17 лютого. Пам’ятні дати

Сьогодні День спонтанного вияву доброти

Хто достеменно є ініціатором цього Дня, невідомо. Дехто згадує про анонімні благочинні організації, а інші, що набагато ближче до істини – конкретного новозеландського бізнесмена. Якось, цьому доволі успішному представнику народу «ківі», а саме так називають себе новозеландці, спало на думку виокремити з року напруженого ділового життя спеціальний день для вияву доброти – не все ж про гроші думати! Для популяризації власної задумки у нього були всі необхідні інструменти – інтернет, соцмережі, друзі. Ідея сподобалася й швидко поширилася глобалізованим світом. Сталося це приблизно у 2005 році, відтоді й відзначається. Щоправда, саме 17 лютого переважно у США і деяких інших країнах, а в Новій Зеландії – 1 вересня. Цього дня вітаються всілякі вияви доброти, починаючи від щирої усмішки і доброго слова, до дії: можна перевести через перехід бабусю чи дідуся (чи просто пропустити пішохода на «зебрі», якщо ви за кермом), погладити песика чи котика (свого чи безпритульного – вам обирати), подарувати комусь квіточку чи сердечко, що залишилось від Дня святого Валентина. Тут все залежить від фантазії й можливостей, адже, добра багато не буває, і чим більше добрих справ ми робимо, тим щасливішими почуваємося, не хворіємо і довше живемо. Принаймні так стверджують анонімні вчені. Кого ж бентежить слово «спонтанний» стосовно категорії доброти, може раз у рік відзначати просто Всесвітній день доброти. Світова спільнота відзначає його 13 листопада. А попереду на нас чекає ще Міжнародний день щастя. Тут вже ООН цілу резолюцію підготувала, адже щастя – справа серйозна.

Події дня:

230 років тому (1786) розпочала роботу шестигласна Київська дума. Після розгрому українського гетьманства російською імператрицею Катериною ІІ провели реформу (1785) міського управління, згідно з якою Київський магістрат як орган місцевого самоврядування ліквідували, а з ним – і залишки Магдебурзького права, що діяло на українських землях ще з часів Данила Галицького. Київська дума 1786 року була станово-представницьким органом, побудованим за російською моделлю міського управління. Лише після «Городового положення» 1870 року вона обиралася містянами на основі майнового цензу.

20 років тому (1996) чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров виграв перший матч проти шахової програми Deep Blue компанії IBM з призовим фондом у $500 тис. Шахіст обіграв комп’ютер з рахунком 4:2 (3 перемоги, 2 нічиї, 1 поразка – перший раз в історії комп’ютер переміг чемпіона світу). Матч-реванш Каспаров-Deep Blue відбувся у травні 1997 року. Компанія IBM у другому матчі запропонувала призовий фонд у $1,1 млн, з яких $700 тис. мали дістатись переможцю. Розробники збільшили потужність системи: Deep Blue вже міг оцінювати до 200 млн позицій в секунду. У результаті вперше в історії чемпіон світу з шахів програв суперкомп’ютеру з рахунком 2½:3½ (2 перемоги, 3 нічиї, 1 поразка). За 20 років, що сплинули, комп’ютери стали надпотужними. Сьогодні одна з найсильніших шахових програм Stockfish у рейтинзі Ело (метод розрахунку відносної сили гравців у грі для двох) набирає 3341 пункт. Тоді як у Каспарова на піку шахової кар’єри він складав 2851 пункт. Наразі максимальний рейтинг Ело має 16-й чемпіон світу з шахів норвежець Магнус Карлсен - 2889,2 пункти (2014), який все ж таки нижчий, ніж у програми.

