У Береговому кількість учнів в угорськомовних класах зменшилася на третину

Ексклюзив

У місті Берегове Закарпатської області за майже п’ять років повномасштабної війни кількість учнів в угорськомовних класах зменшилася на третину - із 3 798 до 2 499 дітей.

Про це в інтерв'ю Укрінформу повідомив міський голова Берегова Золтан Бабяк.

«За останні п’ять навчальних років загальна кількість школярів у Берегівській міській територіальній громаді зменшилася майже на півтори тисячі дітей, офіційно - на 1 466 осіб, або на 25,9%: із 5 651 до 4 185 учнів. Найбільший відтік ми фіксуємо в закладах та класах з угорською мовою навчання: за цей період кількість дітей там скоротилася на 1 299 осіб (34,2%): із 3 798 у 2022/2023 навчальному році до 2 499 у 2026/2027-му», - зазначив він.

За його словами, саме на угорськомовний сегмент припадає 88,6% усього скорочення учнівського контингенту громади.

Водночас кількість школярів з українською мовою навчання за цей самий період зменшилася на 9% - на 167 осіб (із 1 853 до 1 686 дітей).

Він додав, що у нинішньому 2026/2027 навчальному році співвідношення учнів за мовами навчання в громаді становить 59,7% (угорська мова) проти 40,3% (українська мова).

Мер Берегового наголосив, що попри скорочення кількості учнів, у громаді вирішили не проводити радикальну оптимізацію сільських шкіл, навіть попри значне навантаження на місцевий бюджет, у якому видатки на освіту становлять понад 60%.

«Початкові школи базово мають залишатися в кожній колишній сільській раді. Але батьки хочуть, щоб діти залишалися вчитися вдома і після четвертого класу - у п'ятому, шостому, сьомому... І в цих класах буває по п'ять, шість, вісім дітей. У кінцевому підсумку маємо картину, коли в нас є 20 вчителів на 50 дітей», - пояснив міський голова.

Він додав, що збереження малокомплектних шкіл у селах громади є свідомим кроком назустріч громаді та батьківським комітетам, щоб мотивувати сім’ї з дітьми залишатися жити вдома, а кошти на інфраструктурний розвиток громада розраховує залучати за програмами євроінтеграції.

Як повідомляв Укрінформ, питання функціонування шкіл із навчанням мовами національних меншин є однією з центральних тем українсько-угорського діалогу та євроінтеграційного курсу України.

Читайте також: Угорщина відкрила доступ до архівних документів комуністичних спецслужб

Наприкінці 2023 року Верховна Рада внесла зміни до законів про освіту та національні меншини відповідно до рекомендацій Європейської комісії та висновків Венеційської комісії. Вони гарантували представникам національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, право здобувати освіту рідною мовою на всіх рівнях - від початкової до старшої школи (за винятком вивчення української мови, української літератури та історії України).

12 жовтня 2026 року Верховна Рада ухвалила новий закон про освіту мовами нацменшин.

Фото: Freepik