Віталій Коваль, начальник Рівненської ОВА

Сьогодні кожна гривня працює на оборонну галузь країни

Рівненська область цього року змогла збільшити доходи до державного бюджету на 25%, а до місцевих – на 41%. За час повномасштабної війни регіон не лише стабілізував роботу галузей економіки, а й продовжив розвиватися. Сьогодні Рівненщина позиціонує себе як меблева столиця, продовжує нарощувати експорт і вже готує робітників для відбудови України.

Про економічний розвиток під час війни, безпеку в області, пріоритети – в інтерв’ю кореспондентам Укрінформу розповів начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль.

ЗА ЧАС ВІЙНИ В ОБЛАСТІ НА 3,5% ЗБІЛЬШИЛАСЯ КІЛЬКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

- За чотири місяці 2023 року платники податків перерахували до місцевих бюджетів Рівненщини на 41% більше, аніж за аналогічний період минулого року. Як досягли такого показника?

- Наповнення бюджету – це кулі, шоломи та бронежилети для наших військових. Економічний фронт підсилює ЗСУ. Розуміючи це, ми тісно взаємодіємо з роботодавцями та великими платниками податків області. Й сьогодні Рівненщина тримає першість у доходах від приватного сектора економіки. Чіткі результати дає наш курс на легалізацію бізнесу. Наприклад, боротьба з нелегальними АЗС дає збільшення акцизного податку. Найбільший приріст надходжень маємо з податку на доходи фізичних осіб – на 46,4%, плати за землю – на 36,4%.

- Як почувається місцевий бізнес?

- За час війни в області на 3,5% збільшилася кількість підприємств. Це говорить про те, що в регіоні створено хороший бізнес-клімат.

Якщо казати про державну програму «Доступні кредити 5-7-9%», то на Рівненщині уже видано кредитів на суму 5,9 млрд гривень, у тому числі 3,5 млрд гривень – під час воєнного стану. З початку 2023 року видано кредитів на суму 1,3 млрд гривень. Ці кошти спрямовані на реалізацію інвестиційних проєктів, здійснення антикризових заходів зі збереження робочих місць і рефінансування кредитів.

Проводимо зустрічі з бізнесом, на яких розповідаємо про державні програми. У результаті, за програмою «єРобота. Своя справа» Рівненщина – у трійці лідерів серед регіонів України щодо кількості проєктів, які отримають фінансування. За час реалізації програми 482 переможці отримали позитивні рішення щодо фінансування на загальну суму 116,3 млн гривень. Для реалізації відповідних бізнес-планів буде створено 951 нове робоче місце.

Важливу роль у забезпеченні ефективної реалізації експортного потенціалу Рівненщини відіграє співпраця з ПрАТ «Експортно-кредитне агентство». Рівненщина посідає друге місце серед регіонів України за сумою підтриманого Агентством експорту – це 146,3 млн гривень.

- Розвиток промисловості на Рівненщині – які тут пріоритети, проєкти? Що змінилося за останній рік в умовах війни?

- Попри війну, в Рівненську область продовжує інвестувати іноземний бізнес. За час повномасштабного вторгнення 12 млн євро вклала у свій розвиток ПрАТ «Вераллія Україна». Це один із найбільших у державі виробників склотари, який працює поблизу обласного центру.

Наступний приклад: Рівненська фабрика ПП «Віліс» завершила будівництво першої лінії заводу з виробництва макаронів швидкого приготування. Незважаючи на війну, будівництво не зупинялося ні на день. Загальна вартість проєкту – 100 млн грн. Додатково буде створено 80 робочих місць. До речі, компанія залучила на це 50 мільйонів у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%».

Не відмовилася від своїх планів і данська компанія «HJORT KNUDSEN», яка нещодавно завершила будівництво підприємства з виробництва дизайнерських меблів. Обсяг інвестицій – 11 млн євро, заплановано створити близько 1000 нових робочих місць. Розвиток меблевого кластера в пріоритеті й надалі.

Сьогодні кожна гривня працює на оборонну галузь країни. Тому нам важливо, аби такі підприємства розвивалися. Для Рівненщини – це робочі місця та збільшення податків у бюджет.

УКРАЇНА МОЖЕ СТАТИ НАЙБІЛЬШИМ ВИРОБНИКОМ МЕБЛІВ У ЄВРОПІ

- Розкажіть детальніше про меблевий кластер.

