«Незламний бізнес»: як херсонські підприємці намагаються втримати власну справу на лінії зіткнення

Йдеться про антикризовий менеджмент у його найскладнішому вимірі. І цей досвід виходить далеко за межі України

Уявіть, що ви керуєте бізнесом у місті, де частина районів фактично виключена з економічного життя через постійну загрозу обстрілів та близькість до лінії зіткнення. Де маршрут постачання може змінитися за кілька годин, вартість доставки зростає через атаки дронів, а класичні інструменти бізнес-планування – ті, яких навчають у найкращих бізнес-школах світу – перестають працювати.

У тиловому місті локацію для бізнесу обирають, аналізуючи прохідність, платоспроможність аудиторії, конкурентне середовище. У Херсоні визначальним є інший критерій – наскільки безпечно взагалі в цій точці фізично перебувати.

У низці прибережних районів уздовж Дніпра торгівля не функціонує не через брак попиту, а виключно через безпекову ситуацію. В інших районах вона тримається на поодиноких точках, що продовжують працювати. Зокрема, питання також у логістиці, яка перетворилася на фактор загальноекономічного значення. Через атаки дронів на трасу Херсон–Миколаїв вартість доставки зросла приблизно на 10%.

З цього можна зробити висновок, що важливо не намагатися штучно відновити те, що зараз об'єктивно відновити неможливо, а концентрувати ресурс там, де він дає реальний ефект.

Саме цей підхід дозволяє утримувати функціональне ядро місцевої економіки. Станом на сьогодні на території громади це 578 підприємств роздрібної торгівлі, 49 закладів громадського харчування, аптеки, салони краси, автозаправні станції, ринки. За цими цифрами – сотні підприємців, які щоранку ухвалюють рішення відкрити свій заклад, усвідомлюючи, що ситуація може змінитися за лічені хвилини.

У розмовах із міжнародними партнерами я регулярно чую одне й те саме запитання: як місто забезпечує життєдіяльність, перебуваючи під постійними обстрілами? Партнерів цікавить механіка – конкретні управлінські рішення, що дозволяють економіці функціонувати.

По суті, йдеться про антикризовий менеджмент у його найскладнішому вимірі. І цей досвід виходить далеко за межі України. У світі, де стрімко зростають безпекові ризики та геополітична напруга, виклики, з якими сьогодні стикаються прифронтові громади, зокрема Херсонщина, завтра можуть постати перед іншими регіонами Європи.

Саме тому ми не лише накопичуємо цей досвід, а й уже ділимося ним із міжнародними партнерами, адже йдеться не лише про подолання наслідків війни, а й про формування нових підходів до підтримки місцевої економіки в умовах постійної небезпеки.

Якщо у мирний час підтримка бізнесу традиційно асоціювалася з доступом до фінансування, податковими інструментами, дерегуляцією та сприятливим інвестиційним кліматом, то для фронтового міста цього вже недостатньо. Сьогодні підприємцю потрібне не лише фінансування, а й середовище, у якому він може безперервно працювати, попри щоденні ризики.

Саме тому я переконаний: сьогодні громада має бути не тільки регулятором, а насамперед надійним партнером, який здатен підставити плече бізнесу, допомогти адаптуватися до нових реалій і створити умови, за яких економіка продовжуватиме працювати навіть під час війни.

Державна програма “Власна справа” вже підтвердила свою ефективність як інструмент підтримки підприємництва під час війни: тисячі українців за її допомогою започаткували або розширили власну справу, а підприємці з прифронтових територій отримали додаткові можливості фінансування – визнання того, що робота під загрозою обстрілів об'єктивно складніша, ніж у відносно безпечних регіонах.

Водночас херсонський підприємець щодня враховує низку додаткових факторів:

• чи зможуть працівники безпечно дістатися робочого місця;

• чи функціонуватиме логістика наступного дня;

• чи не стане приміщення об'єктом ураження;

• чи зможуть клієнти фізично дістатися точки продажу чи надання послуги;

• чи вистачить ресурсу пережити чергове загострення обстановки.

МІСЬКА ПРОГРАМА ПІДПРИЄМНИЦТВА “НЕЗЛАМНИЙ БІЗНЕС”

Виходячи з цього, ми ухвалили рішення не обмежуватися лише державними інструментами підтримки та розробили власну Програму підтримки підприємництва «Незламний бізнес» на 2026–2028 роки.

Її головна особливість у тому, що вона не дублює державні механізми, а доповнює їх. Якщо держава допомагає підприємцю зробити перший крок – започаткувати або розвинути власну справу, то завдання громади полягає в тому, щоб підтримати бізнес на наступних етапах: допомогти зберегти робочі місця, адаптуватися до нових викликів і продовжувати роботу в довгостроковій перспективі.

Цією ініціативою можуть скористатися підприємці, які вже отримали грант за державною програмою “Власна справа”. Для них передбачена додаткова підтримка від міської влади – компенсація у розмірі 20% від суми вже отриманого державного гранту, що дозволяє посилити ефект державної допомоги та створити додаткові можливості для розвитку бізнесу на місцевому рівні.

Програма охоплює кілька напрямів підтримки: безповоротну фінансову допомогу для підприємців, грантові можливості для масштабування бізнесу чи запуску нових напрямів, спрощення адміністративних процедур, а також розвиток безбар’єрного підприємництва, зокрема для людей з інвалідністю, отриманою внаслідок війни.

Важливо, що можливостями програми можуть скористатися й наші Захисники та Захисниці України, ветерани та військовослужбовці, які після завершення служби прагнуть започаткувати власну справу або відновити вже наявний бізнес.

ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ

Програма вже демонструє практичний ефект. Чотирнадцять підприємців громади отримали безповоротну фінансову допомогу з міського бюджету. Розмір такої фінансової допомоги становить від 15 до 100 тисяч гривень залежно від поданих проєктів та потреб бізнесу. Загальна сума підтримки, наданої коштом міського бюджету, склала 855 тисяч гривень.

Для декого це стало можливістю придбати сучасне обладнання, для інших – відновити виробництво, розширити спектр послуг, модернізувати робочі місця або зберегти команду. Але цінність цієї підтримки, як на мене, не вичерпується фінансовим виміром: вона демонструє підприємцям готовність громади розділити з ними відповідальність за економічну стійкість міста.

Показово, що серед отримувачів допомоги є підприємці, які започаткували власну справу вже після початку повномасштабного вторгнення – у період, коли значна частина бізнесу згортала діяльність або релокувалася до більш безпечних регіонів України. Це свідомий вибір інвестувати саме в Херсон, створювати робочі місця та продовжувати роботу попри постійні ризики.

Ми прагнули зробити процедуру отримання допомоги максимально зрозумілою та доступною, тому розробили покрокову дорожню карту для учасників.

Кожне збережене підприємство, створене робоче місце, кожна гривня, що продовжує працювати в громаді – це внесок у її стійкість сьогодні та основа для майбутнього післявоєнного відновлення. На моє переконання, під час війни громада не може обмежуватися функціями адміністратора чи регулятора. Вона має стати перш за все партнером.

Ярослав Шанько, начальник Херсонської міської військової адміністрації