На Закарпатті вчителям із ОТГ розказали про освітні новації
Для вчителів із шести Закарпатських об'єднаних територіальних громад провели семінар щодо освоєння новацій законодавства у сфері освіти.
З педагогами та представниками адміністрацій шкіл ОТГ ділилися досвідом освітяни, які вже впровадили інновації Нової української школи (НУШ) у себе. Разом педагоги обговорили особливості надання освітніх послуг в умовах реформування освіти, виклики та проблеми Нової української школи. Практичні заняття із впровадження НУШ педагоги мали змогу пройти в ЗОШ І-ІІІ ст. м. Ужгорода.
Захід відбувся за ініціативи Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми U-LEAD з Європою та Мінрегіоном, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Найбільша проблема у несприйнятті реформи старшими вчителями
“Мета цього семінару - подивилися на школу, що вже рік працює в якості пілотного проекту за стандартами НУШ, та навчитися вчити по-новому. На Закарпатті є чотири таких школи, ми вирішили зустрітися в Ужгороді. Цей семінар був дуже потрібний. Адже не всі педагоги розуміють суть Нової української школи. Дехто бачить в НУШ лише ремонт, яскраві фарби та одинарні парти”, — каже Павло Рябоконь, радник з питань впровадження муніципальних послуг Закарпатського ЦРМС.
За його словами, для багатьох вчителів були сюрпризом інтегральні уроки та ігри, заняття з ЛЕГО, тісна співпраця з батьками, як це практикується в Ужгородській ЗОШ.
“Ми хочемо, аби такій співпраці з батьками навчилися вчителі у школах в ОТГ”, - каже Павло Рябоконь.
На його погляд, найбільші проблеми у впровадженні освітньої реформи на Закарпатті — це саме несприйняття реформи старшим поколінням вчителів, яким від 40 до 60 років.
“Більша частина вчителів в ОТГ — це люди старше середнього віку. Вони не мають навиків роботи з комп'ютером, їм важко сприймати зміни”, - підкреслює радник з питань впровадження муніципальних послуг Закарпатського ЦРМС.
Хоча навіть у маленьких школах є приємні винятки.
Як пояснила вчитель початкових класів Циганівського закладу освіти І ступеня Баранинської ОТГ Оксана Сусак, в деяких моментах їхні вчителі йдуть навіть на випередження реформ.
“У нас маленькі класи, по 5-10 учнів, і нам простіше працювати. У нас сільська місцевість і є можливість з дітьми вийти в ліс, до річки, проводити заняття на подвір'ї, і це вже є інтегроване навчання, ми вивчаємо природознавство в натурі. Цього позбавлені вчителі в містах, бо їм для треба дітей кудись вивести і це показати”, - поділилася досвідом вчителька.
Спростувала Оксана Сусак й інші міфи:
“У мене в школі уже сім років є проектор, два комп'ютери, матеріальне забезпечення — частково це спонсорські кошти, частково відділу освіти. Звісно, хочеться більше, але ми користуємося тим, чим є. Я сподіваються, що в умовах об'єднаної громади забезпечення буде краще. Коли ми фінансувалися через район, то не мали доступу до бюджету. Писали запити, але такі маленькі школи, як моя, забезпечували по залишковому принципу. Зараз, коли об’єдналися 9 сіл, бюджет видно, кожен пише свої запити, їх чують і бачать”, - підкреслила Оксана Сусак.
Вчителька також вважає, що найбільша проблема якраз не матеріальне забезпечення, а пристосування до нових вимог безпосередньо вчителів.
“Я вже 30 років у школі, і це важко, визнаю, хоча в мене ніколи не було авторитарного стилю: діти не підіймали руку на уроці, аби відпроситися в туалет — вони вставали й ішли. Може, тому мені перелаштовуватися легше”, - каже Оксана Сусак.
Більше дітей - більше грошей
Що ж стосується фінансування шкіл Закарпаття, зокрема, в ОТГ, то цьому питанню приділяється належна увага. Принаймні, так стверджує Еріка Янович, начальник відділу освіти культури молоді спорту та туризму Баранинської сільради.
“За законом ми мали співфінансувати державну субвенцію у співвідношенні 90% до 10%. Але в громаді віднайшли кошти і профінансували освіту зі свого боку на 200%. На кількість класів і на кожного учня (у нас цьогоріч їх 88) ми запланували закупити кінестетичну парту і стілець, щоби дитині було зручно сидіти 4 роки у залежності від зміни росту”, - каже Еріка Янович.
В ОТГ планують закупити також робочі осередки для вчителів: стіл, стілець, функціональні тумбочки, мультимедійну техніку (ноутбук, сканер, принтер, копіювальний апарат, ламінатор) тощо.
Цікаво, що достатньому фінансуванню закладів освіти на Закарпатті сприяє наповненість шкіл.
На цьому акцентував увагу Іван Демянчук, директор Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування.
“У нас школах в середньому по 500-600 дітей. Завдяки цій наповненості у наших ОТГ добра освітня субвенція, адже вона нараховується за кількістю учнів. Навіть в сільських територіях є вільні кошти, аби покрити витрати на оновлення матеріально-технічної бази”, - підкреслив Іван Демянчук.
Він уточнив, що завдяки кількості дітей, Закарпаття оминув болісний процес оптимізації, скорочення та закриття шкіл. Проте, тут є інша проблема: на Закарпатті, на жаль, не створено жодної опорної школи, на відміну від інших регіонів.
“Реформа децентралізації стартувала раніше за освітню, тож наші ОТГ, які перебрали на себе освітянські послуги, можна сказати, самостійно приймали деякі рішення в рамках чинного законодавства щодо якісної зміни освіти. Але у зв'язку з прийняттям нового закону освітянська реформа також зрушила з місця, у тому числі і на Закарпатті. В основному зараз це торкнеться початкової ланки. Усі педагоги в наших громадах проходять підготовчі курси,і з першого вересня школи в громадах запрацюють не гірше, аніж інде, - каже Іван Демянчук. - Основне завдання освітньої реформи, яку ми маємо забезпечити - підняти рівень освіти так, аби він був однаково високим як у школі в селі Ворочево, так і в місті Ужгороді, щоб ні там, ні там було не гірше. Власне, саме тому ми провели семінар на базі новітньої школи в місті Ужгороді, аби люди зробили відповідні висновки і проводили реформи на своїх територіях”, - пояснив Іван Дем'янчук.
Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Закарпатський ЦРМС