Репараційну позику для посилення позицій України підтримали сім країн

Відкритий лист

Естонія, Фінляндія, Ірландія, Латвія, Литва, Польща та Швеція висловили рішучу підтримку ідеї репараційного кредиту за рахунок заморожених російських активів.

Про це йдеться у відкритому листі, підписаному сімома лідерами на адресу президента Європейської ради Антоніу Кошти та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, повідомляє Укрінформ з посиланням на публікацію прем'єр-міністра Латвії Евіки Сіліні в мережі X.

«Досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, ми маємо можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий та тривалий мир», – заявили лідери, наголосивши, що час зараз має для України вирішальне значення.

Вони також відзначають терміновість, враховуючи, що імперіалістичні амбіції Росії «загрожують європейській безпеці і за межами України», і таким чином Україна бореться «також за нашу свободу та за наші цінності».

Лідери підтвердили свою відданість пошуку довгострокової надійної підтримки, яка зміцнить Україну.

«Враховуючи поточний масштаб та терміновість бюджетних та військових потреб України, ми рішуче підтримуємо пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, що фінансуватиметься за рахунок залишків готівки із заморожених в ЄС російських активів. Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно враховує фундаментальний принцип права України на компенсацію збитків, завданих агресією», – йдеться у листі.

Читайте також: Зеленський обговорить з Ляєн, Коштою та Рютте питання миру в Україні - Єврокомісія

Підписанти також зазначили готовність конструктивно співпрацювати з лідерами Європейської комісії та Європейської ради з цією метою.

Лист підписали прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, глава уряду Ірландії Міхал Мартін, президент Литви Гітанас Науседа, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон та прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня.

Як повідомляв Укрінформ, на брифінгу в Брюсселі речниця Європейської комісії Паола Пінью наголосила, що юридична пропозиція щодо репараційної позики «вистоїть в суді» і що обговорення щодо всіх занепокоєнь зацікавлених сторін тривають.

Для зміцнення фінансової стійкості України в умовах продовження російської агресії, Європейська комісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та репараційна позика.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер домовилися продовжити обговорення для знаходження узгодженого рішення щодо використання заморожених російських активів на засіданні Європейської ради 18 грудня.

Радник президента Франції Еммануель Бонн заявив, що до засідання Європейської Ради 18-19 грудня в Брюсселі діалог щодо репараційної позики буде «інтенсивним», оскільки в ЄС добре розуміють важливість своєчасного надання Україні коштів для збереження її міцності в протистоянні з агресором.

Фото ілюстративне: НБУ