Андрій Вітренко, голова бюджетної комісії Київради

У бюджеті Києва лишаються невикористаними 24 мільярди гривень

Минулого тижня Київська міська рада ухвалила рішення про спрямування Збройним силам України ще 800 мільйонів гривень – 500 мільйонів прямої субвенції Генеральному штабу ЗСУ і 300 мільйонів з резервного фонду – столичним військовим частинам за програмою «Захисник Києва». Раніше столиця скерувала на потреби військових 1,8 мільярда гривень.

Проте голова постійної комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко вважає таку допомогу недостатньою. Він наполягає на перерахуванні десятимільярдної субвенції з міського бюджету до державного для потреб Сил Оборони.

Як наголосив очільник бюджетної комісії в інтерв’ю Укрінформу, такі гроші у столиці є, адже місто перевиконує дохідну частину бюджету й катастрофічно недовиконує видаткову. Як наслідок – під кінець року на рахунках Києва знову залишиться колосальний невикористаний ресурс, який чиновники ділитимуть у ручному режимі.

Про виконання бюджету цього року та про перспективи ухвалення Основного фінансового документа Києва-2024 – у розмові з Андрієм Вітренком.

ПРО ПРІОРИТЕТИ ЦЬОГОРІЧНОГО БЮДЖЕТУ: ЯК Є І ЯК МАЛО Б БУТИ

- Пане Андрію, в одному з інтерв’ю ви говорили про невисокий відсоток виконання столичного міського бюджету-2023. Йдеться, передусім, про його дохідну чи про видаткову частину? І в чому проблема?

- Насамперед, хочу сказати, що дохідна частина бюджету міста виконується. За інформацією Департаменту фінансів, рівень виконання за доходами – 108%. Тобто, гроші є. Натомість я постійно звертаю увагу на неефективність використання ресурсу, на неспроможність виконавчого органу Київради – Київської міської державної адміністрації та її департаментів – належним чином розпоряджатись грошима киян. Адже з року в рік значну частину коштів не вдається витратити за призначенням, зате цей ресурс доволі охоче в ручному режимі перекидають на інші програми. 2023-й – не виняток. Тому, як на мене, для того, щоб ефективно використовувати бюджет Києва, необхідно, по-перше, підвищити інституційну спроможність КМДА, а по-друге – привести всі видатки у відповідність до реалій воєнного стану.

Ефективність використання КМДА, її департаментами та управліннями коштів загального і спеціального фондів не перевищує 40%

- І за якими програмами фіксується найбільше недовиконання та чи можете прямо назвати розпорядників коштів, які в цьому винні? Чим вони це пояснюють?

- Загалом ефективність використання Київською міськдержадміністрацією, її департаментами та управліннями коштів загального і спеціального фондів не перевищує 40%. Тобто, освоєно менше половини виділеного ресурсу. Найкраща ситуація, безумовно, із загальним фондом, звідки гроші йдуть на заробітні плати чиновникам та на комунальні платежі. Зарплати виплачуються в повному обсязі, комунальні платежі також здійснюються. Ефективність використання передбачених на це коштів за 10 місяців цього року становить від 60% до 86%.

Але ж розвивається Київ за рахунок спеціального фонду муніципального бюджету. А тут цифри дуже невтішні. Наприклад, якщо візьмемо саму КМДА як розпорядника коштів, то вона використала лише 10% зі 168 мільйонів гривень, що передбачені цьогорічним бюджетом. Департамент соціальної політики освоїв лише 23% наданого ресурсу, департамент культури – 26%. Погодьтеся, цікаві цифри, які свідчать, що гроші на розвиток столиці є, але розвивати місто ніхто не хоче. Тобто, сплачуються обов’язкові платежі і гроші за «чудову» роботу чиновників, які насправді не втілюють жодних програм. Чому? Це велике запитання до розпорядників, яке ми особливо наполегливо ставимо після того, як люди почали виходити на вулиці, звертаючи увагу на неефективне використання столичного бюджету.

- Отже, у Києві на кінець року, як це часто буває, формуються суттєві фінансові залишки. Чи є ризик, що у грудні почнеться “аукціон бюджетної щедрості”, гроші намагатимуться в екстреному порядку освоїти, при цьому надто не переймаючись дотриманням процедур та контролем за використанням ресурсу?

