Олександр Палій, історик і політолог
Ці «регіонали» єхидно казали: «Покажіть нам цей народ». От їм народ і показав
- Майдан - це, безумовно, революція. Тому що вона змінила владу. Вона є антиколоніальною революцією - тому що врятувала країну від знищення. Україна вже була, як висловився наш український олігарх Коломойський, у «стравоході Путіна». Наше повстання витягло звідти Україну. Головне досягнення Майдану - це те, що Україна є. Незважаючи на територіальні втрати, Україна зміцнюється. Це абсолютно очевидно. Україна стала на шлях європейського розвитку. Ми отримали цілком реальний імпульс руху до Європи.
Масові репресії були б просто захмарними, оскільки владі довелося б придушувати більшість населення
Майдан врятував наше майбутнє. Від поширення «ДНР» і «ЛНР» на територію всієї України. Врятував від масових репресій. Вони були б просто захмарними, оскільки владі довелося б придушувати більшість населення. Не відсотків десять, як у Росії, а більшість. Революція повернула Україну в світовий порядок денний. Зробила Україну актуальною для світу. Завдяки двом нашим Майданам, ми повернулися на карту світу, де ми були відсутні 300 років. Тепер усі знають, що Україна - це таки не Росія.
- Уточніть, будь ласка, щоб хтось ваші слова не сприймав як таку собі метафору чи гіперболу: ось не було б Майдану, як конкретно розвивалися б події?
- Тоді Україна вступає в Євразійський союз, наша економіка стає ізольованою від світу. Ми знову за «пайку» починаємо працювати на імперію. Це означало б, що жодних перспектив самостійного розвитку у нас немає. Україна отримує фактичний статус провінції, периферії, що не здатна відновити свою незалежність.
- І влада Януковича цьому не опиралася б?
- Вона вже згодилася на це. Янукович мав серйозні економічні проблеми, які почалися ще за рік до його падіння. Йому були терміново потрібні кредити. За російські 15 мільярдів доларів, з яких Україна встигла отримати три, він фактично продав Україну. Їх давали Януковичу під гарантію розгону Майдану. Про це прямо заявляли Медведєв і Путін: мовляв, гроші будуть, якщо в країні відновиться порядок.
- Яка складова протесту на Майдані переважала - соціальна чи національна?
- Головною була антиколоніальна. Люди йшли під кулі за країну, а не за якісь особисті соціальні привілеї. Щоб не було повторення 33-го року.
- Саме так вони для себе формулювали мету Майдану? Не інакше?
- Я це бачив.
- Яка найголовніша різниця між першим і другим Майданом?
Тепер люди розуміють - владу потрібно постійно контролювати. І лідер - не бог, а інструмент
- На першому люди вважали, що достатньо віддати владу правильним політикам - і все буде добре. Тепер люди розуміють: владу потрібно постійно контролювати. Вже немає фетишизації лідерів, як тоді - Ющенко! Тимошенко! Люди стали політично більш зрілими. Розуміють, що лідер - не бог, а інструмент. Важливий, без якого не обійтися, але все-таки - інструмент.
- Ви кажете: Майдан повернув Україну до Європи. А як розуміти термін «європейськість»? Зараз багато у нас говорять, що Європа насправді нас не чекає.
- Європейськість - це політична система, де є повага держави до громадянина. Бо протилежний, так званий «азійський шлях», - це шлях торжества системи ієрархії, вертикалі, де нагорі цар, а всі, хто внизу - плебс, навіть олігархи - плебс. Тобто, політична система, при якій людина - ніщо. У Росії якраз такий «азійський шлях». В Україні була спроба натягнути на суспільство таку матрицю. Ці «регіонали» єхидно казали: «Покажіть нам народ». Їм говорили, що в Україні не буде так, як у Росії, що народ не той, він проти і він не дозволить, а вони все: «Покажіть нам цей народ». От їм народ, нарешті, показав. А Європа все робить, щоб допомогти Україні. Ну, майже все. Допомагає економічно, стримує російську агресію. Казати, що Європа нас не хоче - це неправда. Україна зараз дуже популярна в Європі. Інша справа, що допомога допомогою, але є речі, які ми повинні робити самі. Приміром, Європа, за угодою про асоціацію, яка починає діяти з 1 січня наступного року, відкриває свій ринок для українського малого і середнього бізнесу. Це справжній прорив для нас. Досі тільки українські олігархи могли собі дозволити заходити на величезний європейський ринок. Тепер треба належно скористатися з перспектив, які нам відкриває Європа.
