На Харківщині планують утворити ОТГ, що об’єднає 37 населених пунктів
Через затягування процесу створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) у Борівському районі Харківщини тільки за рік втрачено на розвиток 7,7 млн грн.
Коментар кореспонденту Укрінформу надала директор Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС), створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, Діана Баринова.
"Спочатку декілька фактів. На Харківщині створено 18 об’єднаних територіальних громад, в яких мешкає 297,5 тис. осіб. Це 30,5% від 59-х ОТГ, затверджених Перспективним планом. Жителі вже створених ОТГ бачать переваги реформи на власні очі, саме тому активно продовжуються процеси об’єднання та приєднання територіальних громад до вже створених ОТГ. За 9 місяців 2018 року власні бюджети громад Харківщини зросли в середньому в 3 рази, а в Наталинській ОТГ Красноградського району - в 9 разів, і це за рахунок того, що почав надходити ПДФО до місцевого бюджету. Ось ще приклади: у 4 рази збільшилися власні доходи Малинівської ОТГ Чугуївського району, яка за цим показником на другій позиції серед громад Харківщини. Третю сходинку займає Нововодолазька ОТГ - її доходи зросли у 3,4 рази", - зазначила Баринова.
Але, за її словами, є й такі райони - їх 14 - де процеси децентралізації "стоять на місці".
"Серед них - Борівський район. Затягування створення ОТГ коштує йому значних фінансових втрат. У разі об’єднання місцевих рад згідно з Перспективним планом, ця громада протягом трьох років отримувала б з державного бюджету субвенцію на розвиток інфраструктури ОТГ. Якщо деталізувати питання втрачених фінансів, то згідно з розрахунками, Борівська ОТГ при кількості сільського населення майже 10 тисяч осіб, які мешкають на площі 875,3 кв. км, за три роки недоотримала субвенцію на розвиток інфраструктури у розмірі приблизно 36,7 млн гривень, у тому числі, у 2016 р. - 17,7 млн грн, у 2017 р. - 11,3 млн грн, у 2018 р. - 7,7 млн грн" - додала Баринова.
За її словами, борівчани також втратили можливість участі в міжнародних та державних програмах, конкурсах підтримки ОТГ, таких, як створення ЦНАПу, будівництво амбулаторії з квартирою для лікаря, оновлення комунальної техніки тощо.
"Децентралізація - це, в першу чергу, створення для мешканців селищ таких же можливостей, як і у мешканців міста, йде мова про медичні послуги чи нові робочі місця. Фінанси на це знайдуться, бо у громаді залишатиметься левова частка власних надходжень, а саме: податки на землю, нерухомість, фіксовані податки, що платили фірми, сільгоспвиробники - 100%, податок на доходи фізичних осіб - 60%. Як розпоряджатися коштами, вирішує не районна влада, а місцева", - підкреслює Баринова.
За її словами, в Борівському районі планується утворити одну ОТГ, що об’єднає 37 населених пунктів.
“Що ж зміниться, бо фактично залишається та сама районна конфігурація влади? - Зміниться філософія управління, яке повинно спиратися на активну участь мешканців у житті громади. Це докорінна зміна", - зазначила вона.
Баринова наводить приклад. Коломацька ОТГ також об’єднала усі 35 населених пунктів району.
“Начебто нічому змінюватися, але зміни є. Громада за рік із дотаційної перетворилася у реверсну, збільшила обсяг власних надходжень в 2,3 рази, залучила на територію міжнародні проекти. Почала по-іншому працювати, змінила підходи в управлінні, покращує бізнес-клімат. Спільно з Харківським Центром розвитку місцевого самоврядування зараз завершує розробку Стратегії розвитку своїх територій, також розробила й інвестиційний паспорт громади. Це значні напрацювання. А могли б теж сидіти і чекати", - каже Баринова.
За її словами, треба довести, що є структури, яким децентралізація не вигідна.
"Основні дійові особи в процесі створення ОТГ на Харківщині, як і в інших регіонах країни, - посадові особи, сільські, селищні, міські голови. Люди на зазначених посадах повинні відігравати головну роль у створенні ОТГ, але вони часто є найголовнішими противниками децентралізації. Причина у тому, що новий адміністративно-територіальний устрій, що формується в процесі децентралізації, забирає в них можливість працювати "по накатаній", самостійно встановлювати собі заробітну плату та просто проїдати бюджет", - пояснила Баринова.
За її словами, у 2020 році вибори пройдуть вже на новій адміністративно-територіальній основі: "Ті громади, які до цього дня, як у Борівському районі, не об’єдналися добровільно, будуть об’єднані "зверху" згідно з Перспективними планами формування територій громад області. При цьому вони втратять 5-річну субвенцію на розвиток інфраструктури, яку гарантує держава тим громадам, що об’єдналися добровільно".
Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами: Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.