- Безумовно, так. Я називаю це «грудневими дивами». І дива не в тому, що кияни отримають у грудні подаруночки. Так звані «подарунки» у цьому випадку отримують недобросовісні чиновники. Бо «під ялинку» відбуваються величезні перерозподіли того, що заробили для бюджету ті ж кияни.

Річ у тім, що велика кількість об’єктів бюджетується щорічно. Проте передбачені міським кошторисом гроші не використовуються, тож потім у грудні в ручному режимі їх перекидають із цих об’єктів на інші, так би мовити перекладаючи з однієї кишені до іншої: туди, де є якісь друзі чи власний фінансовий інтерес чиновників. З одним і тим же поясненням: або гроші пропадуть, або ми їх використаємо там, де можемо. Наприклад, дуже часто під кінець року у когось терміново виникає потреба в закупівлі якогось обладнання чи матеріалів...

При цьому такі перерозподіли не узгоджуються з бюджетною комісією Київради, депутати лише постфактум дізнаються, куди пішов неосвоєний ресурс.

- Як столичні депутати можуть боротися з такими неконтрольованими перерозподілами? Приміром, якими, на вашу думку, мають бути наслідки нещодавно оприлюдненого звіту Тимчасової контрольної комісії (ТКК) з питань перевірки видатків бюджету міста Києва під час дії правового режиму воєнного стану?

- Це проміжний звіт, один з акцентів у якому зроблено на діяльності Департаменту охорони здоров’я КМДА (хоча порушення виявили не лише у його роботі). Депутати всіх фракцій підписали звіт з рекомендацією київському міському голові ухвалити певні кадрові рішення. Але колеги із фракцій «Європейська солідарність» та «Удар» ( Андрій Вітренко представляє партію “Слуга народу – Авт.) на засіданні регламентної комісії «помножили ці рекомендації на нуль». Вони начебто й підтримали висновки ТКК загалом, але із таким трактуванням: мовляв, за цим напрямом і справді коїться щось незрозуміле, але в цьому ніхто не винен. Досить дивна постановка питання, за якої порушники гарантовано відбудуться лише легким переляком.

Звіт концентрувався на одному об’єкті, який фінансується через Департамент охорони здоров’я. Це будівництво Центру реабілітації для ветеранів. Дуже хороша мета, потужні завдання. Але, як завжди, сталося не так як гадалося: були порушені проєктні рекомендації, виявлено порушення при оплаті. Причому, депутатам надали недостовірну інформацію, сказали, що будівельні роботи там іще не ведуться. Проте, коли члени ТКК провели виїзне засідання, побачили, що насправді об’єкт активно будується – без проведеного тендеру, без дозвільних документів та без укладання договорів. І я просто запитав у представника генпідрядника: то ви тут будуєте? Той відповів, що так, уже приблизно на 100 мільйонів гривень робіт виконали. Кажу: а уявімо, що ви не виграєте цей тендер, що потім робитимете? Розводить руками. Тобто, вони почали будувати без жодних документів...

- Але маючи від когось гарантії, виходить?

- Скидається, що так. Я не беруся стверджувати, хто там, із ким та про що домовився, – це не моя робота, нехай цим займаються правоохоронці, – але, думаю, що тут явно простежується чийсь інтерес.

Або, скажімо, заміна на об’єктах нових металопластикових вікон на інші металопластикові вікна, завищення вартості облаштування фасадів та багато іншого. Щодо всього цього депутати мають безліч запитань. Усі вони відображені у звіті, який «заважив» більш ніж на 100 сторінок.

Загалом же, що стосується результатів роботи контрольної комісії, ми побачили велику кількість проблемних питань при розпоряджанні бюджетними коштами за різними напрямами. Зараз намагаємося усе це виправляти, щоб у 2024-му таке не повторилося. Наприклад, є така стаття видатків, як оплата авторського нагляду за виконанням тим чи інших будівельних робіт. Якщо йдеться про спорудження нового будинку і архітектор зробив чудовий проєкт, то, безумовно, він має здійснювати авторський нагляд. Але коли «на кону» поточний ремонт... Приміром, у документах одного з розпорядників бюджетних коштів бачимо, що на авторський нагляд за поточним ремонтом мостового переходу виділено 800 тисяч гривень. Це шалені кошти. Ми відразу запросили журнал виходу на об’єкт: як цей авторський нагляд здійснювався, як за нього платили? Та що це за авторський нагляд такий за поточним ремонтом – фарбуванням поручнів та стовпів?