- За розрахунками експертів, Україна може стати найбільшим виробником меблів у Європі. При цьому внесок Рівненщини тут може бути визначальним. У нас 40% територій покрито лісами, ми другі за кількістю заготовленої деревини. Тому в стратегії розвитку Рівненщини визначили меблевий кластер.

Зараз маємо багато підприємств, що займаються деревообробкою і виготовленням меблів. Також до нас релокувалося 7 таких компаній. На сьогодні у галузі працює понад 10 тисяч жителів області.

Загалом за останні три роки ми залучили понад 400 мільйонів інвестицій у галузь меблевої деревообробки. Це такі компанії як «Кроноспан», «Хйорт Кнудсен» і «Морган Феніче». Мова йде про експорт саме готових меблів. Рівненщина зараз експортує не кругляк, а готову продукцію, що дає можливість збільшити додану вартість. Плануємо спільне виробництво із представниками меблевого кластера Польщі.

- Саме тому ви позиціонуєте Рівне як меблеву столицю?

- І це не просто гасло, це реальність. За останні декілька років ми зайняли лідерську позицію і будемо її нарощувати. Цифри говорять самі за себе: підприємства Рівненщини забезпечують 62% загальноукраїнського виробництва фанери, 43% деревостружкових плит, 72% окремих видів меблів (дивани, що трансформуються в ліжка).

Також 32,4% всього експорту нашої області – це деревообробна й меблева промисловості. І попри те, що загалом в Україні у 2022 році був спад експорту товарів на 35,1%, наша область виросла на 5,7%. Тобто фактично фокус на експортний потенціал області – додана вартість у деревообробці й меблях.

- Ви казали про 10 тисяч людей, що працюють у галузі деревообробки. А де берете фахівців? Загалом розкажіть про робочі місця в області.

- Поряд із державними, в області успішно реалізуються регіональні програми та ініціативи підтримки бізнесу.

Зокрема, для вирішення питань підготовки кваліфікованих кадрів для потреб місцевого бізнесу діє обласна координаційна платформа для роботодавців та працівників «Rivne work hub».

Рівненська ОВА спільно з Центром зайнятості налагодили дієву комунікацію з роботодавцями області. Тому вносяться корективи до програм підготовки та перепідготовки кадрів, впроваджуються сучасні форми освітнього процесу (зокрема, дуальна освіта у професійно-технічних та вищих навчальних закладах), створено умови для перепідготовки кадрів.

Першочергова увага приділяється підготовці робітничих кадрів. Рівненщина перша в Україні за кількістю відкритих сучасних навчально-практичних центрів – їх 31. А також Центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості з п’ятьма навчальними відділеннями. Минулого року до роботи Центрів долучилося 989 роботодавців.

При цьому через навчально-практичні центри щороку отримують робітничі спеціальності 3820 осіб. В цілому 43% випускників закладів загальної середньої освіти області обирають для подальшого навчання професійно-технічні заклади, а успішно працевлаштовується 92,8% випускників цих закладів.

- Наскільки успішно працюють релоковані підприємства?

- Темпи релокації в якийсь період трохи зменшились, але ми все ж таки відчуваємо попит. На сьогодні на Рівненщину релокувалося 39 підприємств, переважно з Харківської та Київської областей. Крім того, на Рівненщину переїхали 4 установи – Луганський медуніверситет, Харківський інститут медицини та біомедичних наук, Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер і Бахмутський центр профтехосвіти.

Компанії розгорнулися, більшість працює на повну потужність. Цікавою є історія Харківського підприємства «Ледор», яке не лише релокувалося, а й перекваліфікувалося. Після переїзду до Рівного розпочало новий вид діяльності – виробництво металевих конструкцій різної складності змінили на виготовлення модульних лазень для військових.

МИ ПРОДОВЖУЄМО УКРІПЛЮВАТИ ПІВНІЧНІ КОРДОНИ

- На Рівненщині – 229 км кордону з Білоруссю, з них – 90 км – непрохідні болота. Яка ситуація у прикордонних громадах? Чи часто там буваєте, як там живуть люди?

- Кордон із Білоруссю, безумовно, є головним чинником, що впливає на безпекову ситуацію в області. На даний час усі 229 кілометрів спільного кордону – це поєднання фортифікаційних споруд і природних особливостей. Болота, річки, ліси становлять 70% кордону і є непрохідними для будь-якої техніки.

