були підписати на Вільнюському саміті 28 листопада. Проте, після таємної зустрічі Путіна та Януковича, українська влада відмовилася від підписання, а отже, і від європейського вибору.

Уже ввечері цього дня, відгукнувшись на заклик Мустафи Найєма в соцмережах, на київському Майдані почали збиратися перші небайдужі. Так почався Євромайдан.

Влада Януковича відреагувала миттєво. Окружний суд Києва заборонив встановлювати малі архітектурні форми, в тому числі намети, на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі.

24 листопада

Від пам`ятника Шевченку Хрещатиком аж до Європейської площі пройшов найчисленніший за часів правління Януковича марш прихильників опозиції – за різними оцінками, у ньому взяли участь від 80 до 150 тисяч чоловік. На мітингу, що відбувся на Європейській площі, вимагали відставки Азарова, скасування рішення уряду про відмову від асоціації з ЄС, підписання Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі, звільнення з ув'язнення Юлії Тимошенко. Учасники мітингу звернулися до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади.

Уперше такий масовий мітинг у Києві пройшов під численними прапорами Європейського союзу, які майоріли поряд із синьо-жовтими стягами.

Мітинги з аналогічними вимогами відбулися в Харкові, Львові, Луганську, Вінниці, Донецьку, Кривому Розі, Сумах та Чернівцях.

26 листопада

Янукович у телеефірі пообіцяв, що угоду України з ЄС підпишуть, коли країна буде готова до цього економічно.

Він також закликав міліцію і протестуючих не застосовувати силу під час акцій протесту.

29 листопада

Цього дня українські студенти організували живий «євроланцюг» між Києвом та Перемишлем.

Маршрут ланцюга розпочався у Києві й проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Загальна довжина його становила 625 кілометрів. Цей живий ланцюг вдруге в історії України об`єднав її патріотів. У січні 1990 року такий ланцюг українці створили на Акт Злуки.

30 листопада

У ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав мітингувальників.

Ще перед 4-ю годиною ранку на Майдан почали завозити вантажівками елементи новорічної ялинки, яку зводили неподалік місця протесту. Тоді ж загони міліції оточили близько тисячі активістів, які стояли з прапорами і мирно співали пісень. У результаті нападу силовиків десятки людей отримали поранення, головним чином це були студенти з Києва й інших областей України. Відеозаписи, оприлюднені в інтернеті, стали наочним доказом звірячого поводження силовиків з мирними людьми. Багатьох учасників мітингу продовжували бити кийками, навіть поваливши на землю, втікачів відловлювали по всьому центру Києва. Рятуючи пікетувальників від «Беркуту», ченці Михайлівського собору відкрили для них церковну браму. Для багатьох це стало знаком: українська церква – з народом.

Від жорстокості «Беркуту» постраждали щонайменше 79 осіб. 35 людей було затримано, але згодом звільнено. Проти учасників мітингу відкрили кримінальні провадження - за статтями «спротив представникам влади» і «хуліганство». Втім силовий розгон мирного зібрання на Майдані набув такого міжнародного резонансу, що тодішнє керівництво держави відмежувалося від дій силовиків, а глава президенської адміністрації Сергій Льовочкін навіть подав у відставку (яка, втім, не була прийнята).

1 грудня

Подіїї 30 грудня біля стели на Майдані збурили суспільство. 1 грудня у Києві пройшов один із найвелелюдніших мітингів Революції Гідності. Опівдні колона мітингувальників рушила з Михайлівської площі вулицею Володимирською до парку Шевченка, а звідти у бік Хрещатика, потім пройшла Бессарабською площею і попрямувала до Майдану Незалежності. За різними даними, того дня у центр Києва вийшло від півмільйона до 800 тисяч осіб. Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, під натиском людей змушена була відступити.

Мітинг під прапорами Європейської спільноти відвідали закордонні дипломати: віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич, колишній глава Європарламенту Єжи Бузек та колишній глава польського уряду, лідер партії «Закон і справедливість» Ярослав Качинський.

Окрилені підтримкою, мітингувальники зайняли будівлю КМДА та Будинок профспілок - там розташувався Штаб національного опору.

Радикально налаштована частина демонстрантів здійснила спробу підійти до дверей Адміністрації Президента, але була зупинена «Беркутом», який уперше застосував світлошумові гранати і сльозогінний газ. Після чого почалося переслідування і побиття демонстрантів. У сутичці постраждали близько 40 журналістів, у тому числі й іноземних видань.

Приблизно о 17:00 на Банковій з'явилися Віталій Кличко, Петро Порошенко та Олег Тягнибок, які стали поміж радикалами і міліцією, намагаючись заспокоїти обидві сторони.

