Незалежність: 25 років за 25 днів. Качанівська епопея, проігнорований Меркель футбол, голодування за мову

Аналітика

20.08.2016 09:00

Пенсійну реформу, ухвалену цього року, вщент розкритикувала опозиція, але прийшовши до влади, не відмінила

( Продовження )

Двадцять перший рік Незалежності запам`ятався, крім усього іншого, чотирма вибухами в Дніпропетровську, які були кваліфіковані владою Януковича як теракт, за яким стоять політичні мотиви. Все це значно ускладнило життя опозиції й громадським організаціям, прибічники демократичних змін були деморалізовані ув`язненням лідерів опозиції й нарощуванням м`язів силовими структурами.

Про події цього року – в спеціальному проекті Укрінформу, присвяченому річниці Незалежності України: «Незалежність: 25 років за 25 днів».

24 серпня 2011 року

Європейський інформаційний телеканал Euronews почав мовлення українською. Таким чином, Україна стала одинадцятим мовником телеканалу.

26 вересня

На чемпіонаті світу з боксу, що проходив у Баку, українські спортсмени завоювали чотири золоті та одну срібну медаль і перемогли в командному заліку. Серед переможців були й Олександр Усик та Василь Ломаченко, які стали вважатися одними з найперспективніших бійців світу.

1 жовтня

Стартувала скандальна пенсійна реформа. Ще 9 вересня Янукович підписав ухвалений Верховною Радою закон «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Відповідно до цього закону, для жінок пенсійний вік поступово збільшувався з 55 до 60 років, підвищено і страховий стаж до 30 років для жінок і до 35 - для чоловіків.

Ця реформа в країні була сприйнята вкрай негативно. Розуміючи це, влада відтягувала її впровадження майже рік. Однак реформи вимагав МВФ, називаючи її однією з умов отримання Україною чергового траншу кредиту. Одночасно росла діра в бюджеті, з якого фінансувався Пенсійний фонд.

Попри нищівну критику пенсійного закону Азарова-Януковича, демократична опозиція, прийшовши до влади, так і не відмінила передбачене ним підвищення пенсійного віку.

8 жовтня 2011 року

У столиці відкрили НСК «Олімпійський». Саме на ньому влітку 2012 року відбудуться п'ять матчів турніру, а також фінал та церемонія закриття Євро-2012.

Реконструкції «Олімпійського» передував конфлікт довкола торговельного центру «Троїцький», який почали будувати навпроти футбольної арени. Президент УЄФА Мішель Платіні категорично заявив, що якщо споруда перед головним стадіоном країни не буде знесена, матчі чемпіонату Європи в Києві проводитися не будуть. На думку футбольних урядовців, «Троїцький» загрожував безпеці відвідувачів стадіону. Переговори з власником будівництва, який вимагав значної компенсації, затягувалися. Рік консультацій закінчився практично нічим. Але буквально за день до контрольного візиту інспекторів УЄФА до Києва влада пішла на умови забудовника, йому пообіцяли відновити будівництво центру одразу після чемпіонату Європи.

29 жовтня

У Львові відкрито «Арену-Львів» - один із чотирьох стадіонів України, який мав приймати матчі фінальної частини Євро-2012.

8 лютого 2012 року

Росія офіційно заборонила імпорт сирної продукції семи українських молокопереробних підприємств, начебто, через її невідповідність російським стандартам якості. Формальним приводом до заборони стала заява головного санітарного лікаря РФ Геннадія Онищенка про низьку якість твердих сирів українського виробництва. За оцінками ЗМІ, так звана «Сирна війна» розпочалася внаслідок боротьби за російський ринок збуту, і була використана Росією як інструмент економічного тиску на Україну.

24 липня цього ж року майже всі заборони були зняті. За цей час орієнтовні втрати українських виробників від невиконаного експорту склали близько 300 млн доларів.

10 березня

У Миколаєві вранці знайшли 18-річну Оксану Макар, яку напередодні згвалтували і намагалися спалити живцем троє молодих людей. У той же день міліція порушила кримінальну справу за фактом замаху на вбивство. Після затримання 11 березня трьох підозрюваних, двоє з них були відпущені правоохоронними органами під підписку про невиїзд. Це викликало протести в Миколаєві і великий суспільний резонанс по всій країні, після чого правоохоронці знову затримали підозрюваних.

Із травмами, несумісними з життям, дівчина протрималася 19 днів і, навіть, змогла дати свідчення. Після смерті потерпілої кримінальну справу перекваліфікували із статті «замах на вбивство» на статтю «умисне вбивство, скоєне з особливою жорстокістю». Слідство тривало два місяці.