Ювілеї дня:

425 років від дня народження Хусепе де Рібери (прізвисько – Спаньйолетто («маленький іспанець»); за ін. дан. – 12 січня 1591–1652), видатного іспанського живописця і гравера. Більша частина його творів написана на сюжети «мучеництва» – мучеництво св. Варфоломея, св. Себастіана, св. Лаврентія, а там де нема прямого зображення мучеництва – портрети людей важкої долі: занедбаних жебраків, пілігримів, калік. У молодості Рібера сам досить довго мандрував світом, допоки не оселився в Неаполі при дворі іспанського намісника. Проте це жодним чином не відбилось на тематиці його картин: вони так само позбавлені будь-якого лоску і запопадливості перед «сильними світу цього». Він продовжує писати портрети бідняків, називаючи їх іменами євангельських апостолів, святих, або ж стародавніх мудреців. Такими є його «Апостол Яків Старший» – чорноволосий мужній чолов’яга з посохом мандрівника, «Апостол Варфоломій»– зі стомленим, зморщеним наче печене яблуко обличчям, «Філософ Діоген» – кошлатий, старіючий упертюх, шукач істини з ліхтарем у руці. Є у нього «Кривоніжка» – великий, у зріст, портрет злиденного хлопчика-каліки з вивернутими руками й ногами, який стоїть у позі вельможного гранда – прямо, гордо, ще й до того ж сміється (гранд, звичайно ж, мусив би «натягнути» на себе маску бундючності). Рібера, якому було притаманне сильне почуття трагічності, ніколи не опускається до дешевої сентиментальності. Герої його картин не викликають жалощів – лише захоплення. Ріберин іспанець у лахмітті анітрохи не гірший за іспанського аристократа – замість розкішного крислатого капелюха з у нього є дещо вагоміше – людська гідність.

235 років від дня народження Рене Теофіля Гіацинта Лаеннека (1781–1826), видатного французького лікаря і анатома, фундатора клініко-анатомічного методу діагностики, винахідника стетоскопа. Виховувався дядьками, один із яких був абатом, а інший – лікарем, ректором Нантського університету. Медицині навчався з 14 років. У 18 був вже досвідченим хірургом. З 1804 року займався приватною лікарською практикою, потім працював лікарем паризької лікарні Неккера, редагував «Медичний журнал». У 1816 році Лаеннек винайшов стетоскоп і розробив нову методику вислухування хворих. Він випробував величезну кількість матеріалів від очерету до каштану, аж поки не зупинився на горіховому дереві (до речі, сам стояв за верстатом). Відоме й ім’я першої пацієнтки – її звали Марі Мелані Бассе. За допомогою винайденого пристрою лікар відкрив симптоми захворювань грудної порожнини, точно їх описав, співставив клінічні дані з патологоанатомічною картиною. Він уперше описав клініку туберкульозу легень і надав анатомічну картину цієї хвороби, а також вказав на те, що туберкульоз можна лікувати. Саме праця в секційній залі з трупами померлих від туберкульозу вартувала Лаеннеку життя – на початку кар’єри, під час одного з дослідів, він випадково поранив собі вказівний палець. Лікар двічі припік ранку, начебто все було гаразд, але через 20 років після цього він помер від міліарного туберкульозу.

100 років від дня народження Рафа Валлоне (1916-2002), італійського актора кіно і театру, одного з видатних акторів італійського неореалізму. Знімався у фільмах «Грецький магнат», «Гіркий рис», «Дорога надії», «Тереза Ракен», «Чочара», «Кардинал», «Хрещений батько» та ін. За фахом юрист, випускник Туринського університету. Відомий також своєю журналістською діяльністю – очолював відділ культури в офіційній газеті італійських комуністів «Уніта», писав театральні рецензії до туринської ««La Stampa». Професійно грав у футбол. Під час Другої світової війни був у підпіллі, воював у лавах італійського Руху Опору проти фашистів. З 1942 по 2000 рік Раф Валлоне знявся в Європі та США у понад 90 кінофільмах як у головних ролях, так і в ролях другого плану і епізодах.