І подібних незрозумілих видатків дуже багато. Дуже часто, приміром, в умови закупівель вносять досить специфічні та зазвичай необов’язкові вимоги, що може свідчити про те, що тендерні положення розробляють під заздалегідь відомого переможця, який єдиний «випадково» відповідає всім кваліфікаційним вимогам.

Програми закупівлі БПЛА, організації виробництва безпілотників та навчання операторів БПЛА у столиці профінансовані аж на 0%

- Не дивно, що ці перефарбовування поручнів та перекладання бруківки викликають у киян чимало запитань щодо пріоритезації міською владою використання бюджетних коштів – передусім, з огляду на ситуацію, в якій зараз перебуває наша країна.

- Насправді під час війни за виживання країни і українців у нас може бути тільки один пріоритет – забезпечення обороноздатності держави, підтримка сил та засобів оборони, забезпечення всім необхідним наших героїчних Збройних Сил. Окремий пріоритет – облаштування безпечного середовища в місті, щоб Київ став фортецею, яку неможливо нічим зруйнувати, аби всі люди – кияни та гості міста, внутрішньопереміщені особи – почувалися тут безпечно. Коли почалися громадські акції із закликами про перерозподіл видатків, виконавча влада столиці повідомила про виділення 6 мільярдів гривень на Збройні Сили України. Але, по-перше, не на ЗСУ, а на програму «Захисник», яка справді допомагає, проте – лише визначеним військовим частинам, і по-друге, ефективність цієї програми – 30%, а такі заходи як купівля БПЛА, організація виробництва безпілотних літальних апаратів та навчання операторів БПЛА профінансовані аж на 0%! Належним чином профінансовані роботи з ремонту приміщень. Так, це у нас вміють. Але що робити із рештою стратегічних напрямів?

Депутати з нашої фракції, наприклад, пропонували знайти і переказати на рахунки Державного бюджету – тобто, здійснити субвенцію з місцевого бюджету – 10 мільярдів гривень. Ще раз повторюся: такі гроші у столиці є. За нашою інформацією, станом на жовтень на рахунках міста Києва було невикористаних 24 мільярди гривень, які навряд чи вдасться освоїти у грудні, навіть якщо почнуть, за звичкою, активно перерозподіляти їх на інших розпорядників та програми. Тоді як цей ресурс уже міг би працювати на забезпечення обороноздатності держави.

При цьому нам знову пропонують і наступного року топтатися по тих же граблях: проєкт міського кошторису на 2024 рік, який подали на розгляд нашої постійної комісії, зовсім не схожий на варіант бюджету столиці країни, яка воює. Це – як для мирних часів, то, може, й непоганий – бюджет столиці, яка хоче розвивати парки, сквери та оновлювати дороги.

Незважаючи на гучні заяви та биття чиновників у груди, не можна стверджувати, що найближчим часом у Києві буде метро на Виноградар

- А що стосується будівництва та реконструкції укриттів, чи належним чином фінансуються відповідні роботи, чи змінилися підходи після червневої трагедії?

- Після тих трагічних подій справді почалися якісь зрушення, активізувалися ремонтні роботи, поменшало бюрократії. Йдеться про адресне фінансування: трагедія пришвидшила формування переліку укриттів, бо деякі районні в місті Києві державні адміністрації не могли їх затвердити аж до травня. Тобто, п’ять місяців не могли затвердити адресний перелік щонайбільше з кількох сотень об’єктів! Чому так відбувається? Може, хтось намагається шукати в цьому свій інтерес? На ці запитання, коли ми їх ставили, також ніхто не міг дати відповіді.

Так, зараз з укриттями трохи краще. Але значна кількість киян може розраховувати лише на споруди подвійного призначення, зокрема на Київський метрополітен. А ми чудово знаємо, що з 2012 року жодної станції метро у столиці не побудували. Якби ж вони були, то на Виноградарі, приміром, можна було б під час тривог надавати прихисток більшій кількості людей...

