Незалежність: 25 років за 25 днів. Змова Тимошенко, пришестя «Льоні-космоса», нерозбірливість Мороза

14.08.2016 09:01

«Універсалом національної єдності» Ющенко подав руку Януковичу в його сходженні до вершин влади

8 вересня 2005 року

Президент Ющенко своїм указом відправив у відставку уряд Юлії Тимошенко. Одночасно він звільнив із займаних посад секретаря РНБО Петра Порошенка, голову СБУ Олександра Турчинова, президента Національної телекомпанії України Тараса Стецьківа та голову Державної митної служби Володимира Скомаровського. Того ж дня Ющенко призначив виконувачем обов'язків прем'єр-міністра Юрія Єханурова.

До такого рішення привів конфлікт між Ющенком і Тимошенко. Напередодні Віктор Андрійович поставив прем`єру ультиматум: або вона погоджується на звільнення кількох членів її команди (в тому числі, як писали, Олександра Турчинова, Миколи Томенка і Сергія Терьохіна), або він відправляє у відставку її саму. Того ж дня пізно вночі Тимошенко з соратниками зібралися на «таємну вечерю» на дачі в Турчинова, куди начебто приїхали також генпрокурор Піскун, міністр оборони Гриценко та інші. Вирішили не здаватися і чинити опір, а ще - заручитися підтримкою посла США.

Втім один із учасників вечері, замість того, аби поїхати до посла, відправився доповідати про путч «змовників» до Ющенка. Ранкова реакція якого була передбачуваною.

22 вересня

Юрія Єханурова указом Президента призначено на посаду прем'єр-міністра України.

14 жовтня

Ющенко звільнив з посади Генпрокурора Святослава Піскуна (який, як вважається, був присутній на зустрічі «змовників»). Однак, Піскун подав судовий позов із вимогою визнати незаконним президентський указ. Після кількох років судових тяжб у 2007 році був поновлений на посаді.

Святослав Піскун взагалі доволі цікава персона в українському політикумі – єдиний поки що генпрокурор, який тричі перебував на цій посаді.

24 жовтня

Найбільший український металургійний комбінат - «Криворіжсталь» на аукціоні був проданий компанії Mittal Steel.

«Криворіжсталь» за часів Кучми і Януковича була продана «Інвестиційно-металургійному союзу», що належав Ренату Ахметову та Віктору Пінчуку. Сталося це 14 червня 2004 року.

Після зміни влади Ющенко оголосив про реприватизацію, тобто повернення державі проданих задешево підприємств і повторний їх продаж за справедливу ціну. Одним із таких підприємств і була «Криворіжсталь». Ще у квітні 2005 року Господарський суд Києва визнав незаконним продаж 93,02%-ного пакету акцій підприємства і постановив повернути їх Фонду держмайна.

Компанія Mittal Steel купила металургійний завод за 24,2 млрд гривень (4,8 млрд доларів), що на той час дорівнювало чверті бюджету країни. У ході аукціону, на якому були присутні президент країни Віктор Ющенко і прем'єр-міністр Юрій Єхануров, ціна піднімалася 78 разів. Торги тривали 50 хвилин і в прямому ефірі транслювалися по українських телеканалах.

3 листопада 2005 року

Верховна Рада дала згоду президенту на призначення Олександра Медведька на посаду генерального прокурора України. Наступного дня Ющенко видав відповідний указ.

1 січня 2006 року

Перша «газова» війна. Наприкінці 2005 року Українська сторона не подала заявки на імпорт російського газу, прагнучи змінити контракти, укладені ще за часів прем'єрства Віктора Януковича. Крім того, 31 грудня 2005 року закінчувався і термін дії міждержавного договору з Туркменістаном. Таким чином, на 1 січня 2006 року єдиним можливим постачальником газу до України залишався російський «Газпром», який назвав нову ціну за свій газ - 230 доларів за тисячу кубів.

Вже зранку 1 січня газопостачання для України було зупинено, газ від російської сторони був лише для європейських споживачів. З боку Газпрому відразу пролунали звинувачення, що Україна «приступила до несанкціонованого відбору газу», призначеного для європейців. Представники українського Нафтогазу ці звинувачення відкидали.