Сьогодні виповнюється 35 років найвідомішій іt-girl планети, головній тусовщиці нульвих, а донедавна ще й спадкоємиці найбільшої у світі мережі готелів Hilton Періс Вітні Гілтон (1981). Періс Гілтон відома і в інших іпостасях – фотомоделі, акторки, співачки, благодійниці, дизайнерки, ді-джея etc. Слави зажила після зйомок у телесеріалі «Просте життя», де вона зіграла разом із подругою Ніколь Річі. Крім цього знялася у декількох художніх фільмах, і хоча у професійному плані нічого крім «Золотої малини» за них не отримала, зате зібрала пристойну касу. Приміром, комедія «Блондинка у шоколаді» зібрала півтора мільйона доларів і, зауважте, українці в цю суму зробили внесок у понад 300 000 «зелених». У 2011 році зіркова білявка відвідала Україну – засідала в журі, що обирало чергову Місс. Періс обожнює Мерилін Монро – це її кумир і взірець для наслідування. Мріє зустрітися з нею на тому світі. «Я впевнена, нам буде про що поговорити», - ділиться планами на майбутнє Періс. Хоча, яким чином можуть вони зустрітися – загадка, адже тіло незабутньої Мерилін по смерті було кремовано, а Періс вже зробила внесок в інститут кріоніки й заповіла, аби після смерті її заморозили. Мабуть душа Монро розмовлятиме з тілом Періс. На вечірки й тусовки світська левиця ходить як на роботу, але отримує від того неймовірне задоволення, адже за це їй платять чималі гроші. У свої 35 встигла написати грубезний том мемуарів. Високочолі критики морщилися і фекали, а книжка, тим не менш, стала бестселером. Що ще? Періс любить собак – у її будинку їх не менше 20, носить взуття 44 розміру, не зустрічається з коханцями більше 6 місяців, встигла відсидіти 23 дні у в’язниці за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Після цього інциденту терпіння її діда лопнуло й він викреслив онуку зі списку спадкоємців. Ким би була Періс, якби не була Гілтон? Можливо, звичайним ветеринаром десь у Кентуккі, принаймні у ранньому дитинстві вона про це мріяла.

28-й День народження відзначає Василь Анатолійович Ломаченко (1988), український професіональний боксер у напівлегкій ваговій категорії до (57,2 кг). Чемпіон світу за версією WBO у напівлегкій вазі (від 2014). Дворазовий чемпіон Олімпійських ігор (у 2008 та 2012 роках), дворазовий чемпіон світу (2009, 2011), чемпіон Європи (2008), багаторазовий чемпіон України. Заслужений майстер спорту України. Найтитулованіший український боксер.

25 років від дня народження Бонні Франчески Райт (1991), англійської акторки, відомої за роллю Джинні Уізлі у фільмах про Гаррі Поттера. Близька подруга колеги по зйомках Емми Уотсон.

Роковини смерті:

160 років з дня смерті Генріха Гейне (1797-1856), німецького поета, публіциста, критика. Автор ліричних віршів («Книга пісень», «Романсеро»), реалістично-сатиричних творів (збірки «Сучасні вірші», «Німеччина. Зимова казка»), гостро іронічних прозових «Подорожніх картинок». Перша збірка Гейне – «Книга пісень» (1827) була однією з найпопулярніших книг свого часу. Останню – «Романсеро» він називав «золотою книгою переможеного»: Гейне писав її безнадійно хворим, розбитим паралічем і напівсліпим. Твори німецького поета в Україні були популярними і до революції і за радянських часів (щоправда, тоді наголошувалось лише на тому, що Гейне був «революційним демократом» і товаришував з Марксом). Його твори перекладали Іван Франко, Леся Українка, Павло Грабовський, Борис Грінченко, Агатангел Кримський (переклав понад 30 творів),  Максим Рильський, Павло Тичина та ін. Багато його віршів покладено на музику українськими композиторами (М. Лисенко, С. Людкевич, Б. Лятошинський, Л. Ревуцький). Деякі з них стали українськими народними піснями («Коли розлучаються двоє», «Я прагну усю мою тугу» та ін.). Гейне був не тільки одним із улюблених поетів Лесі Українки, а й особистим духовним авторитетом – його фотопортрет стояв у неї на письмовому столі.