Незалежність: 25 років за 25 днів. Чим отруїли Ющенка, намети на Майдані, «наколоті апельсини»
Подія, яку потім називали «Юля на броньовику», закохала в Тимошенко тисячі фанів і надовго висунула її в лідери революції
Аналітика 13.08.2016 09:00 4199

( Продовження )

Чотирнадцятий рік Незалежності був одним із найяскравіших у новітній історії України. Після півтора десятиріччя цивілізаційної невизначеності українське суспільство спромоглося на дії, які можна назвати першим етапом національно-демократичної революції. Перемога тоді здавалася остаточною, і (що українське суспільство ставило собі в заслугу) – безкровною.

Про все це – у спеціальному проекті Укрінформу, присвяченому річниці Незалежності України: «Незалежність: 25 років за 25 днів».

5 вересня 2004 року

Саме ця дата вважається ймовірним днем отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка. 6 вересня Ющенко відчув погіршення здоров'я і був вивезений до Австрії, де в одній з приватних клінік заявили, що Ющенка отруїли діоксином, причому, за їхніми висновками, отрута потрапила в організм пацієнта приблизно за п'ять днів до госпіталізації.

17 вересня про це було оголошено з трибуни Верховної Ради віце-спікером Олександром Зінченком. Причому, за словами Зінченка, кандидат у президенти був отруєний навмисне, і відбулось це під час вечері 5 вересня. Слід сказати, що «вечеряв» тоді Ющенко кілька разів. Спочатку разом з Давидом Жванією, Євгеном Червоненком, Олексієм Івченком у співвласника «Фокстрота» Володимира Шульги їли суші та форель з раковими шийками, пили французьке вино, віскі та коньяк. Потім Ющенко та Жванія поїхали на дачу до заступника голови СБУ Володимира Сацюка, де ще був очільник СБУ Ігор Смешко, там пригощалися раками, пловом, самсою, фруктами. Пили пиво, горілку, коньяк, віскі. 

Згодом, коли Генпрокуратура відкрила кримінальну справу, саме на дачі Сацюка, за версією слідства, і відбулось отруєння Ющенка. Проте, після декількох експертиз Генпрокуратура не змогла ані підтвердити, ані спростувати те, що Ющенко був отруєний саме діоксином. Розслідування кримінальної справи й досі не завершене.

Беззаперечним залишається одне: можливий замах на Ющенка мав широкий резонанс в українському суспільстві, і на думку деяких політологів, саме це стало одним із факторів його перемоги.

24 вересня  

На тлі з отруєнням Ющенка, на ще одного кандидата у президенти теж був скоєний «замах». Під час президентської виборчої кампанії в Івано-Франківську в бік Віктора Януковича полетів «важкий тупий предмет», як потім з'ясувалося - просте куряче яйце. Постраждалий знепритомнів на місці події, був доставлений у лікарню, а після заявив про отримання «черепно-мозкової травми». Однак, на відеозйомці було чітко зафіксоване саме яйце, яке влучило в груди Януковичу.

На противагу замаху на Ющенка, цей «замах» виглядав радше комічно і започаткував цілий сатиричний напрям у вітчизняній інтернет-творчості.

31 жовтня  

Українці обирали нового президента. За підсумками першого туру симпатії виборців розподілилися таким чином: Ющенко - 39,26 % голосів, Янукович - 39,11%, Мороз - 5,82, Симоненко - 4,97%, Вітренко - 1,53%, Кінах - 0,93 %. Решта кандидатів набрали менше 1% голосів кожен.

Влада не хотіла визнавати хоч мінімальну, але перевагу Ющенка в першому турі, тож остаточний підрахунок голосів затягувався. Прихильники опозиції, які перебували під ЦВК, запідозрили голову Центрвиборчкому Сергія Ківалова в фальсифікаціях і почали скандувати: "Ківалов, підрахуй!" Згодом цей "позивний" надовго закріпився за майбутнім ректором Одеської юридичної академії.

Однією з особливостей передвиборчої кампанії 2004 року стала велика кількість кандидатів на найвищу посаду в країні - понад двадцять. Проте головна передвиборча боротьба точилася між двома кандидатами: Януковичем і Ющенком. Після першого туру про підтримку Ющенка заявили Мороз та Кінах. У свою чергу Януковича підтримала Вітренко.

21 листопада

Пройшов другий тур виборів президента України, за результатами якого ЦВК оголосила переможцем у виборах Віктора Януковича. Проте, екзитполи засвідчували перемогу Віктора Ющенка. Унаслідок цього опозиція зібралася на мітинг на центральній площі Києва - Майдані Незалежності. Наступного дня мітинг переріс у масову акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 року, і згодом дістала назву «Помаранчева революція» за кольором прапора політичної сили Віктора Ющенка.

