За столичне сміття доведеться поборотися?

Нова концепція поводження з відходами від КМДА: «маленький бізнес» відчує загрозу сміттєвим прибуткам

Київ перейде на нову концепцію поводження з відходами та... вступить у боротьбу з конкурентами – бомжами, двірниками, фірмами зі збору вторсировини.

Минулого року в Україні нарешті реально занепокоїлися проблемою сміття та звалищ. З'ясувалося, що ні в одній області не знають, скільки відходів у них утворюється, куди і скільки, крім звалищ, вивозиться з населених пунктів сміття. А справжній, побудований за спеціальним проектом та стандартами радянських часів полігон побутових відходів є лише в столиці. В інших містах – звалища.

МІСТО ПОДІЛЯТЬ НА ТРИ ЗОНИ, У КОЖНОЇ БУДЕ СВІЙ СМІТТЄПЕРЕРОБНИЙ КОМПЛЕКС

В українську землю щорічно лягає 15 мільйонів тонн сміття, а «внесок» столиці – 1,2 мільйона тонн сміття. У Верховній Раді були підготовлені та обговорені з громадськістю три законопроекти на сміттєву тематику. Поки жоден не прийнятий. Не чекаючи нікого, Київ першим пішов на кардинальні зміни у поводженні з відходами.

Отже, що, як і де будуть переробляти (зауважте, про поховання на полігонах по-старому взагалі не йдеться), що містить запропонована владою столиці нова стратегія поводження з твердими побутовими відходами?

- Місто розділили на три сектори, в яких і будуть створювати підприємства по роботі з побутовими відходами, – розповів заступник голови столичної міськдержадміністрації Петро Пантелеєв. – У північно-західному секторі повинні будуть справлятися з 400 тисячами тонн твердих побутових відходів на рік. До сектору входять Голосіївський, Святошинський, Солом'янський райони. У Голосіївському районі на самій околиці міста розташується сміттєсортувальна станція потужністю 110 тисяч тонн відходів на рік і відновить роботу «Грінко-центр». Буде створений механіко-біологічний комплекс з переробки твердих побутових відходів. Поряд, на вулиці Пироговський шлях, 96, є котельня, де будуть утилізувати залишки від перебраного сміття і отримувати теплову енергію. Неподалік розміститься резервний закритий полігон невеликою площею для зберігання золи.

Північний напрямок, а це Оболонський, Шевченківський, Подільський та Печерський райони, буде обслуговувати свій механіко-біологічний комплекс і полігон для перероблених залишків сміття. Потужність всього комплексу також складе 400 тисяч тонн на рік.

Південно-східний напрямок – Деснянський, Дніпровський, Дарницький райони – обслужить такої самої потужності механіко-біологічний комплекс і невеликий полігон для залишків переробки, продовжить роботу реконструйований сміттєспалювальний завод «Енергія».

Всю програму виконаємо покроково. У першу чергу будуємо перший механіко-біологічний комплекс, потім у 2018 році рекультивуємо та закриваємо полігон №5. Створюємо теплоелектроцентраль на альтернативному паливі, яка буде приймати 250 тисяч тонн вже перероблених відходів на рік, потім модернізуємо завод «Енергія», щоб він приймав не 120, а 350 тисяч тонн перебраних відходів на рік. Далі створюємо другий і третій механіко-біологічний комплекси на північному та південно-західному напрямках.

Часу зовсім немає, застерігає Пантелеєв, - заходимося до роботи в терміновому режимі. По суті, треба створити майже з нуля нову комунальну галузь. Це шлях, яким піде Київ. Інші населені пункти вільні обирати собі будь-які варіанти, крім полігонів та звалищ, яких наша земля просто не витримає...

ОТРИМАЄМО ГАЗ, ТЕПЛО, ЕЛЕКТРИКУ І КОМПОСТ

Що ж вийде в результаті? Макулатура, поліетилен, скло, метал, ганчір'я – 240 тисяч тонн на рік будуть відправлятися на вторинну переробку. Відомо, що країні, наприклад, не вистачає макулатури та її навіть доводиться купувати. Внаслідок ферментації органічної складової відходів у місті можна буде отримати 43 мільйони кубометрів біогазу, який використовують для виробництва тепла та електрики. Від спалювання залишків перебраного сміття можна буде отримати понад 930 тисяч Мегават електроенергії та понад 803 тисяч Гігакалорій теплової енергії. 300 тисяч тонн або 25 відсотків перероблених відходів – це технічний компост, застосування якому також є.

Сьогодні в Києві утворюється 1,2 млн тонн відходів, з яких сміттєспалювальний завод забирає 21 відсоток, 67 відсотків відправляється на звалища. А сортується всього 11 відсотків.

А поки з усім цим будуть займатися фахівці, громадяни давно самі пристосувалися отримувати вигоду з сміттєвих бачків. Вважається, що головні добувачі грошей зі смітників - це бомжі. Але значну конкуренцію їм складають двірники, які самі перебирають сміття, складують його в прихованих місцях в очікуванні замовленої у «Київвторресурсів» машини. Дуже поширений цей вид підробітку у двірників Київської області, де активно працюють районні фірми вторресурсів. Наприклад, в Обухівському, Броварському районах.

ОСББ ТА ДВІРНИКИ ЗАРАЗ САМІ ЗАРОБЛЯЮТЬ НА СМІТТІ

У Києві голови ОСББ та ЖБК не так давно навіть ділилися між собою досвідом як заробити для будинку гроші на смітті у «Школі обізнаного киянина», яка працює при столичній мерії.

- У місті діє 700 приймальних пунктів підприємства «Київвторресурси», де не тільки приймуть макулатуру, метал, скляний посуд і пластмасу у бомжів, але і заберуть відсортовані відходи у кондомініумів, житлово-будівельних кооперативів і навіть ЖЕКів, які готові налагодити роздільний збір відходів, – розповідала своїм колега по школі киянка Вікторія Норенко. – У нас – найзвичайніша багатоповерхівка в центрі міста. В тому, що наше сміття – це товар і будинок може заробляти на відходах гроші для своєї ж вигоди, люди переконалися давно.. Виходили з того, що фактично наші мешканці викидають 52 кубометра відходів, за вивезення та захоронення на полігоні кожного кубометра потрібно заплатити по 54 гривні. У смітті міститься близько 30 відсотків картону і паперу, 10 відсотків скла, понад 50 відсотків пластикових відходів – пляшки, пакети, які тепер також приймають в утиль по 1,5 гривні за кілограм, а потім роблять з них гранули, ламіновану упаковку. Є невеликий відсоток текстилю. Все це ми самі збираємо в окремі закриті контейнери, довідсортовуємо мотлох, що залишився і здаємо як вторресурси. Будинок отримує за них близько 2450 гривень на місяць, до того ж зменшується обсяг сміття, за який треба заплатити, щоб вивезти на звалище, тобто – економимо на вивезенні. Довідсортовує сміття наш двірник, тому що якщо якісно це зробити, то більше заплатять. При цьому частину відходів він забирає собі, до нього окремо від нас приїжджають приймальники і платять гроші.

Але після оголошення Київською міськдержадміністрацією переходу на нову концепцію поводження з відходами, багато хто, хто робив «маленький бізнес» на смітті, відчує загрозу своїм прибуткам. Адже тепер з'являться великі конкуренти, які претендують на всі відходи, що виробляються містом. На цьому будується вся нова столична концепція.

А ось як міська влада придумає охороняти сміттєві бачки від «конкурентів» – поки що чіткої відповіді немає.

Катерина Новосвітня. Київ.