4 січня 2006 року тодішні міністр енергетики Іван Плачков та голова «Нафтобазу» Олексій Івченко привезли з Москви нову газову угоду, згідно з якою Україна імпортуватиме «коктейль» із дорожчого російського та дешевшого середньоазійського газу за ціною у 95 доларів за тисячу кубів, разом з тим скасовувалася практика бартерної торгівлі, тобто транзит за газ - в обмін на постачання газу.

1 січня

Набули чинності зміни до Конституції, ухвалені 8 грудня 2004 року, які обмежували владу президента, натомість розширювали владу парламенту. Рада могла сама призначати і знімати прем'єра та членів уряду.

10 січня

Верховна Рада України відправила у відставку уряд Юрія Єханурова. На думку політологів, його відставка була прямим наслідком газового конфлікту між Україною та Росією на початку року.

20 січня

Росія заборонила ввезення м'яса і м'ясних напівфабрикатів та молокопродуктів з України. Офіційна причина - недотримання Україною ветеринарно-санітарних норм. На той час обсяг поставок м'ясо-молочної продукції з України в Росію на рік склав близько 600 млн дол. Проте, на кінець того ж року - 6 грудня росіяни знов дозволили експортувати м'ясо та молочні продукти на свою територію.

22 січня

В Алчевську, що на Луганщині, оголошено надзвичайну ситуацію державного рівня. Цього дня стався прорив теплотраси, яка йшла від однієї з двох міських котелень. Пізніше була аварійно зупинена і друга котельня, в результаті місто залишилося без тепла. З труб у квартирах не злили воду, яка замерзла й порозривала їх. Ситуація ускладнювалася й досить холодною погодою, температура під ранок опустилася нижче ніж мінус 35°С.

Залишившись без опалення, мешканці Алчевська намагалися обігрітися за допомогою електрики і газу, але спочатку електромережа не витримала навантаження, а потім відключили і газ. Через кілька днів через відсутність теплої води замерзла й каналізація. Місто фактично залишилось без системи опалення, каналізації, електроенергії та газопостачання.

У центрі Алчевська встановили намети з обігрівачами, пересувні кухні. До міста почали звозити гуманітарну допомогу - теплий одяг та ковдри. Сотні дітей разом зі вчителями були евакуйовані на курорти і готелі в інші регіони України.

Аварію на тепломережі вдалося ліквідували лише через кілька місяців.

2 лютого

У Києві набирає обертів скандал щодо інвестиційно-будівельної компанії «Еліта-Центр», яка, як з'ясувалося згодом, ошукала своїх вкладників на 400 млн грн. Загалом постраждало 1693 людини. Саме цього дня вкладники «Еліта-Центру» виявили, що телефони офісу фірми мовчать. Керівники фірми зникли, попередньо перевівши кошти за кордон. Ця будівельна афера стала найбільшою на тільки у Києві, а й в Україні.

7 лютого Подільське районне управління ГУМВС у м. Києві порушило кримінальну справу за фактом шахрайства. 1 листопада 2007 року власник компанії «Еліта-Центр» Олександр Шахов (відомий також під прізвищем Волконський) був затриманий у Швейцарії, а в жовтні 2008 року його екстрадіювали в Україну і помістили в Лук'янівське СІЗО. Шахова обвинуватили у ряді злочинів, зокрема, шахрайстві, легалізації (відмиванні) доходів.

11 квітня 2016 року ухвалою Подільського районного суду Києва йому замінено запобіжний захід з тримання під вартою на заставу в розмірі 384 млн 266 тис. грн з носінням електронного засобу контролю. До нього застосовано так званий «закон Савченко». 26 липня 2016 року ЗМІ повідомили, що Олександр Шахов (Волконський) утік з-під домашнього арешту. Суд, діючи у межах повноважень, прийняв рішення оголосити його у розшук.

17 лютого

Сенат США ухвалив рішення про надання Україні статусу країни з ринковою економікою, що надало можливість українським підприємствам-експортерам, передусім металургії та хімічній промисловості, на рівних боротися за ринки збуту.

8 березня

Палата представників конгресу США скасувала по відношенню до України дію поправки Джексона-Вейніка. Перед тим у листопаді 2005 року поправка була скасована сенатом США. 23 березня 2006 року тодішній президент США Джордж Буш підписав закон про скасування поправки.

Поправку Джексона-Вейніка було введено у 1974 році як політичний захід ще проти Радянського союзу, а згодом і України. Під час першого офіційного візиту в США президент Віктор Ющенко, виступаючи перед конгресменами, попросив скасувати поправку. Цей документ забороняв надання державних кредитів, а також встановлював дискримінаційні податки й тарифи на експорт для держав, які забороняють або протиправно обмежують вільну еміграцію своїх громадян.

26 березня

Чергові парламентські вибори вперше пройшли за пропорційною системою. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 3%.

Найбільшу кількість голосів виборців набрала Партія регіонів, яка привела в парламент 186 народних депутатів, друге місце зайняв Блок Юлії Тимошенко - 129 депутатів, третє місце у блоку «Наша Україна» - 81 депутат. Крім того, до парламенту пройшли СПУ - 33 народних депутати та КПУ з 21 народним депутатом.

22 червня 2006 року була утворена Коаліція демократичних сил у складі фракцій Блоку Юлії Тимошенко, блоку «Наша Україна» та СПУ, в яку ввійшло 243 народних депутати цих фракцій. Однак, проіснувала вона менше місяця. З більшості раптово вийшла СПУ й створила коаліцію з Партією регіонів та комуністами.

26 березня

На виборах Київського міського голови несподівано для всіх перемогу одержав бізнесмен, власник «Правекс-банку» Леонід Черновецький. Він набрав 31,83% голосів, Кличко - 23,7%. Омельченко опинився лише на третьому місці з 21,2%.

Спочатку Омельченко намагався оскаржити результат, звинувачуючи через суди Черновецького в підкупі виборців, проте йому це так і не вдалося.

14 квітня Черновецький отримав мандат міського голови. Однак, Ющенко не квапився призначати його головою КМДА. Натомість Черновецький вирішив діяти - 17 квітня вночі, разом з 15 депутатами від свого Блоку, він зайняв кабінет голови КМДА та кабінет секретаря Київради. Зрештою 20 квітня указом президента Черновецького призначено головою КМДА.

Перші кроки мера Черновецького були достатньо популістськими. Скажімо, він організував прийом громадян прямо під стінами мерії, заявляв про необхідність ввести податок на багатство. Разом із собою новий мер привів, як він сам заявив, «молоду амбіційну команду». Членами «молодої команди» називали Дениса Баса, Олеся Довгого, Ірену Кільчицьку, Світлану Зоріну, які очолювали різні підрозділи КМДА, а також депутатів «Блоку Черновецького» в Київраді, сьогодні відомих політиків – Сергія Березенка, Ігоря Кононенка, В`ячеслава Супруненка тв інших.

Вже через кілька місяців стало зрозуміло, що ніяких суттєвих реформ у місті не проводиться, а навпаки, безконтрольна забудова і роздача землі в столиці набуває небачених за часів Омельченка масштабів.

Черновецький пробув на посаді глави Київської міської адміністрації до листопада 2010 року, міським головою кияни обирали його ще раз у 2008 році. У 2012 він пішов за власним бажанням.

Черновецький запам'ятався своїми екстравагантними вчинками. Так, у 2009 році він випустив музичний диск «Від Мера. З любов'ю», де були дві його власні пісні, а решта - твори відомих виконавців. Мер кілька разів виступав із концертами.

Запам`ятався Черновецький і бійкою з Юрієм Луценком, звільненням директора зоопарку за те, що він «не забезпечив слона подружкою» та наміром продавати історичні будівлі столиці на міжнародних аукціонах.

Леоніда Черновецького пов'язували з церквою «Посольство Боже», лідером якої є пастор нігерійського походження Сандей Аделаджа.

