Урядова "гаряча лінія" допомагає громадянам вчасно отримати екстрену меддопомогу

Своєчасне надання допомоги значно підвищує шанси вижити, полегшити лікування й пришвидшити реабілітацію.

Від того, наскільки своєчасно людині буде надано медичну допомогу, залежатиме не лише ефективність лікування, але й життя. Отже, вчасно та добре організована допомога знижує летальність, тривалість перебігу та важкість травм і раптових захворювань, зменшує страждання пацієнтів. На цьому наголошується в одному з базових положень Маніфесту Європейської асоціації екстреної медичної допомоги.

Насправді ж, характерною особливістю нашого сьогодення є невпинне зростання кількості нещасних випадків, катастроф, стихійних та екологічних бід, гострих захворювань, які потребують своєчасної чи навіть негайної допомоги. Впродовж останніх десятиліть внаслідок посилення психоемоційних навантажень, зростання темпу і ритму сучасного життя, збільшилась кількість факторів, здатних викликати стрес і, як наслідок, призвести до випадків екстремальної патології: інфаркту міокарда, інсульту, розладів дихальної системи тощо.

Перша медична допомога передбачає комплекс екстрених заходів, серед яких організація швидкої доставки хворого або постраждалого до лікувальної установи часто займає провідне місце. Лікарі підкреслюють, що врятувати більшість пацієнтів можливо, якщо надати їм адекватну медичну допомогу якомога швидше. Своєчасне надання допомоги значно підвищує шанси вижити, полегшити лікування й пришвидшити реабілітацію.

Сприяти цьому мав прийнятий чотири роки тому Закон України "Про екстрену медичну допомогу", покликаний покращити якість медичного обслуговування населення. Зокрема, в Законі були прописані нові часові нормативи прибуття бригад екстреної медичної допомоги на місце виклику: у містах - 10 хвилин, поза межами міста - 20 хвилин. Проте, таке законодавче "реформування" майже не вплинуло на практичну реалізацію поставлених цілей. Перешкодою стали незадовільне матеріально-технічне забезпечення швидкої допомоги, дефіцит кадрів, повільність перебудови всієї системи надання первинної медико-санітарної допомоги населенню.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), з початку 2016 року на урядову "гарячу лінію" лише з питань якості надання екстреної медичної допомоги надійшло понад 400 звернень, переважно - від жителів Дніпропетровської області (кожне четверте), а також Харківської, Київської, Донецької та Одеської областей.

Громадяни, зокрема, нарікали на відмову працівників швидкої допомоги здійснити виїзд за викликом, тривале очікування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, непрофесіоналізм лікарів, відмову в госпіталізації хворих, незадовільне матеріально-технічного забезпечення окремих підрозділів швидкої медичної допомоги тощо. Так, заявниця з Дніпропетровської області зателефонувала на урядову "гарячу лінію" і повідомила, що у її хворого сина підвищилася температура до 40 градусів та спостерігалися інші небезпечні для життя симптоми. Жінка поскаржилася на місцеву "швидку", яка проігнорувала виклики і тим самим не надала вчасну допомогу її сину. Вона просила вжити заходів щодо госпіталізації юнака. Після втручання урядової "гарячої лінії" сину громадянки було терміново надане стаціонарне лікування.

Стурбована мати трирічного хлопчика з м. Запоріжжя зателефонувала на урядову "гарячу лінію" та повідомила, що вже добу не може впоратися з температурою в сина, що тримається навіть після застосування жарознижуючих препаратів, а працівники станції швидкої допомоги відмовляються приїхати на виклик, мотивуючи, що дитину спочатку має оглянути дільничний педіатр. Жінка розповіла, що в хлопчика нежить і сильний кашель, що за день до цього бригада швидкої допомоги вже оглядала дитину, але ніяких рекомендацій з лікування не надала і в госпіталізації відмовила, тому жінка просила про термінову допомогу. Тож дзвінок на урядову "гарячу лінію" посприяв: тяжкохвора дитина була вчасно направлена на лікування до Запорізької обласної інфекційної клінічної лікарні, де отримала відповідне лікування.

Жителька з Голосіївського району м. Київ повідомила на урядову "гарячу лінію", що намагалася викликати швидку допомогу, оскільки мала підозри на гострий панкреатит, втім безрезультатно: диспетчер станції "швидкої" натомість запевняла громадянку, що всі бригади медичної допомоги знаходяться на викликах. Коли ж нарешті медики оглянули жінку, то направили на додаткове обстеження та лікування до хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні №10, що надає невідкладну допомогу при будь-якій гострій хірургічній патології черевної порожнини, а також спеціалізується на захворюваннях печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози.

Громадянка з м. Марганець Дніпропетровської області звернулася на урядову "гарячу лінію" після відмови диспетчера "швидкої" госпіталізувати її бабусю-пенсіонерку, учасницю війни. Жінці телефоном пояснили причину затримки через брак транспорту й потрібних медикаментів для хворої з високою температурою. Заявниця просила прискорити приїзд "швидкої допомоги", адже старенькій було дуже зле і жінка не могла залишити її ні на мить. Врешті-решт пенсіонерці було надано необхідну допомогу за місцем проживання.

Отже, звертаючись на урядову "гарячу лінію", громадяни можуть бути впевнені, що їх дзвінок обов'язково вплине на оперативність надання термінової медичної допомоги.

За період з 6 по 12 травня 2016 року на урядову "гарячу лінію" надійшло 39 тисяч 824 дзвінки, а також  618 звернень зареєстровано через Інтернет.

Урядова "гаряча лінія" працює цілодобово за номером: 0-800-507-309 (безкоштовно зі стаціонарного телефону).

Для постраждалих під час Революції Гідності діє спеціалізована "гаряча лінія" за окремим номером: 0-800-505-607.

Для підприємців діє "гаряча лінія" за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової "гарячої лінії": +38(044)284-19-15.

Киянам надається прямий міський телефон "гарячої лінії" за номером: 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Центру.