1 грудня можно назвати і днем народження Автомайдану - співтовариства автомобілістів, які підтримували Євромайдан. Увечері колона приблизно з 300 автомобілів спробувала проїхати до президентської резиденції «Межигір'я», проте по дорозі в село Нові Петрівці їм перегородили шлях 4 автобуси спецпідрозділу «Беркут».

Загалом, 1 грудня акції протесту відбулися в багатьох містах країни. Наймасовішим був протест у Львові - близько 40 тисяч осіб. У Луцьку протестували понад 8 тисяч, у Тернополі - понад 5 тисяч, у Чернівцях - близько 5 тисяч. Акції також відбулися у Рівному, Харкові, Дніпропетровську, Хмельницькому, Одесі, Вінниці, Ужгороді, Кіровограді, Донецьку, Луганську, Житомирі.

8 грудня

Цього дня у Києві відбувся так званий «Марш мільйона». На віче на Майдані Незалежності зібралися, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона громадян. Зі сцени виступали політичні, культурні та духовні діячі. Було оголошено про намір блокувати урядові будівлі та встановити наметові містечка на вулицях урядового кварталу. Опозиція дала тодішньому президенту Януковичу 48 годин для виконання вимог Майдану і пообіцяла блокувати його резиденцію у Межигір'ї. По завершенні офіційної частини заходу мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу, де створили і побудували кілька блокпостів і барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській та перехресті Шовковичної й Богомольця.

Увечері активісти «Свободи» повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка біля Бессарабки в Києві. На постаменті встановили державний прапор України та червоно-чорний прапор ОУН-УПА.

Того ж дня на Майдані було сформовано 15 загонів цивільної самооборони, які назвали «сотнями».

11 грудня

У ніч із 10 на 11 грудня 2013 року численні підрозділи внутрішніх військ і «Беркута» зробили першу спробу розігнати мирних протестувальників на Майдані у Києві. Основною точкою протистояння стала барикада на Інститутській, а після її руйнування - простір між сценою і Будинком профспілок. Тоді зі сцени Руслана Лижичко і Юрій Луценко закликали киян прийти на допомогу Майдану, а Михайлівський Золотоверхий собор уперше за багато століть скликав людей до спротиву набатом.

Із кожною годиною людей у центрі столиці більшало - станом на п'яту ранку мітингувальників на Майдані було вже близько 10 тисяч. Кількома годинами пізніше силовики спробували штурмувати Київраду, однак захисники будівлі почали поливати їх із другого поверху водою з пожежних брандспойтів, а на вході до КМДА зчинилася бійка.

Тим часом кількісна перевага вже явно була на боці активістів Майдану, і спецназівці під зростаючим натиском людей відступили.

31 грудня

Сотні тисяч киян святкували Новий рік на бунтівному Майдані.

Наступного дня пакет прийнятих законів підписав тодішній президент Янукович. Незважаючи на численні протести й заклики світової та української громадськості не публікувати тексти законів, вони все ж таки були оприлюднені, в результаті чого набрали чинності.

19 січня

Протистояння на Майдані з мирної фази перейшло в силову. Кількасот тисяч людей, обурених прийняттям «диктаторських законів» 16 січня, зібралися на народне віче. Висміюючи заборону з боку МВС надягати мотоциклетні шлеми й будівельні каски, жінки з`явилися на Майдані з кастрюлями й дуршлагами на головах. Колона, очолювана Автомайданом і бійцями «Правого сектора», пішла до Верховної Ради, однак зіткнулася із кордоном «Беркуту» на вулиці Грушевського.

Почалися сутички, які тривали усю ніч. Під час протистояння мітингувальники закидали міліцію бруківкою, фаєрами, «коктейлями Молотова». Були спалені шість автобусів і вантажівок правоохоронців. «Беркут» використовував проти демонстрантів світло-шумові гранати і гумові кулі, сльозогінний газ та водомет.

Під час силового протистояння на Грушевського був пошкоджений фасад входу на стадіон «Динамо», спалені каси стадіону і розібрана частина огорожі. Пошкоджень зазнав і пам'ятник Валерію Лобановському. 22 січня його загорнули у брезент.

За повідомленнями столичних медиків, з 16:00 19 січня до ранку 21 січня, за медичною допомогою звернулися 122 постраждалі, 50 із них були госпіталізовані. За даними медичної служби Євромайдану, за добу 19-20 січня на вул. Грушевського було поранено 1400 осіб.