Люди, що там живуть, демонструють справжню єдність. Разом із військовими активно будують інженерні та фортифікаційні споруди. Допомагають копати окопи для військових. Лише в один із днів прийшли понад 150 добровольців. У прикордонних громадах, починаючи з 24 лютого, місцеві ДФТГ (добровольчі формування тергромад, – ред.) щодня чергують на блокпостах, не отримуючи за це жодних коштів. Відвідую ці громади кілька разів на місяць, зокрема захисні позиції, які щоденно будуються за кошти обласного оборонного бюджету.

- Щодо оборонного бюджету. В області 52 тергромади з 64 виділили кошти для зміцнення кордону та кругової оборони населених пунктів. Як прозвучало у березні 2023 року, Рівненщина – це єдина область, що сформувала такий бюджет. Чому не всі громади? На що витрачаються ці кошти?

- У нас працює взаємодопомога між громадами. На початку року Рада оборони Рівненської області рекомендувала 52-м громадам виділити фінансування для оборонних заходів. Кожній тергромаді визначили суму. Решта, а це прикордонні громади, вже витратили набагато більше на зведення оборонних рубежів на своїх територіях.

Розуміючи потенційну загрозу з Білорусі, ми продовжуємо укріплювати північні кордони, облаштовуємо протитанкові рови, встановлюємо камери спостереження, купуємо квадрокоптери й автомобілі підвищеної прохідності. Також відновлюємо техніку, яка побувала в зоні бойових дій, забезпечуємо потреби військових частин. Усе це за кошти оборонного бюджету.

- Із початку широкомасштабного вторгнення й донині Рівненщина мала найвищий з усіх областей показник комплектування і поповнення підрозділів Сил оборони. Розкажіть про цю роботу.

- Так, продовжуємо тримати марку найкращої області в плані комплектування ЗСУ. Останній приклад – за дорученням Президента, ми практично за два тижні сформували стрілецький батальйон. Активно вступали жителі області й до «Гвардії наступу». Мабуть, немає жодної «гарячої» точки, де не були б наші хлопці. Десятки тисяч воїнів із Рівненщини дислокуються на різних ділянках фронту й охороняють кордон України.

- На території області створюють Центр реабілітації пацієнтів зі спінальними травмами, на якому етапі цей проєкт?

- Кваліфікована медична допомога представникам Сил оборони надається в усіх цивільних медичних закладах, у Рівненському військовому госпіталі, а тим, хто потребує тривалої реабілітації, – у госпіталі ветеранів війни. Цей медичний заклад, що розташований у селищі Клевань, стрімко розвивається. Ми тут створюємо Центр реабілітації пацієнтів зі спінальними травмами. У планах – збудувати третій корпус медзакладу. Адже тут проходять реабілітацію військові зі всієї України. Маємо підтримку від різних міністерств. Також шукаємо підтримку міжнародних партнерів, адже будівництво дороге. Уже зголосилися нам допомогти польські, литовські, американські друзі, різноманітні благодійні організації та міжнародні фонди.

Водночас ми розуміємо, що не менш важливою є й психологічна реабілітація. Тому на базі Національного університету «Острозька академія» провели навчання для фахівців соціальної сфери, які працюватимуть із ветеранами. Це пілотний проєкт.

ВПО ПРИНЕСЛИ В НАШУ ОБЛАСТЬ СВІЖЕ ДИХАННЯ, НОВИЙ ПОГЛЯД

- Ви повідомляли, що майже 54 тисячі внутрішньо переміщених осіб залишилися проживати в області. Серед них 25 тисяч – жінки, понад 15 тисяч – діти, а це 74%. Чи ви вже познайомилися з ВПО?

- Так, ми сьогодні маємо 54 тисячі нових рівнян. Це люди, які принесли в нашу область свіже дихання, свіжий погляд. Можу впевнено сказати, що Рівненщина з прибуттям ВПО додала. Нас сьогодні більше, ніж було до 24 лютого, – нас 1 мільйон 200 тисяч людей.

Багато переселенців, які до нас приїхали, стали активними мешканцями громад. Наведу приклад. На Рівненщину з Херсона переїхало подружжя. У житті до війни вони мали друкарню, медіахолдинг. На жаль, залишили все. А вже за декілька місяців після переїзду сюди пара виграла ґрант за програмою «єРобота». Гроші вклали у нову книгарню. А сьогодні вони організовують благодійні акції на підтримку дітей Херсонщини.

Загалом Рівненщина за час війни прихистила понад 86 тисяч ВПО. Люди зупинялися у нас і на день-два, а тоді їхали далі, бо поруч Білорусь. Для прибулих людей ми організували 63 місця компактного проживання.

- В області створюють евакуаційну приймальню для інтеграції переселенців. Чому виникла така потреба? Чого насамперед потребують зараз вимушено переміщені? Як їх забезпечують роботою, житлом?

- Якщо першою й головною умовою було забезпечити внутрішніх переселенців житлом, то на сьогодні це – робота. Не втомлююся повторювати, що це ключова умова їхньої соціалізації. Зайняті руки ніколи не опустяться. Тому ми посилюємо заходи з підтримки зайнятості цих людей. Наприклад, разом із центрами зайнятості розпочали ініціативу з підготовки виробничих кадрів, зокрема і для швейних підприємств. За майже півтора року повномасштабної війни за сприяння центрів зайнятості роботу знайшли для понад 900 безробітних ВПО. Загалом наразі в області є близько 1200 вакансій.

Саме з метою їх заповнити і створюємо на Рівненщині евакуаційну приймальню для інтеграції переселенців. Це буде єдине місце, куди можуть звернутися переселенці й отримати увесь спектр соціальних послуг. Зокрема, юридичну, психологічну, освітню підтримку, допомогу з пошуком роботи, з релокацією бізнесу чи відкриттям власної справи тощо. У цьому проєкті об’єднали свої зусилля обласна військова адміністрація та 4 громадські організації. Разом працюємо задля допомоги ВПО.

- Енергетична сфера, інфраструктура – як оговталися від обстрілів? Чи вже готується область до наступного опалювального сезону з урахуванням російської агресії?

- Наразі енергетичні потреби в межах області забезпечені. Продовжуємо вже готуватися до наступного опалювального сезону. На рівні як області, так і громад приділяємо особливу увагу енергозбереженню та альтернативним джерелам енергії.

Усі лікарні області – на генераторах. Упродовж року на Рівненщині тривав беззупинний процес оснащення соціальних закладів генераторами різної потужності. У цьому дуже допомогла співпраця з партнерами з-за кордону. До екстрених ситуацій готові. Енергетична безпека стала одним із ключових факторів для оновлення нашої Стратегії розвитку області.

Додам, що у нас понад тисячу домогосподарств Рівненщини та 7 підприємств встановили сонячні панелі й продають електроенергію за «зеленим тарифом». Ще два представники бізнесу виробляють електроенергію за допомогою біогазових установок. Торік в області з альтернативних видів палива було вироблено 40% загального обсягу теплової енергії.

СТАВИМО КРАПКУ НА “ЧОРНОМУ” ВИДОБУТКУ БУРШТИНУ

- Як працює зараз легалізація видобутку бурштину?

- Чим більше офіційного бурштину, тим менше шансів у нелегальних старателів. Із введенням закону про легалізацію видобутку сонячного каміння, який ініціював Президент Володимир Зеленський, ми ставимо крапку на «чорному» видобутку.

Ефективний механізм ведення легального бурштинового бізнесу запрацював з 2020 року. Це дало можливість також проводити рекультивацію порушених видобутком земель.

Бізнес повірив у ці державні рішення. Про це свідчить активність на торгах – беруть участь від 3 до 5 учасників. По багатьох бурштинових ділянках стартова ціна зростає в декілька разів. На сьогодні в області через електронні аукціони реалізовано 69 спеціальних дозволів на користування бурштиновими ділянками, з них 61 – на ділянки, площа яких не перевищує 10 га, 8 – площею від 100 до 560 га.

Видобуток бурштину, в порівнянні з 2019 роком, зріс майже в 17 разів і склав у 2022-му майже 16 тонн.

ЗМЕНШИЛИ ПОСІВИ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО, ЗБІЛЬШИЛИ ПЛОЩІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ І СОЇ

- Яка ситуація в АПК області, які плани в аграріїв цьогоріч?

- Звичайно, ситуація в агропромисловому комплексі в цьому році складніша, аніж у минулі роки. Здорожчання палива, добрив, ускладнена логістика... Разом із тим, на сьогодні Рівненська область майже вийшла на довоєнний рівень агровиробництва. І тільки через несприятливі погодні умови він становив 99%. Зросло виробництво яєць і молока, збільшилось поголів’я свиней. Уперше за останні роки вдалося наростити і поголів’я великої рогатої худоби.