Зрештою, Центральний районний суд Миколаєва оголосив вирок трьом обвинуваченим: Євген Краснощок отримав довічне ув'язнення, Артем Пoгocян - 14 років, Максим Пpиcяжнюк - 15 років позбавлення волі.

Разом з тим, через «недостатній професіоналізм у ході розслідування справи» був звільнений ряд посадовців прокуратури та УМВС Миколаївської області.

27 квітня 2012 року

У центрі Дніпропетровська сталася серія вибухів, яку правоохоронці кваліфікували як теракт. Перший вибух прогримів об 11:40 у центрі міста на трамвайній зупинці навпроти Оперного театру. О 12:20 вибухівка спрацювала у районі залізничного вокзалу, розташованого за 500 метрів від місця першого вибуху. Трохи пізніше неподалік парку Глоби був третій вибух. Четвертий стався на проспекті Карла Маркса біля Оперного театру, також на трамвайній зупинці. Згодом у місті знешкодили ще один, п'ятий, вибуховий пристрій.

Внаслідок серії вибухів 31 особа була травмована, 11 із них - діти.

Центр міста тут же перекрила міліція, почалася суцільна перевірка місць громадського користування. На посилений режим несення служби було переведено правоохоронців у всіх обласних центрах України.

Паніка в місті була шалена. Школярів відпустили із занять, магазини в центрі міста зачинилися, мобільний зв'язок не працював. Згодом у соціальних мережах виклали фото БТРів на вулицях Дніпропетровська.

За фактом вибухів прокуратура Дніпропетровської області порушила кримінальну справу за статтею «терористичний акт». Розслідувати її доручили СБУ. Першого червня правоохоронці оголосили про затримання 4 підозрюваних у «терактах»: Віктора Сукачова, Віталія Федоряка, Дмитра Реви та Лева Просвірніна.

Справу розглядав Індустріальний районний суд Дніпропетровська. Віктора Сукачова і Віталія Федоряка звинуватили у створенні терористичної групи, виготовленні вибухових пристроїв, у вчиненні загалом 3 замахів і 8 терактів - не тільки у Дніпропетровську, а й у Харкові та Запоріжжі у 2011 році.

Леву Просвірніну і Дмитрові Реві висували обвинувачення як помічникам, їм загрожувало до 12 років позбавлення волі. Свою провину повністю визнавав лише Федоряк, а Сукачов, якого слідство вважає організатором групи, визнавав її частково. Натомість Просвірнін та Рева з обвинуваченнями категорично не погоджувалися. Їхню причетність до вибухів не підтверджували у свідченнях і Федоряк із Сукачовим.

11 березня 2014 року державне обвинувачення відмовилося від пред'явлених звинувачень щодо Дмитра Реви та Лева Просвірніна у повному обсязі.

Влада всіляко піарила цей процес: він їй був вигідний, як аргумент для розширення ролі силових структур у житті суспільства. Обвинувачення намагалося зробити акцент на тому, що «керівник терористичної групи» Віктор Сукачов був старшим викладачем кафедри політології Дніпропетровського національного університету, а Віталій Федоряк - асистентом цієї ж кафедри, а отже диверсійні акти були вчинені з ідейних (а саме - націонал-патріотичних) міркувань. Додала гасу в полум`я версія адвоката Сукачова щодо мотивів його вчинку: «На його думку, це його форма протесту проти існуючого соціально-економічного ладу в Україні».

28 квітня

У Харкові розпочався ще один судовий процес над Юлією Тимошенко. Проте, судові засідання неодноразово переносилися у зв'язку зі станом її здоров'я.

Ще в жовтні 2011 року СБУ порушила проти екс-прем'єра нову кримінальну справу за фактом розтрати держкоштів в особливо великих розмірах у 1990-ті роки. Йшлося про 405 мільйонів доларів, які начебто заборгувала міністерству оборони Росії очолювана Тимошенко корпорація «Єдині енергетичні системи України».

Тимошенко ще під час «газового» судового процесу почала скаржитися на болі в спині. У середині лютого, вже в Качанівській колонії, екс-прем'єра оглянула медкомісія у складі лікарів з Канади та Німеччини (Тимошенко не раз заявляла про те, що не вірить лікарям з МОЗу). Генпрокурор України, за рекомендацією німецьких медиків, доручив лікувати її в медустанові поза стінами колонії. Для лікування була обрана харківська клініка «Укрзалізниці». Але й з клініки Тимошенко відмовлялася їздити на засідання суду. Весь цей час будівлю суду та лікарню пікетували прихильники екс-прем'єра.

Юлія Володимирівна жодного разу так і не з'явилась на засідання суду у цій справі. Вже після Революції Гідності, у лютому 2014 року це кримінальне впровадження було закрито.