22 січня

На Майдані загинули перші активісти - вірменин Сергій Нігоян, білорус Михайло Жизневський. Окрім того Роман Сеник із Львівщини отримав важкі поранення і помер у лікарні 25 січня. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур львів'янина Юрія Вербицького, якого викрали невідомі просто з лікарні напередодні.

Після цих подій керівництво США та представники Євросоюзу вперше заговорили про санкції проти уряду Януковича.

23 і 24 січня

Протести поширюються по всій Україні. У ряді міст - Тернополі, Львові, Рівному, Івано-Франківську та Хмельницькому, протестувальники захоплюють будівлі обласних державних адміністрацій.

Перемовини в ніч з 23 на 24 січня між президентом Януковичем і лідерами опозиції – Яценюком, Кличком і Тягнибоком ні до чого не призводять. Влада відхиляє більшість вимог, а запропоновані нею у відповідь умови не приймає Майдан. Протестувальники споруджують нові барикади в урядовому кварталі.

26 січня

Недільна проповідь Папи Римського у Ватикані, присвячена в тому числі й ситуації в Україні, закінчилася «поганою прикметою». На очах у сотень вірян, які зібралися біля Собору святого Петра, білі голуби миру, випущені з балкона Франциском і дітьми, були атаковані чорним вороном і чайкою. Проте, втративши кілька пір'їн і отримавши удари дзьобом, голуби змогли втекти від переслідувачів. Для багатьох українців це стало знаком: попереду смертельно небезпечні часи, але ми виживемо…

28 січня

На прес-конференції за підсумками саміту Росія-ЄС Путін обіцяє не втручатися у події в Україні: «З приводу порад Україні, як і що робити. Я думаю, що український народ сам у змозі розібратися. У всякому разі, Росія ніколи не буде в це втручатися», - сказав він.

28 січня

Прем'єр-міністр Микола Азаров подав у відставку. Верховна Рада провела засідання, на якому переважною більшістю голосів анулювала 9 з 12 «диктаторських законів».

Втім Майдану цих «жертвоприношень» уже замало, вони вимагають відставки Януковича.

18-20 лютого

Уранці 18 лютого демонстранти пішли до Верховної Ради, де депутати мали розглянути зміни до Конституції України. Однак канцелярія парламенту відмовилася реєструвати цей документ, що викликало обурення серед мітингувальників і призвело до сутичок із силовиками. Протягом 18 лютого під час зіткнень протестувальникам довелося знову відступити до Майдану. Понад 20 з них було вбито з вогнепальної зброї.

Проти демонстрантів зі сторони вулиці Інститутської були застосовані 3 водомети, було підтягнуто БТРи. Близько 22 години загорівся Будинок профспілок, де в той час розташовувався штаб євромайданівців та перебували поранені. За офіційними даними, під час пожежі загинули дві людини, 41-у врятовано. Пожежу загасили тільки 20 лютого вранці. Тим часом переговори лідерів опозиції з тодішнім президентом Януковичем не дали результатів.

20 лютого протестувальники перейшли в контрнаступ, і, незважаючи на значні втрати, змогли зайняти Український дім, Жовтневий палац і відтіснити силовиків до урядового кварталу. Однак, на дахах будівель навколо Майдану розташувалися снайпери, які відкрили прицільний вогонь по майданівцям. Проти активістів діяли не тільки силовики, а й спеціально підібрані бандити - «тітушки».

Загалом з 18 по 21 лютого на Майдані загинули близько 100 осіб. Всіх їх згодом назвуть «Небесною Сотнею».

Тим часом у Києві продовжувався транспортний колапс: під'їзди до міста охороняють автоматники, метро не працює три дні через оголошену владою терористичну загрозу. Не працює залізничне сполучення із Львівською та Івано-Франківською областями.

21 лютого

Кількість жертв серед мирного населення на Майдані вразила не тільки зарубіжних спостерігачів, але й багатьох з оточення Януковича. Тож парламент абсолютною більшістю голосів (386) схвалив у цілому Закон «Про відновлення дії окремих положень Конституції України 2004 року». Також схвалено Закон «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України». Рада імплементувала до національного законодавства положення статті 19 Конвенції ООН проти корупції, згідно з якими була декриміналізована стаття, за якою засуджено Юлію Тимошенко. Наступного дня вона була звільнена.

У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням покинув країну. Спочатку він залишає Київ і виїжджає до Харкова, де за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд для відділення східних регіонів від України. Однак цей план зазнав поразки. Янукович та більшість членів його уряду втекли до Росії.

Верховна Рада України, Адміністрація Президента, Кабмін та МВС перейшли під контроль і охорону Майдану.

23 лютого

Народні депутати 328-ми голосами ухвалили постанову «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів президента України». Вибори призначено на 25 травня 2014 року.