Без світла, зв’язку, брак продуктів і пального: як виживають люди в окупованій Голопристанській громаді

Ексклюзив

В окупованій Голопристанській громаді на Херсонщині вже майже рік немає світла, тому люди рятуються генераторами і сонячними панелями, які ще не зруйновані.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла начальниця Голопристанської МВА Світлана Лінник.

«Світла немає понад 10 місяців. Єдине джерело живлення - генератори у людей і сонячні панелі, колись придбані місцевими жителями, що ще вціліли», - розповіла вона.

За її словами, вже кілька тижнів немає автобусного сполучення - транспортний засіб перевізника на ремонті. Завдяки цьому маршруту у людей була можливість виїхати у Залізний Порт, зняти готівку, обміняти кошти, щось придбати.

Начальниця МВА додала, що російські пенсії не всі мають можливість отримати - їх не розносять.

«У Голій Пристані, Старій Збурївці - не розносять. Велика Кардашинка - не розносять. Уже, певне, рік. Щоб отримати російську пенсію, треба їхати у Залізний Порт, де є банкомат чи так звана банківська установа. Або хоч зробити обмін. Люди кооперуються - дають свої картки комусь, щоб зняли гроші», - зазначила Лінник.

Читайте також: На ТОТ Херсонщини можуть перебувати близько 6000 цивільних українців - Лубінець

За її словами, пального фактично немає - його доставку здійснює приватна особа раз на тиждень за попереднім замовленням тим, у кого є фінанси. Якість бензину різна, іноді такий привозять, що генератори «горять» від того, чим їх заправляють, а ремонтувати особливо вже нікому та і нічим.

«Каністра бензину 20 літрів - від 7 тисяч рублів, балон газу - 15 -18 тисяч і його не придбати», - каже вона.

Щодо продуктів харчування, то ще донедавна був підвіз - працював один з приватних суб’єктів, який підтримував окупантів і якому давали можливість, щоб його магазин працював у Голій Пристані, а інші – допродують те, що ще лишилося в запасах.

Начальниця МВА сказала, що стихійний ринок в місті працює лише за рахунок жителів ближчих сіл, які на велосипедах привозять у місто овочі та молочну й м'ясну продукцію.

Хліб іноді завозять, а у селі Кардашинського старостату, його випікають мешканці та продають або обмінюють на щось інше з продуктів. Як додає Лінник, у селах ситуація з харчами загалом краща, бо там є господарство - городи, худоба.

«Вода у Голій Пристані, Кардашинці, Старій Збур’ївці, Новій Збур’ївці є завдяки свердловинам на подвір’ях, бо це трохи нижче до річки Дніпро. А вже у більш віддалених населених пунктах, то вода пропадає. І без насосів немає можливості її добути. Городина сохне, бо система поливу працює, коли є електрика», - розповіла начальниця МВА.

Читайте також: Прокудін: Окуповані Голопристанська та Олешківська громади - у гуманітарній блокаді

Заклади освіти як не працювали, так і не працюють.

Вона також додає, що населені пункти та ліси потерпають від пожеж.

«Стара Збур’ївка, де залишається до 150 жителів, це на березі річки, зона бойових зіткнень, село дуже потерпає, там постійно пожежі вирують, горять садиби, де люди не проживали. Аналогічна ситуація і в Великій Кардашинці, у Голій Пристані - вулицями горять будинки, пожежних ще понад півтора роки тому не стало, нікого немає. У Новій Збурївці ціла вулиця вигоріла - останні події, на цьому тижні, вщент згоріло до десятка будинків. Пожежі щоденно», - каже вона.

У лісах окупанти будували собі бліндажі з дерев, знищуючи унікальні рукотворні соснові ліси.

Лінник додала, що зв’язку майже немає, людям час від часу вдається підзарядити гаджети та передати повідомлення для рідних.

Вона наголошує, що окупаційна влада, яка, згідно з нормами міжнародного гуманітарного права та Женевськими конвенціями, зобов'язана забезпечувати нормальну життєдіяльність на захопленій території, гарантувати цивільному населенню постачання харчів, медикаментів, роботу критичної інфраструктури, на цій території цих вимог не виконує.

Як повідомляв Укрінформ, Голопристаська громада окупована з перших днів повномасштабного вторгнення.

Фото: kherson.depo.ua