24 травня

Верховна Рада ухвалила закон, що забороняє курити в громадських місцях, зокрема, заборона стосується паління в громадському транспорті, в приміщеннях установ ресторанного господарства, в приміщеннях об'єктів культурного призначення, у приміщеннях органів влади і місцевого самоврядування, на зупинках громадського транспорту. Разом з тим, заборона поширюється не тільки на тютюнові вироби, але також на електронні сигарети і кальян.

8 червня 2012 року

Розпочався Чемпіонат Європи з футболу, який проходив у двох країнах - Україні та Польщі. Матчі чемпіонату проходили на восьми стадіонах: чотирьох у Польщі та чотирьох в Україні. Відкриття чемпіонату відбулося 8 червня на Національному стадіоні у Варшаві, де в першому матчі зіграли збірні Польщі та Греції. Фінальний матч пройшов 1 липня на НСК «Олімпійському» в Києві.

Україна готувалася до чемпіонату п'ять років. Однак, не все вдалося встигнути. Зокрема, ряд магістралей так і залишилися недобудованими, експеримент з придбанням корейських швидкісних поїздів Hyundai для швидкісного руху між містами зазнав шквалу критики.

Судові процеси над лідерами української опозиції не обійшли стороною і Євро. Лідери держав-членів ЄС, за винятком президента Польщі, бойкотували футбольне свято. Німецький канцлер Ангела Меркель, незважаючи на те, що збірна Німеччини провела всі матчі групового етапу в Україні, сюди так і не приїхала.

Для збірної України Євро-2012 склався не дуже вдало. Українці зайняли третє місце у групі й вилетіли. Андрій Шевченко відзначився дублем у ворота збірної Швеції. А чемпіоном того року стала збірна Іспанії.

27 липня - 12 серпня

На лондонській Олімпіаді українська збірна посіла 14-е загальнокомандне місце, здобувши 20 нагород - 6 золотих, 5 срібних, 9 бронзових.

4 серпня

У Києві на стадіоні «Олімпійський» вперше в Україні виступила Мадонна. Концерт запам'ятався затримкою на три з половиною години та нецензурною лайкою співачки у перервах між піснями. Також прямо на концерті Мадонна поцікавилась - чи «правда, що у вас не дуже хороший президент, скрізь корупція і несправжня демократія?»

10 серпня

В Україні набув чинності так званий «мовний закон Колесніченка-Ківалова». Закон «Про засади державної мовної політики» Верховна Рада ухвалила 3 липня. Він викликав масові протести, здебільшого у західних та центральних областях. Його розцінили як антиукраїнський.

Відразу після прийняття парламентом закону на Європейській площі біля Українського дому зібрався мітинг на підтримку української мови, деякі з учасників акції оголосили голодування. Наступного дня між мітингувальниками та співробітниками «Беркуту» сталася бійка, спецпризначенці застосували сьозогінний газ. 8 серпня не зважаючи на протести, які проходили вже не тільки в Києві, президент Янукович підписав «мовний закон».

Відповідно до «закону Колесніченка-Ківалова» державною мовою лишається українська, проте суттєво розширюється використання регіональних мов, при умові що чисельність нацменшин перевищує 10% населення окремого регіону. Це стосувалося 18 мов, але фактично найбільші преференції отримала росйська.

23 лютого 2014 року, на хвилі Революції Гідності, парламент зібрав екстрене засідання та скасував закон Колесніченка-Ківалова. За його відміну проголосували 232 народні депутати. Проте, документ так і не підписав президент, тож цей закон з поправками продовжує діяти й нині. Російські пропагандисти й досі переконують, що саме голосування ВР за скасування «закону Ківалова-Колесніченка» призвело до окупації Криму військами РФ та протистояння на Донбасі.

22 серпня

У Києві в новій будівлі Музейно-виставкового центру відновив свою роботу Музей історії міста Києва.

Музей Києва був відкритий ще у травні 1982 року, і спочатку містився в залах Кловського палацу. Однак, у 2004 році цю будівлю передали в користування Верховному Суду України, а експонати Музею Києва перенесли в Український дім, де вони зберігалися в запасниках. Різні очільники Києва в різні роки обіцяли знайти будівлю для Музею Києва, планували розмістити його на першому поверсі нового хмарочоса, будівництво якого передбачалося на зеленому схилі вулиці Інститутської. У 2011 році Київська міська адміністрація знайшла місце для музею у скандально відомій будівлі торговельно-офісного центру біля станції метро «Театральна», яка зводилася з 2006 року за адресою вул. Б.Хмельницького, 7 і викликала численні протести мешканців Києва. Попередньому інвестору було знайдено нову земельну ділянку і сплачено з бюджету будівельні роботи.

Далі буде... (Про двадцятий рік Незалежності читайте тут)

Світлана Карабань, Євген Якунов, Валентина Сямро. Київ