Глава Місії України при НАТО пояснила, які сигнали було «зашито» у дводенний візит Рютте
Дводенний візит генерального секретаря НАТО Марка Рютте в Україну мав посилити координацію напередодні важливих міжнародних зустрічей у Штаб-квартирі Альянсу та показати союзникам реальні наслідки війни й недостатнього реагування на них.
Про це глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук написала у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Вона зазначила, що це був візит саме до України, не лише до Києва – два повні дні, Київщина та Чернігівщина.
Дипломатка нагадала, що у Києві генеральний секретар НАТО зустрівся з Президентом Володимиром Зеленським, Прем’єркою Юлією Свириденко, профільними віцепрем’єрами та міністрами Денисом Шмигалем, Тарасом Качкою, Андрієм Сибігою і Михайлом Федоровим. Рютте також виступив у Верховній Раді і відвідав зруйновану ТЕЦ відразу після рекордно холодної і гучної ночі з рекордним запуском балістичних ракет.
У ході візиту на Чернігівщину разом із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою генеральний секретар НАТО зустрівся з військовими, які боронять кордон, відвідав Ягідне і поспілкувався з тими, хто пережив російське пекло окупації впродовж 27 днів у шкільному підвалі, а також зі студентами вищих навчальних закладів області. Рютте також зустрівся із командою ДСНС у місцевому центрі незламності.
Гетьманчук зазначила, що перерахувала окремі пункти програми недаремно, бо «в ці темні у прямому і переносному сенсі часи такі візити набувають особливого значення». Вона підкреслила, що візит відбувається напередодні дуже важливих для України міжнародних зустрічей у Штаб-квартирі НАТО, передусім Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони та зустрічі UDCG (Рамштайн) 12 лютого.
«Тому це була можливість скоординувати дії й спланувати підходи, аби зробити фінальний – зокрема і фандрейзинговий – пуш у момент, коли партнери визначаються зі своїми потенційними внесками згідно з озвученими пріоритетами України, які, зокрема, включають ППО, інвестиції у наше власне виробництво, передусім дронів та ракет, а також далекобійні снаряди», - наголосила посол України при НАТО.
За її словами, це все було «детально проговорено з Президентом, підсвічено премʼєром, міністром закордонних справ».
«А з міністром оборони, окрім зустрічі з генсеком, відбулася ще й спільна відеоконференція з міністрами оборони Британії та Німеччини, яким і надалі належить політичне лідерство в "Рамштайні", в той час як координаційна та організаційна роль переходить до НАТО», - поінформувала дипломатка.
Вона зауважила, що, перебуваючи в Україні, та ще й у найхолодніші дні, з мінус 25 на вулиці під час відвідин окремих обʼєктів, значно легше не лише зрозуміти, а й на власні очі побачити та відчути прямий звʼязок між неадекватним реагуванням на наші потреби і стражданнями українців в найважчу зиму війни.
На думку Гетьманчук, візит Рютте на енергетичний обʼєкт був особливо показовим не тільки тому, що завдяки відвідинам генсека та записаним відеозверненням світ вперше побачив масштаб руйнувань за результатами запропонованих США та зірваних Росією "деескалаційних кроків".
«У цьому візиті були "зашиті" й інші сигнали: негативні (брак тиску на РФ, щоб змусити її зупинити агресора, дефіцит далекобійних засобів, аби превентивно запобігати таким атакам, нестача засобів ППО, щоб реагувати, коли атаки все ж відбуваються). Але й сигнали, що мотивують робити більше – певну кількість ракет у страшну балістичну ніч ми змогли збити саме завдяки ракетам-перехоплювачам, отриманим через програму НАТО PURL», - підсумувала дипломатка.
Як повідомляв Укрінформ, перебуваючи в Києві, Рютте висловив впевненість, що союзники знайдуть 15 млрд доларів для фінансування програми PURL у 2026 році. За його даними, 75% всіх ракет для фронту і 90% ракет для протиповітряної оборони надійшли в Україну через механізм PURL.
Фото: Альона Гетьманчук / Фейсбук