22 листопада  

По всій Україні почалися мітинги протесту проти фальсифікації виборів. Лідери опозиції Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко заявили про повну недовіру підрахунку голосів, який здійснював Центрвиборчком, і оголосили про мобілізацію своїх прихильників.

Головним осередком підтримки об'єднаної опозиції став Київ, а також західні і центральні регіони країни.

У той же час Віктора Януковича підтримували виборці на сході та півдні країни, яких почали звозити до Києва у наметове містечко навпроти будинку Кабінету Міністрів України.

25 листопада

Верховний Суд України забороняє друкувати офіційні результати виборів. Проте, Януковича вже встигли привітати Путін, керівники Китаю, Вірменії та Казахстану.

25 листопада

Цього ж дня на Майдані створено так званий Комітет Національного порятунку, куди увійшли провідні політики опозиції, головою Комітету обрано Ющенка. Мітингувальники зайняли Український Дім, Київську мерію та Будинок профспілок. На Майдані було побудовано наметове містечко, пізніше тисячі прихильників Ющенка зайняли Банкову. Для протидії мітингувальникам під будівлю Адміністрації Президента було стягнуто велику кількість спецназу. За однією з версій, яка, втім, згодом не знайшла підтвердження, серед оборонців АП були й спецпризначенці з Росії, перевдягнуті в українські однострої. Аби знизити градус протистояння, дівчата з помаранчевими стрічками дарували правоохоронцям червоні гвоздики.

Листопад

На Майдані вперше звучить «гімн помаранчевої революції» - пісня «Разом нас багато» у виконанні нікому доти не відомого гурту з Івано-Франківська «Гринджоли». Написано її було під час революції, але коли музиканти приїхали до Києва, пісня тут уже була відома. Музиканти потім розповідали, що її в Інтернеті першим побачив Сашко Положинський з гурту «Тартак» та показав її «ді-джею Майдану» Миколі Томенку. Спочатку Томенко сказав, що більше пісень не потрібно, адже вже були пісні на революційну тематику. Але Положинський включив на Майдані «Разом нас багато» на свій страх і ризик.

26 листопада

У Київ залізницею продовжують масово звозити прихильників Януковича з півдня та сходу України. Виступаючи того дня на мітингу біля Залізничного вокзалу, Янукович повідомив, що їде на переговори «міжнародної групи», а також що «викликає на дебати цього шкодливого кота Леопольда-Ющенка».

26 листопада

У Київ для врегулювання політичної кризи прибув ряд європейських політиків, серед яких - президенти Польщі та Литви Александер Кваснєвський та Валдас Адамкус, Верховний представник ЄС Хав'єр Солана, Генсек ОБСЄ Ян Кубіш та глава Держдуми РФ Борис Гризлов. Разом з українською політичною верхівкою та кандидатами на пост президента України вони провели три круглих столи - 26 листопада, 1 та 6 грудня, в результаті яких було досягнуто ряд домовленостей, зокрема, про виключення можливості застосування сили, розблокування роботи органів державної влади, винайдення юридичного рішення щодо завершення виборів Президента України та голосування пакетом змін до Конституції в частині місцевого самоврядування, а також закон «Про особливості застосування закону України «Про вибори Президента України» при переголосуванні повторного голосування у грудні 2004 року».

27 листопада

Верховна Рада України провела позачергове засідання, на якому було прийнято постанову про політичну кризу в Україні, визнано факт фальсифікації виборів та фактично анульовано рішення ЦВК, водночас Рада вважала неприпустимим застосування сили проти учасників акції громадської непокори. Парламент висловив недовіру Центрвиборчкому, а 8 грудня припинив повноваження його членів.

У цей же день на мітинг на Майдані Ющенко прийшов разом із дружиною та своїми меншими дітьми. У своїй промові він закликав присутніх заради майбутнього їхніх дітей не розходитися і не допустити силового сценарію захоплення влади.

28 листопада  

В Сєверодонецьку, що на Луганщині, у відповідь на київські акції протесту, зібрався з'їзд представників півдня та сходу України на підтримку Віктора Януковича, учасниками якого стали понад 3,5 тис. делегатів з 17 регіонів України. Ще за кілька днів до того Луганська облрада заявила про непокору центральним органам влади, припинила відрахування до державного бюджету, створила власний виконавчий комітет та звернулася за підтримкою до президента Росії Путіна, таке ж рішення ухвалила і Харківська облрада. Серед делегатів з'їзду були присутні представники державної влади та органів місцевого самоврядування України: тодішні прем'єр Віктор Янукович, голова Донецької облради Борис Колесніков, голова Луганської облради Віктор Тихонов, голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов. За дорученням президента РФ приїхав Юрій Лужков.

