Ейджизм в українських медіа: стереотипи та реальний досвід

9 червня, 13:30 - круглий стіл на тему: «Чи є ейджизм в українських медіа?».

Організатори: ГО «Український інститут медіа та комунікації».

Учасники: Ольга Герасим’юк - голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення; Богдана Корнійчук - радниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності; Ганна Красноступ - директорка департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України; Олена Ребрик - заступниця головної редакторки Громадського радіо; Роман Власенко - керівник відділу соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень; Ольга Мусафірова - журналістка; Юрій Луканов - журналіст, письменник; Анна Мурликіна - журналістка, редакторка, членкиня Комісії з журналістської етики; Галина Будівська - аналітикиня ГО «Український інститут медіа та комунікації».

До участі запрошені: журналісти, представники громадського та державного сектору, донорської спільноти. 

Модераторка: Діана Дуцик - виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

Питання до обговорення:

• Чи готові українські медіа системно висвітлювати тему людей старшого віку та говорити про ейджизм?
• Як подолати стереотипні рамки (фрейми) та упередження в матеріалах про вікову групу 60+?
• Ейджизм у редакціях: чи стикаються журналісти з дискримінацією за віком під час працевлаштування та роботи?

Довідково. Круглий стіл організовує Український інститут медіа та комунікації у межах конкурсу малих грантів «Спроможні впливати», що реалізує Київський хаб прав людини у співпраці з Центром громадянських свобод, Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії».

Партнерами заходу також є Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України та Комісія з журналістської етики.

Посилання на реєстраційну форму тут. Посилання на Zoom отримають лише зареєстровані учасники.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Менше 40% медіаматеріалів розповідають про людей 60+ — дослідження

Люди віком 60+ залишаються недостатньо представленими в українських медіа, а поширена термінологія щодо них нерідко має дискримінаційний характер.

Про це йдеться в дослідженні «Вікова дискримінація та медіа: репрезентація та досвід людей старшого віку (60+)», яке презентували в Укрінформі.

«Якщо говорити про те, яку роль тема людей старшого віку відіграє в медіа, то, як правило, вони згадуються епізодично або виконують другорядну роль. Лише невелика кількість матеріалів — 38,5% — були безпосередньо про людей старшого віку», — сказала виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик.

Згідно з дослідженням, тема людей старшого віку епізодично згадується у медіатекстах майже у 40% випадків, а другорядною є у 22% матеріалів. Українські медіа переважно репрезентують людей старшого віку через призму вразливості, залежності, біологічного старіння або сімейних ролей, тоді як фрейми активної агентності залишають маргінальними.

Окремо Дуцик наголосила на питанні термінології. У найменуванні осіб віком 60+ в медіа з великим відривом лідирує термін «люди похилого віку» (27,3%), однак, за її словами, він є дискримінаційним.

«Ми говорили з мовознавцями, я записувала інтерв'ю з Ларисою Масенко, і вона говорить про те, що цей термін неприпустимий сьогодні у вживанні, тому що етимологія слова «похилий» є негативною. Нам потрібно переглянути документи на державному рівні, закони та акти, щоб вилучити й замінити цю термінологію», — сказала вона.

Фахівчиня зазначила, що на другому місці за популярністю перебуває термін «літні люди» (23,6%). Він не є таким дискримінаційним, як попередній, однак його також не сприймають позитивно опитані особи віком 60+. Водночас найбільш нейтральним означенням, за її словами, є «люди старшого віку», який використовують у 15,2% медіаматеріалів.

Вона додала, що поширеним є також термін «пенсіонери» (16,3%), однак його варто вживати лише щодо людей, які отримують пенсію.

Зі свого боку аналітикиня ГО «Український інститут медіа та комунікації» Галина Будівська охарактеризувала результати фокус-групових обговорень з людьми старшого віку.

Зокрема, вона зазначила, що людям старшого віку переважно не подобається, коли сторонні називають їх «бабусями» чи «дідусями». Водночас звертання «пан» і «пані» вони сприймають позитивно, тоді як «тьотя», «бабушка», «дедушка» та подібні слова вважають неприйнятними, а для декого — навіть образливими.

Окрім цього, фахівчиня зауважила, що учасники дослідження помічають зменшення ейджистських практик у сфері працевлаштування.

«Неодноразово звучало (у фокус-групах, — ред.), що повномасштабна війна вплинула на ейджистські практики. Якщо до великої війни оголошення про пошук роботи були більш дискримінаційними й простежувалося намагання знайти лише молодших працівників, то з початком війни ця тенденція пішла на спад, тому що цінуються старші люди, які все ще можуть працювати, мають енергію і бажання», — зазначила вона.

Під час обговорення дослідження голова Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк наголосила, що ейджизм у медіа нині має системний характер. Вона констатувала наявність демографічного дисбалансу між структурою суспільства та її відображенням у медіа.

«23% населення України сьогодні — це люди віком 60+. Коли ми дивимося новини, то їхня телевізійна представленість становить лише близько 4%. Тобто фактично майже чверть суспільства відсутня в інформаційному просторі. Хоча телевізор сьогодні переважно дивляться старші люди», — зауважила вона.

Своєю чергою директорка департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ зазначила, що медіа дедалі активніше впроваджують політики соціальної інклюзії, зважаючи на значну частку людей старшого віку в аудиторії. Водночас, за її словами, люди старшого віку активно користуються гаджетами та інтернетом, що підтверджують дослідження медіаспоживання.

Зі свого боку радниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Богдана Корнійчук спростувала стереотип про те, що люди старшого віку не вміють користуватися цифровими сервісами, навівши приклад програми «Зимова тисяча». За даними міністерства, із 14 млн заявників 3 млн становили пенсіонери, з яких понад 2 млн — пенсіонери за віком, тобто люди віком 60+. За словами радниці, переважна більшість із них подавала заявки через цифрові інструменти — «Дію» або сайт Пенсійного фонду.

Дослідження проводилося у лютому—квітні 2026 року та поєднало фокус-групові обговорення з людьми старшого віку, зокрема з журналістами 60+, а також моніторинг понад 9400 медіаматеріалів із 1383 центральних і регіональних медіа.

Як повідомляв Укрінформ, згідно із дослідженням «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році» про дезінформацію знає абсолютна більшість українців, але розпізнає її меншість.

Відео: