Незалежність: 25 років за 25 днів. «Кольчуги», Янукович замість Тігіпка

11.08.2016 09:00

Два президенти – український і польський на Волині оголосили про історичне примирення двох народів. Здавалося б, назавжди

( Продовження )

Дванадцятий рік Незалежності стартував заявою Кучми про необхідність змін до Конституції, які підвищували б роль парламенту й уряду. Тоді всі відчули в цих пропозиціях меркантильну нотку – працевлаштування після двох строків президентства самого Кучми. Однак, ми й досі живемо за тією версією Основного закону, про яку говорив другий Президент. Мало того, Янукович серйозно поплатився за те, що спробував змінити Конституцію у зворотній бік.

Про все це – в спеціальному проекті Укрінформу, присвяченому річниці Незалежності України: «Незалежність: 25 років за 25 днів».

24 серпня 2002 року

У телезверненні до народу з приводу річниці Незалежності президент Леонід Кучма вперше висуває ідею внесення змін до Конституції, які б радикально підвищували роль парламенту та прем'єр-міністра у політичній системі країни.

Концепцію політреформи, як тоді припускалося, висунув глава Адміністрації Президента Вікторов Медведчук. Наступні півтора роки ця тема стане домінуючою у політичному житті країни. Адже передбачалося, що після залишення посади президента у 2004 році Леонід Кучма перейде на посаду глави уряду, зберігши, таким чином, вплив на політичні процеси в Україні.

Зміст реформи кілька разів мінявся - у різний час ішлося, зокрема, і про запровадження двопалатного парламенту, і про обрання президента у Верховній Раді. Пропоновані зміни проходили навіть через всенародне обговорення. Однак, у квітні 2004 року, парламент у другому читанні провалив зміни до Конституції, недодавши 6 голосів.

16 вересня

В Україні розпочалася безстрокова акція громадянської непокори «Повстань, Україно!» За даними правоохоронців, того дня під час мітингу в Києві на Європейську площу прийшли близько 15 тисяч чоловік. Разом із київським, мітинги пройшли і в інших містах України. Координаторами акції виступили партія «Батьківщина», Соціалістична та Комуністична партії, згодом до них долучилася й «Наша Україна» Віктора Ющенка.

Активна фаза протестів в Україні тривала протягом наступного півроку. Навряд чи можна було говорити про якусь єдність цих ідеологічно чужих одна одній політичних сил. Скоріш за все, кожна з них використовувала протести для мобілізації власного електорату. Як зазначали згодом політологи, ця акція стала для опозиції своєрідною підготовкою до президентських виборів 2004 року.

20 вересня

Цього дня в британський пресі з'явилось повідомлення, що Україна продає до Ірану комплекси радіотехнічної розвідки «Кольчуга». За даними тижневика, кількість «Кольчуг», замовлених Іраном, точно не відома, однак вартість кожного комплексу складає близько 25 млн доларів.

Як з'ясувалося, ще в квітні 2002 року майор держохорони Микола Мельниченко дав свідчення Великому журі Сан-Франциско, розповівши, що в його записах зафіксована розмова дворічної давнини про те, як президент України Леонід Кучма і керівник Укрспецекспорту Валерій Малєв нібито обговорюють деталі щодо можливого продажу в Ірак чотирьох станцій «Кольчуга».

24 вересня США заявили, що вважають автентичними записи колишнього охоронця Президента України Мельниченка. У зв'язку з цим Сполучені Штати заморозили частину фінансової допомоги Києву.

1 жовтня в Україну для обговорення цих звинувачень прибула делегація Держдепартаменту і Міноборони США на чолі з заступником держсекретаря США Елізабет Джонс. Потім до України було направлено групу експертів, які мали розслідувати звинувачення у постачанні «Кольчуг» в Ірак на місці. Зрештою, 9 жовтня США повідомили, що не виноситимуть на розгляд Ради Безпеки ООН це питання.

Зацікавленість США була зрозумілою, бо на той час вони готували військову операцію проти Іраку, яка розпочалася в 2003 році. Вже через рік після того держсекретар США у справах Європи та Євразії Стівен Пайфер заявив, що «Кольчуг» в Іраку не знайдено. Проте, цей скандал завдав надзвичайно потужний удар не тільки по Кучмі, але й по міжнародному іміджу України в цілому.

