Віталій Касько, екс-заступник генерального прокурора

06.06.2016 16:51

За нинішнього розкладу, я не хотів би працювати навіть генпрокурором

Віталій Касько знову на валізах. Службова квартира і одночасно адвокатська контора екс-заступника голови Генеральної прокуратури України Віталія Каська, яку він приватизував, арештована вдруге.

Поки Каська ніхто не виселяв. Більше того, суд приховував рішення про арешт, стверджує він. За версією слідства колишній заступник генпрокурора - шахрай, який незаконно заволодів «трьошкою» на Печерську. Касько всю цю «квартирну епопею» вважає особистою помстою Шокіна за ведення справ «діамантових прокурорів» і шукає квартиру в оренду. Каже, що жити більше нема де.

- Інформації навколо скандалу з вашою нерухомістю багато, і вона суперечлива. Давайте розкладемо все по поличках. Якими об'єктами власності володіє ваша родина, і скільки службових квартир ви отримали за час роботи в Генпрокуратурі?

- У мене сім'я складається на даний момент з мене одного. Тому для всіх, хто заплутався в моїй нерухомості: у мене одна квартира, в якій я прописаний, яка внесена до декларації протягом всього часу роботи в Генпрокуратурі, і з якої Генпрокуратура мене виселила.

- Тоді кому належить будинок у Нових Петрівцях?

- Це незавершене будівництво. Недобудована дача належить мамі.

- Незавершене будівництво від незавершеного будівництва різниться...

- Наразі там умов для проживання немає, дача будується вже скоро десять років.

Люди, коло машини, припаркованої під парканом - забороняли журналістам робити фото.

- Ваша квартира арештована вдруге. Після першого арешту ви подали апеляцію, і суд задовольнив її. Якими були аргументи?

- Арешт було накладено безпідставно і перша інстанція розглядала клопотання прокуратури без власника. За законом про розгляд арешту майна його мали повідомити. А прокуратура зробила це нишком. Прийшла, домовилася з судом і отримала рішення. Хоча жодних підстав для арешту майна не було.

З січня місяця в НАБУ розслідувалася кримінальна справа щодо цьому ж факту. За чотири місяці антикорупційне бюро не знайшло жодних підстав для арешту майна. Тоді прокуратура порушила власну справу і особисто Шокін підписав клопотання про арешт майна у Печерському суді. Не маючи жодних підстав для цього. Ані правових, ані фактичних. Печерський суд, очевидно, вирішив Шокіна не дражнити, і з закритими очима наклав арешт. Тоді ми пішли до апеляційного суду, привели докази і апеляційний суд погодився, що арешт на квартиру було накладено незаконно, і скасував арешт. Більш того, рішення апеляційного суду остаточне і не підлягає оскарженню. Однак прокуратура, не довго думаючи, з таким самим клопотанням знову звернулася до Печерського суду. Знову нишком, не повідомляючи власника, отримала нове рішення, яке на відміну від першого, не просто накладає арешт на майно, а виселяє мене з цього приміщення. Всупереч тому, що це прямо заборонено кримінально-процесуальним кодексом.

- Виходить, до вас додому прийшли і заявили, мовляв, пакуйте, Віталію Вікторовичу, валізи...

- Ні, до мене ніхто не приходив. Більше того, таке рішення суду є, але вони це рішення нікому не показували. Тобто, вони так сильно хотіли мене виселити, що ховали рішення в суді. Якби я сам не пішов і не отримав це рішення суду - про нього ніхто б не дізнався.

Консьєрж Лена в під'їзд, де мешкає екс-заступник генпрокурора, журналістів не пустила. Закрилася зсередини і, як ви бачите на фото, вела себе агресивно. Дзвінок Віталію Вікторовичу з проханням умовити Олену пустити журналістів - нічого не дав.

- Ви ж у Генпрокуратурі не один отримали службову квартиру... Ваш колега Д. Сакварелідзе не отримував житло?

- Ні, не отримував. Ви хочете, щоб я шукав тих, хто отримав? Мені це не треба. Є люди, у яких по 6-7 квартир. У мене одна законно приватизована квартира. Вона є в декларації. Прокуратура про це знала, і ініціатива надати мені житло виходила від неї. Є рішення генерального прокурора Медведька про надання мені квартири в цьому місці, з такою-то площею. Жодного звернення від мене з проханням дати житлоплощу немає. Прокуратура колись ухвалила таке рішення, а через вісім років черговий генеральний прокурор вирішив обуритися: як так сталося, що Касько отримав квартиру.

- А до заступника генпрокурора Миколи Банчука, за клопотанням якого ви приватизували квартиру, є претензії з боку органів?

- Наскільки я розумію, Генпрокуратура вважає, що документ (клопотання у відділ приватизації державного житлового фонду- ред.), який він підписав, завідомо підроблений.

- Але офіційно претензій до Банчука немає?

- До Банчука гіпотетично не може бути жодних претензій, бо самі ж слідчі пишуть, що документ підписаний ним. Тоді в чому ж його підробка? Наскільки я знаю, у Шокіна були особисті рахунки з Банчуком і він вирішив його також до цієї справи підв'язати. Це ще раз підтверджує безглуздя всієї цієї справи.

- Які перспективи цієї справи?

- Ніхто не бачить перспектив. Зараз справа «футболиться» з одного відомства в інше. Ніхто не хоче за неї братися через замовний характер та відсутність будь-яких протиправних дій з мого боку. Ідея спочатку була в тому, щоб «завалити» мене на конкурсі на посаду спеціалізованого антикорупційного прокурора. Але оскільки завдання було, а "мочити" не було чим, у Генпрокуратурі Шокіна вирішили все це «правильно» обставити. Пан Севрук (колишній перший заступник Генпрокурора - ред.), я так розумію, виконував це завдання Шокіна і розповідав про нібито незаконне отриманя мною службової квартири. На що я відповів: якщо це було незаконно, то йдіть в адміністративний суд і доведіть незаконність хоч якихось дій або рішень. Якщо було щось незаконне в документах, які підписувала Генпрокуратура в 2008 році, то через суд скасовуйте всі розпорядження генпрокурора, Печерської адміністрації, рішення профкому та житлової комісії Генпрокуратури, якими оформлювався процес. Але до суду, звичайно, ніхто не звернувся.

Але оскільки, повторюю, завдання було поставлене - наприкінці 2015 - початку 2016 року, Шокін направив матеріали до НАБУ. Там подивилися і дали зрозуміти, що справа глуха. Тоді вони пішли іншим шляхом: передали матеріали підконтрольним депутатам. Ті, наскільки мені відомо - за дзвінком, отримали в Солом'янському суді рішення внести справу в реєстр. НАБУ почало розслідування. Через деякий час Шокін, мабуть, почав на них тиснути: мовляв, давайте підозру «лупити» ( вручати - ред). Але в НАБУ відмовилися. Шокін став сам не свій і порушив у Генеральній прокуратурі ще одну кримінальну справу за тим самим фактом. Доручив його так званому підрозділу «Кононенко - Грановського». Ті браві хлопці на тих самих документах, які були у НАБУ, «ліплять» незаконну підозру і арешт квартири. Чим не виконання політичного замовлення? Я так розумію, завдання було це все зробити до приходу нового генерального прокурора, щоб той прийшов на «чисте поле» і сказав: нехай суд вирішує. Не вийшло. Тепер виходить, що новому генеральному прокурору доводиться у все це вплутуватися. А бруднитися в цій "заказусі", м'яко кажучи, не хочеться нікому.

- Якщо б вам запропонували працювати в команді Луценка, ви б погодилися?

- Ні, дякую, з мене вистачить! Я був безкоштовним адвокатом Луценка, коли він був перший раз міністром внутрішніх справ. Виграв його справу щодо «нагородної зброї», справу було закрито. Чесно кажучи, я не хотів би знову йти працювати в Генеральну прокуратуру за нинішніх розкладів - навіть генпрокурором, бо в нинішній системі він політично залежний.

- А раніше ви що, працювали в політично незалежній Генпрокуратурі?

- Я прийшов у Генеральну прокуратуру за відсутності Президента. У той час Янукович втік, в. о. президента був Турчинов, а в. о. генпрокурора був Махницький. Ніхто в мою діяльність не втручався і не погоджував мою кандидатуру на посаду заступника. Тоді у Махницького справді був шанс поламати і змінити цю систему. Але після президентських виборів все стало "на круги своя" - прокуратура перетворилася на ручний інструмент в руках вищої політичної влади.

- Чим плануєте займатися?

- Важко сказати. Моє місце проживання було одночасно моїм адвокатським бюро. Оскільки Генеральна прокуратура за допомогою суду позбавила мене не тільки місця проживання, але і місця роботи, буду перебудовувати свою діяльність відповідно до таких дій ГПУ.

- З вами намагалися домовитися, погрожували?

- Не було такого, щоб дзвонили і погрожували. Були якісь дивні смс-ки з натяками з невідомих номерів, дають зрозуміти, що треба або залишати країну, або домовлятися.

- Відмотавши час назад, ви, ймовірно, не взяли б цю квартиру?

- Чому? Ані найменшого порушення закону не було, я чесно працював на державу. Я не купив її за хабарі, як зробили б люди, які в прокуратурі розв'язали війну проти мене. Все інше - безуспішні спроби розбудити «пролетарську ненависть».

- Що стало останньою краплею для розв'язування проти вас такого роду «війни»?

- Справа «діамантових прокурорів» - людей з близького оточення Шокіна, а ще - невиконання інструкцій певних людей, які спрямовували їх через генерального прокурора. І більше того, ці люди в присутності свідків, які готові це підтвердити, говорили, що вони мене посадять. Особисто.

Дарина Вершиленко, Київ.

Фото: Дар'я Вершиленко, Данило Шамкін / Укрінформ.