- Зараз часто чуємо, що влада після Майдану не змінилася, тобто, особи при владі змінилися, але не система. Україну й далі розкрадають, корупція процвітає. Якщо так, то чи можна говорити, що Майдан кардинально змінив владу?
- Можна. Порошенко не створює клан під свого сина. Янукович - створював, причому, почав збирати під це корупційну данину буквально на другий день свого президенства. Порошенко не створює вертикаль підлеглого бізнесу, як Сашко-стоматолог. Крім того, не можна казати, що корупція суттєво не знизилася. Це неправда. Знизилася. У нас було два найбільших джерела корупції. Перше - це газ. Друге - державні закупівлі. Зараз ми купляємо газ в Європі за ринковою ціною без будь-яких корупційних «прокладок». Посередники у торгівлі газом знищені як клас. Кожну копійку, яку нам дає на закупівлю газу Захід, він контролює. Щодо державних закупівель, то сьогодні є новий закон, який регулює цю сферу, який той же Захід вважає дуже прогресивним. Якщо подивитися у «Віснику державних закупівель» на ціни, за якими купують товар, і скільки він реально коштує, то так звані «відкати» - відсотків десять, не більше. А раніше було 80 - 100%. Є, звісно, проблеми. Вони, в основному, пов'язані з тим, що уряд повністю провалив дерегуляцію. Повноваження чиновників уряд не урізає. На жаль, Яценюк не є лібералом, він схожий на ліберала тільки своїми окулярами, більше нічим. Він тільки зараз починає говорити про дерегуляцію.
- По-моєму, заяви уряду про дерегуляцію чуємо вже півтора року - про зменшення усіляких дозволів, спрощення реєстрації бізнесу, тощо.
- Реєстрацію справді дещо спростили. Так, це мало бути зроблено давно. З іншого боку, судова реформа, реформа прокуратури явно затягуються, не можна так довго з ними зволікати. Але тим не менше, реформи йдуть. Це, як зі склянкою води: як на неї дивитися - вона наполовину повна чи напівпорожня. Я бачу, що можна було зробити значно більше, але й те, що зроблено - це теж щось зроблено.
- Майдан-3 потрібен?
- Ні, не потрібен. Майдан - це революція, а революція потрібна там, де вже неможлива еволюція, коли всі можливості нереволюційного тиску на владу вичерпані або втрачені. А зараз еволюція можлива. Відбулися вибори, маю на увазі місцеві, - одні з найчистіших у нашій історії. Крім підкупу, інших великих фальсифікацій, по суті, не було. Бо якщо ми згадаємо вибори 2010 року - то це був жах.
- Які «інші великі фальсифікації» маються на увазі?
Майданом-3 зараз насправді марить Росія, сподівачись у хаосі, що настане, захопити нові українські території
- Раніше підсумкові протоколи писали які завгодно, як-то кажуть - на коліні. Тиск на виборчі комісії, масове вкидання бюлетенів, пряма участь правоохоронних органів у підтасовці. І все це під прикриттям судів. Сьогодні цього практично не було. За таких умов - якщо є можливість вільного вибору виборців - революція не потрібна. Майданом-3 зараз насправді марить Росія, вона сподівається, шо він розхитає політичну ситуацію, спричинить політичний і економічний хаос, в якому Росія зможе захопити нові українські території. Я був на Майдані з першого дня, 21 листопада, я перший повісив прапор на ялинку, чи, точніше, на половинку тієї незавершеної металевої конструкції, яку тоді називали «ялинкою». Але сьогодні я кажу: Майдан-3 небезпечний і непотрібний, допоки є можливість еволюційних змін.
- До найближчих виборів - три роки. Якщо реформи, зміни в Україні проходитимуть так повільно, як проходять зараз, то чи витримає Україна ці три роки без потрясінь?
- Україні зараз вже легше. Пік зростання цін минув, вже є якесь, хоч незначне, квартальне, але все ж зростання економіки. Тобто, повільно, повільно, але піднімаємося. Гірше не буде. Тільки від нетерплячості може щось трапитися в плані потрясінь. Парламент, при всіх пересторогах щодо його якості, все-таки сьогодні здатен приймати правильні рішення. Із запізненням, через численні повторні голосування - але здатен. Звісно, якщо Верховна Рада втратить цю здатність, не виконуватиме свою законотворчу функцію, то виникне потреба її переобрати. Водночас, місцеві вибори показали, що значних змін у парламенті, у випадку його переобрання, не буде. У новий парламент зайдуть ті ж політичні сили, які є у ньому зараз.
Юрій Сандул. Київ