Коли я вже згадав про багатостраждальне «метро на Виноградар», наведу цифри: цьогорічним бюджетом на відповідні роботи передбачено 500 мільйонів гривень, витрачено ж менше 100 мільйонів. При цьому із 89 мільйонів гривень, передбачених на перепроєктування (розроблений свого часу проєкт не адаптований під сучасні реалії), профінансовано лише 20 мільйонів. Тож коригування проєкту знов відкладається в «довгу шухляду». Виходить, незважаючи на гучні заяви та обіцянки насправді не можна стверджувати, що найближчим часом у Києві буде метро на Виноградар. Я вже не кажу про метрополітен на Троєщину...

- А чому, власне, фінансування так гальмується? Зазвичай, коли у чиновників запитують, чому той чи інший об’єкт не добудували, ті кажуть: грошей не було чи не вистачало... А тут гроші є, але вони чомусь не використовуються.

- Грошей більше, ніж достатньо. Я ж кажу: немає спроможності столичних інституцій. Впевнений, що велика кількість людей, котрі займають високі крісла в місті, мають працювати на інших посадах, оскільки неспроможні впоратися із покладеними на них завданнями.

ПРО ПРОЄКТ БЮДЖЕТУ-2024: ЯК ЗНОВУ, ЯК І ЦЬОГОРІЧ, НЕ НАСТУПИТИ НА СТАРІ ГРАБЛІ

Департамент екології пропонується профінансувати більш ніж на 2 млрд грн, а програму «Захисник Києва» – на 13 млн

- Триває підготовка міського бюджету-2024, за який Київрада голосуватиме в середині грудня. Які основні параметри запропонованого виконавчою владою проєкту документа? Що змінилося порівняно з цьогорічним бюджетом, що з пропозицій влаштовує, а що не влаштовує депутатів?

- По-державницьки налаштованих депутатів, переконаний, у проєкті не влаштовує нічого. Відверто скажу: нам знову пропонують ухвалити не бюджет воєнного часу, а бюджет міста, яке живе своїм життям у глибокому тилу. Знову в центрі уваги будівництво доріг, спорудження великих інфраструктурних об’єктів. Просте порівняння: Департамент екології, який відповідає за парки та сквери, пропонується профінансувати більш ніж на 2 мільярди гривень, тоді як програму «Захисник Києва» – на 13 мільйонів. Де справедливість? Заплановане нове фінансування низки непершочергових інфраструктурних об’єктів, незважаючи на те, використали чи не використали на них надані цьогоріч кошти. Приміром, «пам’ятник корупції» в Києві – Подільсько-Воскресенський міст – теж забюджетовано.

Натомість я не бачу жодних пріоритетів воєнного часу, за винятком забезпечення безбар’єрності та облаштування нових укриттів. Але ресурс на це в проєкті бюджету передбачено не в тому обсязі, як потрібно.

- Що у столиці з видатками на соціальну сферу, на бюджетників, пільговиків?

- На прикладі роботи наших громадських приймалень бачимо, що кількість людей, які звертаються до влади по допомогу, в рази зросла. Тому наполягаємо на збільшенні фондів, призначених для соціальних виплат киянам. Хочу заспокоїти всіх: виплати заробітної плати у медицині та освіті буде профінансовано повністю.

Але ж ми зараз маємо зосереджуватися на тому, щоб допомагати армії та розвивати у столиці необхідне для Сил Оборони виробництво. Те ж стосується й загалом інвестицій у виробництво високотехнологічних товарів та послуг. На це на наступний рік не передбачено жодної копійки. Тобто, для міської влади це не є пріоритетом. Натомість пріоритети – будівництво доріг, облаштування скверів. Тобто те, що можна показати, приїхавши й перерізавши стрічку...

- Погоджуюся, що бруківка, парки, сквери – тепер не на часі. Але те ж метро на Виноградар – стратегічний об’єкт подвійного призначення, що – самі ж казали – може слугувати і укриттям. Та й мати ще один мостовий перехід в умовах війни і постійних загроз ворожих атак теж начебто непогано...