А після того, як він заявив, що хоче полетіти на Марс зі своїм котом, його стали називати «Льонею-Космосом». Дійшло до того, що у 2009 році слідча комісія Верховної Ради офіційно звернулася до Міністерства охорони здоров'я з проханням організувати психіатричну експертизу мера. Черновецький відмовився її проходити.

9 червня - 9 липня 2006 року

Україна вперше виступає на Чемпіонаті світу з футболу, що проходив у Німеччині. На цьому турнірі наша збірна дійшла до чвертьфіналу, що й на сьогодні є найвищим досягненням українців на мундіалях.

За жеребкуванням українці потрапили в групу з Іспанією, Тунісом і Саудівською Аравією. У груповому турнірі перший матч з іспанцями українці програли з рахунком 4:0. Проте, наступний бій - з Саудівською Аравією, виграли 4:0. Голи забили Андрій Русол (перший гол збірної України на чемпіонатах світу), Сергій Ребров, Андрій Шевченко і Максим Калиниченко.

Третій матч визначав долю путівки в плей-офф, тобто в 1/8 фіналу. 23 червня збірна України зустрілася зі збірною Тунісу. Єдиний в цьому матчі гол забив Андрій Шевченко, в результаті - 1:0 на нашу користь.

У матчі 1/8 фіналу українці зустрічалися зі швейцарцями і змогли пройти далі завдяки грі Олександра Шовковського під час післяматчевої серії пенальті, якій не пропустив жодного м'яча. Натомість голи забили Артем Мілевський, Сергій Ребров, Олег Гусєв.

На жаль, в 1/4 фіналу збірна України програла італійцям з рахунком 0:3. До речі, той чемпіонат світу виграла саме збірна Італії.

6 липня

Олександр Мороз удруге обраний головою Верховної Ради України.

Незважаючи на підписану коаліційну угоду між фракціями БЮТ, «Наша Україна» та СПУ, яка передбачала обрання Юлії Тимошенко прем'єр-міністром, а Петра Порошенка - спікером, лідер СПУ Олександр Мороз несподівано висунув власну кандидатуру на посаду голови Верховної Ради. БЮТ та НСНУ відмовилися брати участь у голосуванні, проте Мороз був обраний — завдяки підтримці фракцій ПРУ та КПУ, які наступного дня разом із соціалістами утворили нову коаліцію більшості у парламенті.

Нерозбірливість у політичних стосунках дорого коштувала як Морозу, так і Соцпартії в цілому. ВР з більшістю: ПР, КПУ, СП довго не протрималася. На виборах 2007 року Соціалістична партія не подолала 3-відсотковий бар'єр, і Мороз лишився без депутатства. А в 2010 році лідер соціалістів зазнав нищівної поразки на президентських виборах – отримавши голоси лише 0,38% виборців.

3 серпня

Лідерами Партії регіонів, СПУ, КПУ та НСНУ було підписано так званий «Універсал національної єдності» - політичний документ, запропонований президентом України Віктором Ющенком, що містив основні принципи зовнішньої і внутрішньої політики України. Текст Універсалу узгоджували на Загальнонаціональних круглих столах 27 липня та 3 серпня. Цікаво, що лідерка БЮТ Юлія Тимошенко цей Універсал не підписала, а комуністи підтримали лише в тій частині, яка не суперечила їхнім партійним принципам.

Цього ж дня Ющенко вніс кандидатуру Віктора Януковича на пост прем'єр-міністра.

4 серпня

Віктор Янукович удруге став прем'єр-міністром України. Цю посаду він обіймав до 18 грудня 2007 року. За його призначення проголосував 271 депутат парламенту.

22 серпня

Під Донецьком зазнав катастрофи російський літак Ту-154 «Пулківських авіаліній», що виконував рейс Анапа - Санкт-Петербург. Загинули всі 160 пасажирів (в тому числі 45 дітей) та 10 членів екіпажу.

Згодом слідство з'ясувало, що російський авіалайнер потрапив у грозовий фронт над територією Донецької області. При спробі обійти грозу екіпаж літака зробив ряд помилок, які призвели до того, що лайнер втратив швидкість і впав на землю.

Далі буде... (Про чотирнадцятий рік Незалежності читайте тут)

Світлана Карабань, Євген Якунов. Київ