Делегати з'їзду вимагали визнати Віктора Януковича президентом, а в разі відмови погрожували створити «південно-східну українську автономну республіку» (в народному фольклорі відому як ПіСУАР). Їхні дії засудив діючий президент Кучма.

30 листопада СБУ порушила карну справу щодо посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Того ж дня Генеральна прокуратура України порушила кримінальне провадження за фактом спроби захоплення державної влади.

Проте, з часом усі справи були закриті, і сепаратизм учасників з'їзду зійшов їм із рук.

30 листопада

Під час мітингу в Донецьку на підтримку Януковича його дружина Людмила виступає з легендарною промовою, де, зокрема, говорить про «наколоті апельсини» та «американські валянки» на Майдані. Обидва ці вирази надовго стали популярними мемами української історії.

1 грудня   

Ще зранку під стінами Ради зібралися прихильники Ющенка, чекаючи відставки уряду. Під скандування натовпу Верховна Рада висловила недовіру уряду Януковича, що означало його автоматичну відставку, хоча відповідний указ Президента з'явився лише 5 січня, бо ж Віктор Федорович на той час був, начебто, у відпустці.

Після голосування пікетувальники колоною попрямували у бік Майдану. На чолі колони їхав мікроавтобус, на даху якого стояли Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Микола Томенко. Через гучномовці Тимошенко подякувала присутнім і привітала з перемогою, підкресливши, що, завдяки пікету, встановленому під парламентом, депутати «дивилися народу в очі, і ці очі не дали їм зрадити свій народ». Цей епізод Помаранчевої революції зазвичай згадують як «Юля на броньовику».

3 грудня

Верховний Суд України ухвалив рішення, згідно з яким результати виборів Президента України 21 листопада 2004 року були визнані сфальсифікованими, дії Центральної виборчої комісії визнано незаконними, а протокол ЦВК - недійсним. Наступного дня ЦВК призначила вибори на 26 грудня.

8 грудня

Верховна Рада пакетом проголосувала внесення змін до Конституції в частині місцевого самоврядування та закон «Про особливості застосування закону України «Про вибори Президента України» при переголосуванні повторного голосування у грудні 2004 року».

Зміни в Конституції стосувалися, насамперед, переходу до парламентсько-президентської республіки, скорочення повноважень Президента і підвищення ролі парламентської коаліції та уряду. Втім, намагання знайти компроміс у складних політичних умовах і скороспішність підготовки проекту змін призвели до розмитості функцій різних державних органів і суперечливості ряду статей. А це, зрештою, спричинило конфлікт між Ющенком і Тимошенко та ворожнечу в демократичному таборі.

9 грудня

З посади генпрокурора рішенням ВР було відправлено у відставку ставленика донецького клану Геннадія Васильєва, а наступного дня генпрокурором став Святослав Піскун.

13 грудня

Під час буремних подій в Україні кращим футболістом Європи-2004 та володарем «Золотого м'яча» став нападник «Мілану» українець Андрій Шевченко. У голосуванні брали участь футбольні оглядачі з 52 країн. Шева посів перше місце, набравши 175 очок, випередивши португальця Деку з «Барселони» і свого одноклубника бразильця Роналдінью.

Андрій Шевченко став третім в історії українським футболістом, якому вдалося стати найкращим гравцем Європи. У 1975 і 1986 роках «золоті м`ячі» отримували київські динамівці Олег Блохін та Ігор Бєланов.

26 грудня

Відбувся «третій тур виборів Президента України», який юридично вважається переголосуванням другого туру. Очікувано перемогу здобув Віктор Ющенко. 30 грудня 2004 року Верховний Суд України відмовив у розгляді всіх скарг кандидата в президенти Віктора Януковича щодо результатів виборів. А ЦВК відмовилася визнати неможливим встановлення результатів переголосування другого туру в 225 виборчих округах за скаргою Януковича. Цим, фактично, було зафіксовано остаточну перемогу Майдану.

27 грудня  

У Києві, в своєму будинку в Бортничах, у сауні, знайшли мертвим екс-міністра транспорту Георгія Кирпу. Слідча група, що прибула на виклик, причиною смерті назвала вогнепальне поранення в праву скроню. Поруч з Кирпою було знайдено пістолет ПСМ калібру 5,45 мм, який він завжди носив з собою. Постріл був один, куля пройшла навиліт.

Генпрокуратурою було порушено кримінальну справу за статтею «доведення до самогубства». В ЗМІ припускалося, що причиною того, що сталося, можуть бути факти розкрадання коштів на залізниці, до яких нібито причетний екс-міністр. Разом з тим, відразу після загибелі Кирпи були повідомлення, що перед смертю до нього приїжджав якийсь високопоставлений чиновник, але це не підтвердилося. Вдова Кирпи в своїх свідченнях припускала, що чоловік наклав на себе руки через складну ситуацію в країні, яку приймав близько до серця.