- Було б непогано, якби цей проєкт втілили вчасно, як спочатку передбачалося. Здається, вперше про міст почали говорити 2004 року. Тобто, ми вже 20 років чекаємо. При цьому вартість проєкту зросла з декількох мільярдів гривень до щонайменше 19 мільярдів. А результат? Обіцяне міською владою відкриття руху мостом – це насправді лише можливість проїзду технічного транспорту – швидкі, поліція, деякі комунальні служби, – загалом міст нікуди не поїде. Щоразу я, як голова бюджетної комісії, ставлю директорові Департаменту транспортної інфраструктури єдине запитання: коли поїде міст? Мені обіцяли, що це буде у 2021 році, обіцяли, що міст поїде у 2022-му, тепер кажуть, що у 2023-му. Але й тепер маю великі сумніви.

- А бодай якесь фінансування для доведення до ладу житлових довгобудів передбачається? Принагідно нагадаю, що нещодавно тимчасова контрольна комісія з перевірки діяльності ПрАТ "ХК "Київміськбуд" рекомендувала Київраді звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою компенсувати ПрАТ сумарні заплановані збитки, пов'язані з добудовою проєктів "Укрбуду" – 2,28 мільярда гривень.

- Цю тимчасову контрольну комісію створили після того, як ми всі побачили, яким прекрасним є життя під час війни керівництва цієї організації. У них величезні маєтки, приватні літаки, катери. Тоді як до 40 тисяч інвесторів ошукані й більшість з них взагалі не мають де жити. Як на мене, рішення та висновки комісії є хибними. В першу чергу, треба було розібратися, звідки такі статки в людини. Наступне – аналіз фінансових результатів компанії. Адже, незважаючи на війну, будівельний бізнес, як на мене, є високорентабельним: будинки зводяться, квартири продаються. Безумовно, попит не той, що раніше, але він однак є. І тут необхідно дивитися, а де ж фінансові результати цієї компанії? Тим часом, пригадую, у 2021 році до бюджету Києва холдинг сплатив аж... 20 мільйонів гривень. Для такого гіганта – це смішні гроші, вартість кількох квартир.

Натомість, коли ми розглядали звернення ініціативної групи ЖК на Шолом Алейхема (туди мали ще кілька років тому відселити мешканців так званого «будинку-вбивці» на вул. Мілютенка, де прогресує грибок, але нове будівництво давно заморожене), представники муніципального забудовника сказали: дайте нам 700 мільйонів, ми все добудуємо... Та якщо поділити цю суму на кількість квартир, виходить, що одна двокімнатна обійдеться в понад три мільйони гривень (і це при тому, що значну частину робіт на об’єкті вже виконано попереднім забудовником). Вважаємо, що це занадто.

Тому з кожним будівництвом – у тому числі, на замовлення міста, – треба розбиратися. І питання, в першу чергу, до менеджменту того чи іншого комунального підприємства, тієї чи іншої корпорації. Бо поміж декількох тисяч комунальних підприємств Києва ви не знайдете жодного прибуткового. Навіть такі монополісти як КП «Київський метрополітен» та ПрАТ АК «Київводоканал» теж не демонструють прибутків.

Для відновлення об’єктів, які постраждали унаслідок російської агресії, на наступний рік запланували 2,1 млрд грн

- А що з відновлювальними роботами у столиці – маю на увазі відновлення об’єктів критичної та соціальної інфраструктури, зруйнованого ворогом житла?

- Відновлення об’єктів, які постраждали внаслідок російської збройної агресії, відбувається за рахунок резервного фонду бюджету міста Києва. Станом на сьогодні кошти резервного фонду ще не використали. На наступний рік для нього запланували 2,1 мільярда гривень. Але приходять до мене люди, які живуть у пошкоджених будинках, і кажуть, що подекуди ніхто нічого не робить. Зокрема, на вулиці Липківського (житловий комплекс «Династія») досі не розпочалися відновлювальні роботи, хоча об’єкт зазнав атаки ще в червні. Як люди зимуватимуть, незрозуміло.

Тому тут також відповідним структурам, комунальним підприємствам є над чим працювати, адже гроші на відновлення Київ має. Немає лише виконаних робіт. Треба поєднати менеджмент, гроші, виробництво для того, щоб усе якнайшвидше відбудувати. При тому, що ми вже тільки не робили, аби прискорити вирішення цих питань...