У зв`язку з цим не такою вже й абсурдною виглядає конспірологічна версія походження «плівок Мельниченка». Відповідно до неї, кабінет Кучми прослуховувався не майором-соціалістом за допомогою встановленого під диваном аматорського диктофона, а професійною апаратурою ФСБ. Під один із записів було навмисно організовано вбивство агентами ФСБ журналіста Гонгадзе. Мета: налаштувати українців проти Кучми, який після обрання на другий строк проголосив курс на вступ України до ЄС і НАТО. Після скандалу з «Кольчугами» питання приєднання до Північноатлантичного альянсу взагалі знялося з порядку денного, і - надовго. Зайве питати, кому з геополітичних гравців це було вигідно.

21 листопада

Віктор Янукович був призначений на посаду прем'єр-міністра України. Формально його кандидатуру висунули депутатська фракція «Регіони України» та парламентська група «Європейський вибір», проте за цим рішенням стояв Кучма, адже Янукович правдами і неправдами забезпечив перемогу на виборах у Донецькій області пропрезидентському блоку «За єдину Україну!».

За наступні два роки Янукович стане головою «Партії регіонів» та кандидатом у президенти. Хоча в першому ж інтерв'ю після призначення прем`єром заявляв: «Кажу прямо: в президенти я не збираюся» («Українські новини», 25 листопада 2002 р.) І це зрозуміло, Віктор Федорович не бажав бути відставленим за прем`єрської посади як його попередники з висновком: «за створення політичного іміджу».

17 грудня 2002 року

Головою Національного банку призначено Сергія Тігіпка.

Ні для кого не є таємницею, що Сергій Тігіпко мріяв про посаду прем`єр-міністра як трамплін до президентства після завершення другого строку Кучми. Не проти його кандидатури був і сам Кучма, і його зять Віктор Пінчук, який фінансував політичні проекти дніпрянина Тігіпка. Однак, за однією з версій, Янукович виставив ультиматум: або він прем`єр, або іде в коаліцію з Ющенком. Долю Тігіпка було вирішено, і як заохочувальний приз він отримав посаду голови НБУ.

Втім, його призначення відбувалося непросто. Рішенню передувало тижневе блокування трибуни парламенту опозиційними депутатами з «Нашої України», БЮТу, СПУ та КМУ. Формальною причиною блокування стала спроба більшості парламенту переформатувати «під себе» парламентські комітети, внести зміни до бюджету на наступний рік і призначити нового голову Нацбанку.

Зрештою, компроміс був досягнутий, і 17 грудня Володимира Стельмаха змінив Тігіпко, а 24 грудня було оголошено про мораторій на зміну керівництва комітетів Верховної Ради до моменту підписання політичної угоди між депутатськими фракціями i групами.

20 лютого 2003 року

Змінами до закону «Про зв'язок» було введено заборону на оплату вхідних дзвінків на мобільні телефони. Ці зміни намагалися ввести й раніше, проте, мобільні оператори всіляко цьому опиралися. В результаті законопроекти на розгляд парламенту вносилися, але не ухвалювалися. Однак, зупинити прийняття поправок не вдалося, адже це була європейська практика, і вже до осені оператори мобільного зв'язку почали скасовувати плату за вхідні.

6 березня

Затверджено слова Державного гімну України. Законом «Про Державний гімн України» ним стала пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля» на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького. Музична редакція Гімну офіційно була ухвалена ще у січні 1992 року, а текст - слова першого куплету та приспів - затверджено лише через 11 років. Комуністів та представників російськомовних регіонів лякала, як вони казали, невиправдана войовничість рядків Чубинського, які «налаштовували на пошук ворогів», тоді як Україна, мовляв, країна мирних трударів.

14 травня

Жертвам Голодомору було присвячене спеціальне засідання ВР. Парламент ухвалив Звернення до українського народу, в якому зокрема, зазначено, що «Голодомор був свідомо організований сталінським режимом і повинен бути публічно засуджений українським суспільством та міжнародним співтовариством як один з найбільших за кількістю жертв факт геноциду у світовій історії».

