Глава МЗС Естонії: Україна знищила російські війська, які раніше загрожували нам

Естонія витрачає на допомогу Україні близько 1% ВВП і готова зробити ще більше, адже саме наша країна зараз бере на себе тягар стримування російської агресії, захищаючи всю Європу.

Про це на форумі під егідою Атлантичної ради заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Головна причина такої підтримки, яку поділяють до 90% нашого населення, це розуміння, що українці насправді воюють зараз за нас - і замість нас. Коли я був міністром оборони у 2016-2017 роках, ми постійно бачили 120 тисяч військових з російського боку кордону. Вони перебували в готовності до дій протягом 24 годин, питання було лише в тому, віддасть Путін такий наказ чи ні», - сказав глава МЗС.

За його словами, в Естонії знали про це: «Ми були готові й не боялися». Але зараз, констатував міністр, ці війська зникли. «Їх послали в Україну, і більшість з них вже просто не існують, вони мертві. Замість нас їх позбавилися українці. І це лише маленький приклад, чому ми точно розуміємо: замість того, щоб мати агресію або військовий конфлікт між Росією і членами НАТО в нашому регіоні, найбільш ефективний та навіть, дозвольте сказати жорстоко, найдешевший шлях, щоб позбавитися від агресивності Росії, полягає у нашій підтримці України. Тому що Україна воює саме з цим», - наголосив Тсахкна.

Він зауважив, що для Естонії російська війна проти України несе екзистенційну загрозу. Вона буде визначальним моментом для майбутнього трансатлантичної безпеки. При цьому будь-який мир за рахунок територіальної цілісності України надав би нові можливості для розширення російської агресії вже за кілька років, якщо не раніше. Саме тому Естонія концентрує свою політику щодо цієї війни на трьох ключових напрямках. Перший - підтримка України, другий - підвищення ціни за війну для країни-агресора, і третій - боротьба з безкарністю. Ці пункти залишатимуться для Естонії пріоритетними.

Читайте також: Естонія готова відмовитися від субсидій ЄС у разі вступу України - прем'єр

«Наше перше завдання, – допомогти Україні виграти цю війну, добитися стійкого миру та відновлення. Нашим інтересам також відповідає розширення зони безпеки й стабільності в Європі. Естонія переконана: Україна має приєднатися як до Європейського Союзу, так і до НАТО. Майбутнє членство України в цих організаціях є чітким сигналом для нашого приватного сектора, що довгострокові інвестиції в Україну будуть захищеними. Це перетворить відновлення України на державно-приватне партнерство та дозволить відійти від практики, коли рахунки сплачуються лише нашими платниками податків», - підкреслив міністр закордонних справ.

Естонія має важку історію сусідства з Росією, нагадав він. І протягом минулих принаймні трьох сотень років нічого доброго не приходило зі сходу. Тому, коли міжнародна спільнота не реагувала, або недостатньо реагувала на вторгнення Росії у Грузію 2008 року, підштовхувала Україну до «мінського миру» у 2014-му, Естонія відкрито говорила, що російська агресія повториться. Хоча тоді ніхто не міг уявити, що вона перетвориться на повномасштабну війну, на геноцид, руйнування та депортацію дітей.

Читайте також: Європа багато допомагає Києву і має робити ще більше - прем'єр Естонії

«Путін переконаний, що він зможе зруйнувати європейську єдність. А ми маємо зробити все, щоб цього не трапилося… Наша власна історія навчила нас, що ті правила та норми, які ми створимо сьогодні, визначатимуть наше майбутнє. Ми хочемо створити таку міжнародну систему, яка працюватиме в інтересах всіх та зробить можливими мир і заможність. Інакше ми можемо знову повернутися до реальності, де сила визначає право», - резюмував глава МЗС Естонії.

Як відомо, від початку військового вторгнення Росії країни Балтії, у тому числі Естонія, першими почали надавати Україні всебічну допомогу, включаючи прямі поставки зброї та боєприпасів. На сьогодні країни Балтії за обсягом допомоги, з урахуванням кількості населення та ВВП, залишаються серед найбільших міжнародних донорів України, продовжуючи непохитно підтримувати її у боротьбі з російською агресією.

Фото: err.ee