За минулий рік аграрії області зібрали понад 1,4 млн т зернових. А це за останні п’ять років – на рівні середнього показника. Цього року на Рівненщині планують засіяти не менше – 623 тис. га. Однак аграрії змінили структуру посівів: зменшили посіви кукурудзи на зерно, натомість збільшили площі цукрових буряків та сої. Основними причинами змін є попит і мінімізація витрат при вирощуванні та транспортуванні.

Аграрії Рівненщини активно використовують кредитні можливості для розвитку бізнесу. Від початку року 91 агроформування області отримало кредитів на суму 587,5 млн грн. Зокрема й за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Ці кошти використовують на розширення виробництва, оновлення матеріально-технічної бази.

До речі, на сьогодні в області бронь від мобілізації отримали трохи більш як 500 військовозобов'язаних. Це працівники підприємств, які виконують мобілізаційні завдання, виробляють на потреби ЗСУ та є критично важливими для області. Але більшість – це працівники АПК. Наші завдання – в тому, щоб забезпечувати обороноздатність шляхом мобілізації, а також тримати економічний фронт. Тому важливо, щоби підприємства, які активно наповнюють бюджети і створюють робочі місця, збереглися та працювали.

- Як змінилися міжнародні контакти після широкомасштабного вторгнення? Як в області використовують цей ресурс?

- Україна об’єднала світ. А Рівненщина з початку війни стала одним із найбільших гуманітарних центрів країни. До нас прибуває гуманітарна допомога з усього світу та від десятків міжнародних організацій. Цьому передувала величезна робота. Лише за перший місяць повномасштабного вторгнення ми відіслали сотні листів до різних міжнародних інституцій, створили дашборд потреб, провели десятки зустрічей з іноземними організаціями. Серед них – Офіс ООН, ЮНІСЕФ, Червоний Хрест, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

Завдяки цьому до Рівненської області було доставлено тисячі тонн гуманітарних вантажів. Велика вдячність нашим партнерам, які продовжують підтримувати нас.

Днями отримали чергову допомогу з Чеської Республіки. Це 39 функціональних ліжок в обласну клінічну лікарню, а загалом – уже 79 таких ліжок. З останнього також – комп’ютерна техніка для укриттів в інтернатах від партнерів з Польщі, швидкі з Америки. Отримуючи гуманітарну допомогу, ми також доставляємо її до «гарячих» регіонів. Ця робота у партнерстві з закордонними товариствами триває й далі.

Команда ОВА також працює над розширенням регіонів-партнерів нашої області.

- Вас традиційно розпитують про розвиток спорту, оскільки ви перший віцепрезидент Федерації греко-римської боротьби України. Що нового у спортивній галузі в регіоні?

- Ми зберегли усі клуби з ігрових видів спорту. Вважаю це ще одним досягненням у цей складний рік. І спортсмени віддячили нам своїми результатами. Практично у всіх чемпіонатах вибороли призові місця. Жіноча волейбольна команда перемогла у Вищій лізі, жіноча баскетбольна команда – бронзовий призер Суперліги, чоловіча баскетбольна – чемпіон Вищої ліги, чоловіча волейбольна – бронзовий призер Першої ліги, жіноча гандбольна команда – бронзовий призер Вищої ліги, футзальна команда – володар Кубка України.

Взагалі маємо багато досягнень у різних видах спорту – сумо, пляжній боротьбі, стрільбі, гирьовому спорті, фристайлі. Як завжди на високому рівні виступають наші спортсмени з інвалідністю – дзюдоїсти, пауерліфтери, веслувальники.

Вже працюємо над початком відновлення будівництва спорткомплексу в обласному центрі. Звичайно, приємною новиною стало відновлення ігор чемпіонату України з футболу на стадіоні «Авангард» після реконструкції. Зараз газон «Авангарду» вважається одним із кращих в Україні.

- Як цей рік змінив вас як керівника області?

- Напевно став вимогливішим як до себе, так і до підлеглих. І сьогодні разом з командою ми працюємо значно ефективніше. Ми зрозуміли – можна робити набагато швидше ті речі, які розтягувалися на місяці, тож перелаштовуємося під нові виклики і шукаємо шляхи розвитку області.

Знаєте, стало легше визначати пріоритети. Усе, що наближає нас до перемоги, робиться першим.

Ірина Староселець, Рівненська область

Фото: Рівненська ОВА