- Нещодавно ваша комісія підтримала затвердження рамкової стратегії відновлення столиці. Це, безумовно, потрібний, але загальний документ, без жодної конкретизації...

- Погоджуюся, це декларативний документ. Причому, писали його, як мені сказали, міжнародні експерти. Ми проводили зустріч із цими експертами, столичні депутати декілька годин надавали їм свої пропозиції, але в підсумку жодну з них не було враховано. От і вийшов документ, який не враховує сучасних реалій: відсутня увага до маломобільних груп населення, до внутрішньо переміщених осіб, до ветеранів та ветеранок, захисників і захисниць.

Тобто, до змісту стратегії є багато запитань. І коли її розглядатимуть на сесії Київради, я вам обіцяю, буде дуже цікаво: ми ставитимемо дуже гострі запитання й наполягатимемо на конкретних відповідях. Поки що ж це не документ для втілення, а суцільна декларація: щось сьогодні погано, а завтра буде добре. Але плану, як це «добре» зробити, немає.

В грудні у столиці може бути дуже цікава «бюджетна ніч»

- Бюджетна комісія визначалася з підтримкою/не підтримкою проєкту бюджету на наступний рік? І чи, за вашим прогнозом, його буде вчасно ухвалено?

- За підсумками засідання комісії ми передали до КМДА свої пропозиції до бюджету та до Програми розвитку міста Києва. Загалом депутати і наша постійна комісія подали більше тисячі пропозицій до бюджету та понад 1100 – до програми. Судячи з настроїв депутатського корпусу, без урахування найбільш принципових із цих правок Київрада не підтримає запропонований варіант бюджету, у такому вигляді за нього не проголосують.

Але поживемо – побачимо. До 14 грудня ще багато часу. 29 листопада виконавчий орган, Департаменти фінансів та економіки, мають надати відповідь на ці зауваження: можуть вони їх врахувати чи не можуть, є кошти на це чи ні. А потім уже визначатимемося з остаточним рішенням. Знаю, що депутати налаштовані кожне своє зауваження ставити на підтвердження в залі. Навіть якщо по одній хвилині на кожну із тисячі правок, то у столиці може бути дуже цікава «бюджетна ніч».

- Але ж є принципові і є необов’язкові правки...

- Для мене найбільш принципове – це гроші на програму «Захисник» та окрема субвенція з місцевого бюджету до державного на підтримку Збройних Сил України. У своїх зауваженнях ми надали пропозиції, звідки взяти ці кошти. Пропонуємо принаймні почати перерозподіляти частину ресурсу – до 5 мільярдів гривень – на допомогу ЗСУ.

- А чи можливі якісь ініціативи щодо перегляду цьогорічного бюджету – з тим, аби оті нерозподілені багатомільярдні залишки спрямувати на потреби Сил Оборони?

- За Бюджетним кодексом, пропозиції про зміни до кошторису має подавати виконавчий орган. Що стосується залишку коштів, то точну суму знатимемо лише 31 грудня. До 20 січня є час для того, щоб отримати відповідні документи. І зазвичай у лютому відбувається перерозподіл так званого «вхідного залишку».

- Які ще важливі проєкти рішень готує бюджетна комісія? Коли їх може ухвалити Київська міська рада?

- В місті є величезна кількість муніципальних програм. Й це дуже важливо, тому що саме з урахуванням передбачених ними заходів готуються і бюджет, і Програма розвитку Києва, із ними пов’язане і виконання всіх показників соціально-економічного розвитку. Тому 7 грудня у нас буде особлива сесія, під час якої Київрада затверджуватиме муніципальні програми, які з тих чи інших причин не були затверджені раніше. І, якщо чесно, я не розумію, чому робити це пропонують аж 7 грудня, адже, за законодавством, усі програми мали бути затверджені ще до червня. На практиці ж частина із них лише зараз подається виконавчим органам для того, щоб депутати їх аналізували й корегували. Мова, зокрема, про міські цільові програми розвитку транспортної інфраструктури та «Цифровий Київ» на 2024-2025 роки.

Владислав Обух