Головний бар’єр для евакуації з Херсона - відсутність доступних і передбачуваних умов життя після виїзду

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані соціологічного онлайн-дослідження, що провели для з’ясування ставлення херсонців до безпекових питань та питань, пов’язаних з евакуацією з громади, оприлюдненого Фондом громади міста Херсон «Захист».

«У сприйнятті респондентами проблеми евакуації з Херсона не обмежуються безпековими ризиками та організацією виїзду. Найбільш виразними сюжетами є відсутність доступного житла в місцях переселення, брак коштів для подальшого проживання та недостатня підтримка евакуйованих після прибуття до інших населених пунктів. Висока вартість оренди житла, складнощі з працевлаштуванням і тимчасовий характер наданого прихистку формують ситуацію, за якої навіть організований виїзд не гарантує людям прийнятних умов життя. У відповідях неодноразово згадується, що через ці обставини частина евакуйованих повертається до Херсона», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Херсон, на думку херсонців, - одна з найбільш напружених у безпековому плані громад в Україні. Частка респондентів, які дали максимальний рівень небезпеки Херсону, вдвічі більша за частку респондентів, які дали максимальний рівень небезпеки Україні в цілому. Причому серед тих, хто зараз живе поза громадою (херсонці-там), ця оцінка ще вища. Так спостерігається парадокс: «херсонці-там» бачать безпекову ситуацію в громаді у більш тривожному світлі, ніж херсонці, які зараз перебувають у місті (херсонці-тут).

Більше як половина опитаних (55%) вважають, що в громаді вже склалися умови для обов’язкової евакуації населення. У той самий час майже третина (31%) із цим не погоджується. Знову-таки херсонці-там виявилися більш песимістичними: прихильників евакуації серед них виявилося 66% порівняно з 40% серед херсонців-тут. Також загалом більшість опитаних херсонців (55%) підтримують примусову евакуацію дітей з громади.

А ось звернення начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна про евакуацію підтримали менше опитаних - 42%. І це питання стало таким, що сильно поділило думку людей у цих двох групах респондентів: серед херсонців-тут звернення Прокудіна підтримали 23%, а серед херсонців-там - 59%. Але всі опитані були майже одностайними щодо того, що основні зусилля міської та обласної ВА мають бути спрямовані на антидроновий і протиповітряний захист (62%), а не на евакуацію (7%).

Більшість людей вважають, що в питаннях евакуації передусім варто покладатися на себе і своїх близьких (58%) та на волонтерів (23%).

Як також свідчить опитування, безпосередній процес евакуації супроводжується серйозними труднощами: загрозою обстрілів і дронових атак, проблемами з транспортом, недостатньою поінформованістю та особливими складнощами для літніх людей, людей з інвалідністю, родин із дітьми й домашніми тваринами. Водночас фінансова незабезпеченість, страх невідомості та небажання втратити власне житло можуть стримувати рішення про виїзд навіть за умов постійної небезпеки.

Загалом відповіді, як констатують у дослідженні, вказують на розрив між евакуацією як фізичним переміщенням людей із небезпечної території та евакуацією як процесом забезпечення їхньої подальшої життєдіяльності. Для значної частини проблем, про які йдеться у відповідях, визначальним є не лише питання, як залишити Херсон, а й можливість знайти житло, отримати необхідну підтримку та відновити повсякденне життя на новому місці. Головний бар’єр евакуації у відповідях респондентів пов’язаний не стільки з можливістю фізично виїхати з Херсона, скільки з відсутністю доступних і передбачуваних умов життя після виїзду.

Онлайн-опитування проводили за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку надсилали потенційним респондентам із бази даних дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади. Вибірка сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. За таких показників похибка дослідження не перевищує 5% з вірогідністю 0,95. У вибірці представлені як херсонці, які зараз перебувають у громаді, так і ті, хто виїхав з Херсона після 24.02.2022 і перебуває зараз в інших областях України або за кордоном. Офіційні дані щодо міграції херсонців наразі відсутні, тому немає можливості оцінити представленість у вибірці респондентів за цією ознакою, проте існують підстави вважати, що частка респондентів, які залишилися в громаді, у вибірці більша, ніж у реальності, що може впливати на результати дослідження. Обсяг вибірки: 400 респондентів.

Терміни проведення польового етапу: з 15 вересня до 8 жовтня 2026 року.

Дослідження проведено Фондом громади міста Херсон «Захист» у межах проєкту «Мережева громада: посилення згуртованості та стійкості херсонців», за підтримки проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фондом Східна Європа коштом Європейського Союзу.

Як повідомляв Укрінформ, щодня із Херсонської області виїжджають близько 20-25 людей, більшість із них - сім’ї з дітьми.