У вересні 2003 року Президент України закликав учасників 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН підтримати ініціативу України щодо засудження Голодомору 1932-1933 рр. в Україні як акту геноциду. На жаль, представлений Україною відповідний проект резолюції провести не вдалося.

Однак, була прийнята Спільна заява делегацій держав-членів ООН щодо 70-ї річниці Голодомору в Україні. Співавторами заяви стали 36 держав-членів ООН.

Росія, хоч і приєдналася тоді до документа, чинила значний опір зусиллям України щодо міжнародного визнання Голодомору. Зокрема, на наступній сесії Генасамблеї, російська сторона наголосила, що вважає питання закритим після схвалення Спільної заяви і «подальше обговорення цієї теми в ООН є контрпродуктивним».

17 травня

В Україні вперше відзначили День Європи. Тоді ж була започаткована традиція євромістечок на Хрещатику - наметів, від кожної країни Євросоюзу.

24 травня

Україна вперше взяла участь у пісенному конкурсі «Євробачення», що проходив у Ризі (Латвія). Того року Україну представляв Олександр Пономарьов, який з піснею «Hasta la Vista» зайняв 14-те місце.

29 травня

Андрій Шевченко у складі італійського «Мілану» стає володарем кубку Ліги Чемпіонів.

Тоді у фіналі «Мілан» у серії післяматчевих пенальті переграв туринський «Ювентус» з рахунком 3:2. Останній переможний гол забив саме українець Андрій Шевченко.

11 липня

На Волині у селі Павлівка президентами України та Польщі Леонідом Кучмою та Александером Кваснєвським було відкрито монумент українсько-польського примирення. Обидва президенти зійшлися на тому, що «конфлікти минулого не можуть перекреслювати того, що століттями об'єднує два народи, адже сьогодні ми перебуваємо ближче до правди, ближче один до одного - разом в об'єднаній Європі».

18 липня

Найбільша світська подія року. Глава Адміністрації Президента Віктор Медведчук одружився з тележурналісткою Оксаною Марченко. Вінчання проходило у Криму в церкві Воскресіння Христового на Форосі. Обряд вінчання здійснив Митрополит Володимир (Сабодан). Гостями церемонії були Леонід Кучма, Віктор Янукович, голова уряду Російської Федерації Михайло Касьянов, Ринат Ахметов, Віктор Пінчук, Сергій Тігіпко. Після церкви весільний кортеж направився в президентську резиденцію «Зоря», до речі - ту саму, де був замкнений Михайло Горбачов під час путчу в серпні 1991 року.

У 2004 році у подружжя народилася дочка, яку згодом охрестили в Казанському соборі Санкт-Петербурга. Хресними батьками дівчинки стали Президент Росії Володимир Путін і дружина тодішнього керівника Адміністрації Президента РФ Дмитра Медведєва Світлана.

7 серпня

Цього дня до Іраку вирушили українські миротворці. Рішення про відправку українських військових на Близький Схід було ухвалено парламентом 5 червня. Тим самим Кучма намагався реабілітуватися перед США після скандалу з убивством Георгія Гонгадзе і нібито продажем Іраку комплексів «Кольчуга». І це спрацювало - американці перервали дипломатичну блокаду Кучми, з ним знову стали зустрічатися провідні світові лідери.

Українська бригада була дислокована в провінції Васіт, за 140 км від Багдада, і перебувала в підпорядкуванні польського командування багатонаціональної дивізії «Центр-Південь». Офіційно українці повинні були виконувати виключно господарські миротворчі функції, а також контролювати ділянку кордону з Іраном. Однак, дуже швидко стало зрозуміло, що там іде реальна війна, і наші солдати в ній беруть участь.

В Україні, тим часом, наближалися президентські вибори, і в суспільстві посилюватися настрої, спрямовані на виведення військ. Адже за час перебування нашого контингенту в Іраку загинуло 18 українських миротворців.

11 січня 2005 року парламент прийняв постанову, якою пропонував Президенту повернути миротворців на батьківщину. Новообраний Президент Віктор Ющенко видав відповідний Указ, і з 1 березня почалося виведення військ.

Далі буде... (Про одинадцятий рік Незалежності читайте тут)

Світлана Карабань, Євген Якунов. Київ

Фото: Укрінформ, перше фото: wikipedia.