У Луцьку попрощалися з колишнім гравцем футбольної збірної та воїном-десантником Романом Максимюком

У кафедральному соборі Святої Трійці Православної Церкви України в Луцьку 23 жовтня відспівали та віддали останню шану видатному футболістові та незламному воїну Роману Максимюку. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Він зник безвісти під час виконання бойового завдання ще 30 січня 2025 року на Покровському напрямку, і тільки нещодавно експертиза ДНК підтвердила його загибель.

Солдат Роман Максимюк добровільно долучився до лав Збройних сил України восени 2022 року. Як згадує родина, це був його власний усвідомлений вибір. Він сказав: треба йти захищати країну і своїх рідних.

Максимюк обороняв Україну у складі парашутно-десантної роти 25-ї Січеславської окремої повітряно-десантної бригади ДШВ ЗСУ на Донеччині.

Востаннє на контакт із рідними воїн виходив 30 січня 2025 року: попередив дружину Віру, що виступає на позиції на Покровському напрямку. Після цього контакт з ним обірвався.

У результаті службового розслідування командуванням бригади було встановлено, що солдат разом із побратимами перебували всередині бліндажа на передовій лінії фронту в момент, коли по ньому ворог завдав смертоносного удару. Але оскільки тіл Романа Максимюка та його побратимів не було виявлено, а позицію було втрачено, до останнього жевріла надія, що він, можливо, живий.

У жовтні 2026 року стало відомо, що серед повернутих в Україну тіл полеглих на фронті українських воїнів є і Роман Максимюк. ДНК-експертиза це підтвердила.

Роман Васильович народився 14 червня 1974 року в селі Битків Надвірнянського району на Прикарпатті, де й почав займатися спортом. За час професійних виступів у футболі провів 5 матчів за національну збірну, захищав кольори клубів «Прикарпаття», ЦСКА, «Зеніт», «Дніпро», «Динамо» та інших. Неодноразово грав у єврокубкових поєдинках. Найбільше матчів провів у футболці «хрестоносців» у команді Віталія Кварцяного, який разом із представниками спортивної громадськості та одноклубниками Героя попрощався з ним 22 жовтня на стадіоні «Авангард».

Саме у м. Луцьку Роман Максимюк познайомився та одружився з Вірою, батько якої Віктор Шелигін був начальником команди. У родини залишилося 2 синів та донька, яка зініціювала збір підписів під петицією на сайті Президента щодо удостоєння солдата Романа Максимюка звання Героя України (посмертно).

Під час публічних прощань на закритій труні з тілом Героя був синьо-жовтий прапор, іменна футболка Романа Максимюка, футбольний м’яч і його улюблені бутси…

Його останки упокоїлися на Алеї почесних поховань луцького міського кладовища.

Як повідомляв Укрінформ, у Полтаві попрощалися зі старшим солдатом Василем Величком, який загинув на Дніпропетровщині.

Фото: Укрінформ, пресслужба ФК «Волинь», сайт Луцької міськради