Литва щонайменше 0,25% відсотка ВВП спрямовуватиме на допомогу Україні - розвідка
Литва оновила Стратегію національної безпеки на 2026 рік, згідно з якою щорічно спрямовуватиме 0,25% ВВП на допомогу Україні у сфері безпеки та оборони, продовження підготовки українських військових і комплексну підтримку Києва.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Міністерство національної оборони Литви представило проєкт оновленої Стратегії національної безпеки на 2026 рік, зафіксувавши різке погіршення безпекового середовища в Європі. Документ визначає Росію як екзистенційну загрозу для Литви та всієї трансатлантичної спільноти і містить сценарій, за яким Москва може бути готовою до широкомасштабних бойових дій проти НАТО до 2030 року.
Стратегія окреслює три ключові напрями політики: збройну оборону держави, підтримку оборони та загальної стійкості країни, формування міжнародного безпекового середовища відповідно до інтересів Литви.
Вільнюс підтверджує політичне зобов’язання фінансувати оборону на рівні щонайменше 5–6% ВВП до 2030 року, що суттєво перевищує базові вимоги НАТО.
Пріоритетами національної безпеки визначені розвиток збройних сил і посилення національної стійкості. Йдеться про нарощування розвідувальних і контррозвідувальних спроможностей, протидію гібридним загрозам, удосконалення експортного контролю та регулювання товарів подвійного використання, диверсифікацію зовнішньої торгівлі і підвищення енергетичної безпеки.
Окремо наголошується на необхідності формування міжнародної системи безпеки, заснованої на нормах міжнародного права та ефективних механізмах колективної та європейської оборони.
Головними зовнішніми джерелами ризиків названі Росія як основна воєнна загроза, Білорусь як фактор непередбачуваності через її залежність від Москви, а також КНР та інші держави, які сприяють довгостроковій спроможності Росії протистояти Заходу, зокрема через постачання технологій і товарів подвійного призначення.
Литва прямо пов’язує власну безпеку з результатами російсько-української війни, наголошуючи, що європейська безпека неможлива без незалежної, суверенної і безпечної України та її інтеграції в євроатлантичний простір.
Стратегія передбачає щорічне спрямування щонайменше 0,25% ВВП на допомогу Україні у сфері безпеки й оборони, продовження підготовки українських військових і комплексну підтримку Києва.
"Формалізація цієї підтримки як довгострокового елемента національної безпеки створює для України прогнозований рівень допомоги. Водночас акцент на регіональних форматах – Нордично-Балтійській вісімці та Північній групі – свідчить про наміри Вільнюса посилювати безпеку через "малі коаліції" як доповнення до НАТО", - зазначили в СЗРУ.
Як повідомляв Укрінформ, у Литві за листопад зафіксували 325 інформаційних атак з боку Росії та Білорусі.
Фото: Генштаб ЗСУ