Найбільше злочинів проти антикорупційних активістів фіксується у Києві
Антикорупційні активісти є найбільш вразливою групою, найчастіше зазнаючи фізичних переслідувань, репутаційних атак та онлайн-цькування.
Про це сказала на презентації в Укрінформі соціологічного дослідження “Поточний стан громадянського суспільства в Україні” членкиня правління Центру протидії корупції Альона Осипова.
За її словами, навіть в умовах повномасштабної війни активісти та активістки стикаються з внутрішніми викликами та загрозами у своїй діяльності. Дослідження, проведене Центром якісних досліджень, підтвердило, що найбільш вразливі ті, хто працює у сферах антикорупції, і вони найчастіше стикаються з фізичними переслідуваннями, репутаційними атаками та онлайн-цькуванням.
«У столиці найбільше фіксується злочинів проти антикорупційних активістів. Там, де великі гроші, там більший тиск. Чим вища ціна, тим більше тиск», - зазначила Осипова.
Експертка повідомила, що майже половина опитаних (44%) свідчать про високий рівень загроз і перешкоджань у їхніх діяльності. Крім того, 71% активістів зазначають, що бодай раз у своїй діяльності стикались з перешкодами, 20% - регулярно.
Як приклад членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербань навела переслідування голови ЦПК Віталія Шабуніна.
На заході також йшлося про виклики і загрози для роботи організацій громадянського суспільства у різних сферах: крім антикорупційної діяльності, це ветеранська політика, захист прав ЛГБТІК+ людей та підтримка вразливих груп у малих громадах.
Серед головних джерел загроз опитані респонденти назвали правоохоронні органи, на які особливо скаржаться громадські активісти Києва. Третина опитаних також вказали на проплачені медіа як джерело тиску. Найчастіше через переслідування у медіа страждають активісти, які захищаються права ЛГБТІК+ людей, зазначив експерт з адвокації ЛГБТ Центру “Наш світ” Андрій Кравчук.
«Онлайн-атаки відіграють сьогодні вагому роль: інтернет став одним із головних майданчиків тиску. Зокрема, 35% опитаних активістів стикались з цькуванням у соцмережах, а майже третина (29%) – із залякуванням чи погрозами онлайн», - додала Осипова.
На думку учасників заходу, державі необхідно посилювати захист активістів, підтримувати громадські незалежні механізми моніторингу загроз, реагувати на них, гарантувати фізичну безпеку під час публічних заходів та забезпечувати ефективне розслідування інцидентів і нападів на активістів.
Дослідження проводилося Центром якісних досліджень у травні-серпні 2025 року методом експертних тріад та онлайн-анкетувань. У ньому взяли участь 156 активістів та активісток з різних сфер. Замовником дослідження є Центр прав ZMINA.
Фото: Кирило Чуботін / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут