«Антиколомойський» законопроект: те, на що МВФ погодився

Аналітика

Єдине, чого хоче МВФ від України – щоб українці не віддавали свої гроші олігарху за націоналізований Приватбанк. І, схоже, так і буде

Фінальну версію законопроєкту про неповернення виведених з ринку банків ексвласникам МВФ нарешті погодив. 23 березня документ затвердив Кабмін та передав його на розгляд Верховній Раді. Сьогодні на шляху до відкриття нової трирічної програми на $5,5 млрд для України – це єдина вимога кредиторів. Вже навіть закон про продаж землі не вимагають, бо розуміють, що не часі. А от уникнення виплат Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову за націоналізований Приватбанк – для них питання принципове. І схоже, українська влада знайшла прийнятну формулу. Бо розуміє, що без зовнішніх кредитних ресурсів пережити економічні наслідки «коронавірусного» карантину не вдасться. Частина депутатів монобільшості вже заявила свою підтримку і виступила за нагальне голосування кабмінівського законопроєкту, та олігарх не здається – його прибічники в Раді хутенько зареєстрували ще три альтернативні законопроєкти, аби відвернути увагу від ключового.

Що було в законопроекті, що буде і чим душа МВФ заспокоїться

Оновлений "антиколомойський" законопроєкт №3260 щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (наразі найбільше значення він має для державного Приватбанку в протистоянні з колишнім власником – Ігорем Коломойським) опублікували на сайті Верховної Ради.

Уважне його прочитання доводить: після попередньої невдалої спроби підлаштувати документ до інтересів олігарха, влада під тиском кредиторів повернулася до інтересів державних. Коротко нагадаємо, що у варіанті законопроєкту, яких тоді відкинув МВФ, головне протиріччя викликала норма про те, що власники банків-банкрутів, зокрема тих, які були націоналізовані, можуть домовитися з Кабміном про компенсацію, а суму збитку повинен довести український суд. Такий підхід, на думку МВФ, дозволяв Коломойському легко впливати на процес – «домовляючись» з потрібними людьми, як то кажуть, не відходячи від каси.

Денис Малюська

Наразі ж оновлений законопроєкт, розроблений під керівництвом Міністра юстиції Дениса Малюськи, який безпосередньо вів переговори з МВФ з цього питання, передбачає, що екс-власники банку не можуть домогтися повернення виведеного з ринку фінустанови навіть за рішенням суду. Єдине, на що вони можуть розраховувати, якщо доведуть незаконність рішення про виведення (націоналізацію) – це відшкодування збитків у грошовій формі.

Але.

На відміну від попередньої версії змін, що «грали» на руку Коломойському (зміни до статті 79 Закону про банки і банківську діяльність «Оскарження рішень НБУ». – Авт.) в статтю додано новий розділ, який фактично зводить грошове відшкодування за націоналізований Приватбанк до нуля.

По-перше, розмір відшкодування визначається лише розміром недоотриманих прибутків (втраченої вигоди). Тобто ніякої моральної шкоди, як було в попередній версії.

По-друге, упущену вигоду відшкодують лише в тому випадку, якщо рішення Нацбанку стало єдиною причиною її втрати і якщо вона не була врахована при оцінці реального збитку (вартості акцій).

По-третє, розмір втраченої вигоди встановлюється лише на основі експертизи міжнародної аудиторської компанії, яку вибере суд. А не в процесі прямих переговорів колишніх власників і Кабміну, як було в попередній версії.

По-четверте, при визнанні рішення про націоналізацію незаконним власники мають повернути всі витрачені на банк державні кошти. (У випадку Приватбанку це 150 млрд грн).

По-п’яте, в разі присудження відшкодування екс-бенефіціари не звільняються від відповідальності, зокрема за шахрайства, які дозволили, за оцінками міжнародного агенства Kroll, вивести з банку мінімум $5,5 млрд.

Кредитори і притомні люди дають «добро»

Тож, як бачимо, боротьба за відшкодування (а Коломойський вимагає саме грошей, а не повернення установи у власність – Авт.) стає справою абсолютно невигідною. Якщо ці норми залишаться в законі після голосування, то вони убезпечать державу від необхідності будь-що платити Коломойському і Ко. Бо за цими нормами група Приват, не тільки не отримає відшкодування, а ще й винна державі залишиться.

Тепер зрозуміло, чому МВФ підтримав схему, детально описану у запропонованому додатку до 79-ої статті Закону про банки і банківську діяльність. І готовий у разі підтримки її народними депутатами одразу «включити» кран фінансування за довгоочікуваною програмою.

Анастасія Красносільська

Ті, депутати, які розуміють катастрофічність наслідків у разі блокування донорського фінасування, вже згуртувалися і виступили з відповідною заявою на підтримку принципового законопроекту. З подачі депутатки з фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської депутати започаткували ініціативу з хештегом #ніДефолту.

«Ми, народні депутати України, члени фракції “Слуга народу”, закликаємо колег по фракцїї та парламенту підтримати урядовий законопроєкт №3260, що унеможливить відміну рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з Державного бюджету їх попереднім власникам. Цей законопроект знімає ризики розбалансування фінансової системи України та необгрунтованого навантаження на Державний бюджет у важкий для країни період світової економічної кризи», – закликала своїх колег Анастасія Красносільська .

Мовляв, на сьогодні його прийняття – це єдиний шанс для України отримати кредит від МВФ та уникнути дефолту.

«На жаль, через світову економічну кризу та форс-мажор у вигляді пандемії коронавірусу, наша економіка не здатна самостійно подолати всі наслідки тих проблем, з якими вона зіткнулася. Нам потрібна допомога і економічне відродження. Оголошення дефолту призведе до катастрофічних наслідків для нашої державності», – справедливо вважає ініціаторка.

Вона закликала Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики негайно розглянути законопроєкт, щоб якнайшвидше розглянути його у Верховній Раді. І в цьому заклику її підтримали депутати з Демократичної платформи фракції «Слуга народу»

"Зараз єдиний критично важливий закон, який стримує МВФ від співпраці з Україною, який є домашнім завданням України, – це "антиколомойський" закон. Люди звикли що всі кажуть, ніби МВФ – це болючі реформи, що МВФ щось хоче від українців. Єдине, що зараз хоче МВФ від українців – щоб українці не віддавали свої гроші олігарху. І єдине, що вимагає зараз МВФ від української влади – це прийняти "антиколомойський" закон", – наголосив в ефірі "Прямого" інвестиційний банкір Сергій Фурса.

А головний фігурант, звісно, проти

Ігор Коломойський

Колишній же власник Приватбанку Ігор Коломойський будь-що намагається зірвати прийняття проекту. По-перше, народний депутат Олександр Дубінський (СН), якого пов'язують з олігархом, активно агітує проти голосувань у дистанційному режимі. А, по-друге, він та ще два народні депутати Ігор Палиця і Ольга Василевська-Смаглюк 25 березня оперативно зареєстрували одразу три альтернативні до урядового законопроєкти – №3260-1, №3260-2 та №3260-3.

Дубінський та Палиця пов'язані з колишнім власником "Приватбанку" Ігорем Коломойським своєю колишньою роботою. Обидва вони входять у профільний для "банківського" законопроєкту комітет із питань фінансів, податкової та митної політики, а Дубінський ще є заступником голови цього комітету.

Станом на момент підготовки цієї статті, текстів усіх трьох «альтернативних» законопроектів не було представлено на сайті ВР. В системі обліку статус документів був визначений як «одержано Верховною Радою, передано на розгляд керівництву».

Марина Нечипоренко, Київ