Через півроку слідство заявило, що Кирпа пішов з життя з власної волі, справу було закрито через відсутність складу злочину.

23 січня 2005 року

На Майдані Незалежності в Києві за присутності 59 офіційних зарубіжних делегацій і багатьох тисяч людей пройшла інавгурація Віктора Ющенка як третього Президента України. Під час церемонії Ющенко зробив рух, наче намагається спіймати голуба, але той утік – це сприйняли як поганий знак.

4 лютого

Юлія Тимошенко стає прем'єр-міністром, за таке рішення у парламенті проголосувало 375 депутатів.

Ще влітку, створивши коаліцію з Ющенком «Сила народу», Тимошенко відмовилася від боротьби за пост президента в обмін на прем'єрське крісло.

Через півроку, 8 вересня, Віктор Ющенко відправить уряд Тимошенко у відставку через конфлікти всередині виконавчої влади.

8 лютого

Петра Порошенка призначено секретарем Ради нацбезпеки і оборони України. Свого часу Ющенко пообіцяв Порошенку посаду очільника Уряду, однак її довелося віддати Юлії Тимошенко. Аби якимось чином врівноважити некеровану «фурію революції», Президент фактично створив альтернативний центр впливу на чолі з Порошенком, який мав контролювати і критикувати дії Уряду.

4 березня  

На своїй дачі в Конча-Заспі під Києвом екс-міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко був знайдений мертвим з двома вогнепальними пораненнями у голову. Разом з тілом була знайдена і передсмертна записка. Цього дня він повинен був прийти на допит до Генпрокуратури у справі Георгія Гонгадзе.

Після порушення ГПУ кримінальної справи основною версією слідства було самогубство. Однак цю версію експерти вважали сумнівною. У відповідь в прокуратурі сказали, що слідів проникнення сторонніх осіб у приміщення, в якому був знайдений Кравченко, не виявлено. В травні 2005 року ГПУ оголосила висновок, що самогубство - це остаточна причина смерті Кравченка, і пізніше закрила справу. У 2006 році розслідування було відновлено, а 31 січня 2007 року Генпрокуратура остаточно закрила кримінальну справу за фактом смерті Кравченка в зв'язку з відсутністю складу злочину.

Юрий Кравченко свого часу був у фаворі в Президента Кучми і вважався одним із його довірених осіб. Можливо тому посприяли близькі стосунки з очільником АП, а потім спікером парламенту Литвином. Кравченка також називали можливим кандидатом на прем`єрство і навіть наступником Кучми.

16 травня  

У Маріїнському парку столиці офіційно відкрився 50-й міжнародний пісенний конкурс «Євробачення-2005». До столиці України приїхали 38 офіційних делегацій країн-учасниць конкурсу.

Фінал «Євробачення» проходив у Палаці спорту 21 травня, перемогу в ньому здобула Греція.

Україну представляла група з Івано-Франківська «Гринджоли», яка приєдналася до національного відбіркового конкурсу в останній момент, посунувши фаворита Ані Лорак. На тому, щоб «Гринджоли» увійшли відразу до фіналу національного відбору, наполіг тодішній віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань Микола Томенко. На самому конкурсі «Євробачення» Гринджоли з піснею «Разом нас багато» зайняли лише 19-те місце.

19 травня

Україна приєдналася до Болонської конвенції - єдиної загальноєвропейської системи освіти.

21 травня

На 58-му Каннському міжнародному фестивалі український режисер Ігор Стрембіцький отримав «Золоту пальмову гілку» за документальну короткометражку «Подорожні». Це стало першою українською нагородою в Каннах.

19 липня

Президент Віктор Ющенко підписав указ про ліквідацію Державної автоінспекції. Відповідно до цього документа, Кабмін мав у тримісячний термін здійснити заходи щодо реорганізації департаменту ДАІ МВС України та її структурних підрозділів у Державну службу безпеки дорожнього руху Міністерства внутрішніх справ України - дорожню міліцію та патрульну службу Міністерства внутрішніх справ України. Хоча даішники й вважалися чи не найголовнішими хабарниками в Україні, звістка про ліквідацію автоінспекції для багатьох стала шоком. Однак, згодом вся ця реформа зійшла нанівець.

29 липня

Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко посіла третє місце у списку 100 найвпливовіших жінок світу, оприлюдненому в американському журналі Forbes. Її випередили держсекретар США Кондоліза Райс та міністр охорони здоров'я Китаю Ву Ї.

Далі буде... (Про тринадцятий рік Незалежності читайте тут)

Світлана Карабань, Євген Якунов. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-