Микола Поворозник, заступник голови КМДА

23.05.2017 15:06

Радянська медицина вмирає і тягне за собою пацієнтів

У Києві стартує наступний етап реалізації Концепції розвитку системи охорони здоров'я. Мета Концепції досить амбітна - повністю змінити систему надання медичної допомоги в столиці. Вже наступного тижня Київрада буде приймати рішення, які створять основу для переоснащення сучасною технікою медичних установ і поліпшення якості медичних послуг у сферах стоматології, переливання крові, нефрології та діалізу. Про зміни у столичній медицині та про результати реформування системи охорони здоров'я у столиці, Укрінформ поговорив із заступником голови Київської міської державної адміністрації Миколою Поворозником.

- Місто запускає черговий етап впровадження Концепції розвитку системи охорони здоров'я у Києві, яка розроблялася в контексті масштабної медичної реформи. Тому спершу хочу запитати про результати переходу на первинну та вторинну медицину. Чи виправдав себе пілотний проект?

- Якщо говорити про ефективність реформи - у повному обсязі оцінити її сьогодні важко. Потрібно розуміти, що як не буває швидких реформ, так і не буває швидких результатів.

Крім того, в Україні все, що пов'язано з реформами, дуже сильно політизується. Охочих покритикувати завжди більше, ніж тих, хто хоче втілювати зміни в життя. Власне, тому до сьогодні так і не прийнято цілий ряд рішень у рамках реформи. Заважає політика.

І все ж позитивні зрушення є. Очевидно, що поділ на первинну та вторинну ланку дозволив наблизити медичну послугу до пацієнта, поліпшити якість медобслуговування, значно підвищити фінансування закладів первинного рівня. Так, наприклад, якщо у 2014 році на матеріали та інвентар медзакладів первинної ланки отримали близько 700 тис. грн, то у 2015 - вже більше двох мільйонів, а станом на 1 травня 2017 - більше 12 мільйонів. Сума, виділена на ліки, з 2014 по 2017 зросла в два рази, так само як і сума, призначена на відшкодування лікарських засобів - з 37 до 88,5 мільйона гривень.

Первинка перестала фінансуватися за залишковим принципом, відповідно, рівень медичної допомоги, що надається населенню, якісно виріс. І це надзвичайно важливо, адже як було раніше - звертаєшся за допомогою, тебе відразу відправляють у спеціалізовану медустанову. У той час як у 90 відсотках випадків пацієнт потребує надання саме первинної медичної допомоги.

- 22 березня цього року Кабмін затвердив склад госпітального округу м. Київ. У такий спосіб запустивши наступний етап національної реформи - створення вторинного рівня надання медичної допомоги. Давайте пояснимо людям, про що йдеться.

- Йдеться про створення округу, у який увійдуть всі заклади охорони здоров'я Києва, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. По-перше, це дещо змінить загальний підхід до організації лікування, адже округ передбачає наявність у своїй структурі спеціалізованих медзакладів інтенсивного, планового, реабілітаційного та паліативного лікування. По-друге, гарантує більш ефективне використання бюджетних коштів.

Створюватися такий округ буде з урахуванням територіального розміщення лікарень, наявності транспортних комунікацій, матеріально-технічної бази окремих установ, кадрового потенціалу тощо.

Це - найближча перспектива. Але вже і зараз рівень надання вторинної медичної допомоги у Києві значно «підтягнувся». Не заходячи далеко в минуле скажу, що такого міського фінансування, як, наприклад, у 2016 і цього року «медицина» не пам'ятає. Ці гроші пішли в першу чергу на закупівлю ліків, нового сучасного обладнання, проведення капітальних ремонтів у лікарнях.

До речі, в цьому контексті реорганізація медустанов столиці - один з необхідних етапів.

- Півроку тому місто презентувало Концепцію розвитку системи охорони здоров'я. Сьогодні планується запустити черговий її етап - реорганізація медустанов. У чому його суть та чи не потягне це за собою закриття частини медустанов?

- Концепція - це своєрідна дорожня карта для втілення державної медичної реформи в місті. Ми створили документ, який дозволив би адаптувати реформу під потреби міста. Мета реорганізації - оптимізувати ресурси: людські, фінансові. Тобто змінитися тільки менеджмент, усі заклади охорони здоров'я будуть працювати у дотеперішньому режимі.

Розумієте, сьогодні по всій Україні існує медична система ще радянського зразка, яка, по-суті, вмирає і тягне за собою пацієнтів. У той час ніхто не думав про ефективний розподіл грошей, про те, навіщо на кожний медзаклад окремий бухгалтер, сантехнік, двірник. Штат персоналу був штучно роздутий, але це нікого не хвилювало. Сучасні реалії диктують інші умови. Єдине адміністрування дозволить зменшити фінансування на зарплати для медичного персоналу і пустити його на покращення матеріально-технічної бази медустанов, що забезпечить підвищення якості діагностики. Крім того, буде створена система попередження хвороб, яка покликана зменшити навантаження на всі ланки медицини шляхом проведення глобальної профілактичної роботи серед населення.

- Які саме медустанови будуть реорганізовані?

- Найближчим часом ми плануємо розпочати реорганізацію комунальних стоматологій, центру крові, а також нефрології та діалізу. Сьогодні ситуація там просто катастрофічна. А все тому, що при існуючій системі управління головні лікарі приділяють їм другорядну увагу. В результаті, цілий букет проблем.

- Щодо проблем з переливанням крові та гемодіалізом зрозуміло. А у чому проблема зі стоматологією? Тим більше, що зараз вистачає приватних клінік.

- Скажіть, ваша бабуся з пенсією трохи більше тисячі гривень може дозволити собі приватну стоматологію? Чи бюджетник при доходах у 3-4 тисячі - може віддати 500 грн за пломбу? Для тисяч людей комунальні стоматології - єдиний шанс отримати необхідне лікування. Але неефективна, застаріла система управління ними не дозволяє розвивати матеріально-технічну базу, закуповувати якісні матеріали, платити лікарям нормальну зарплату.

- Так чому ж місто не фінансує?

- Фінансує. У 2016 році місто на ці потреби виділило понад 46 мільйонів, а у 2017-му - вже понад 72. Але запитайте у киян: вони відчули різницю? Сумніваюся, що хтось відповість ствердно. Тому що незважаючи на те, що на утримання стоматологічної галузі з бюджету міста витрачаються значні кошти, левова їх частка йде на заробітну плату, обслуговування будівлі та інші платежі, що не мають прямого відношення до медицини. Причому, говорячи про заробітну плату, я маю на увазі далеко не тільки оплату праці медиків, а й адміністративно-управлінського персоналу. Зараз у Києві 5 спеціалізованих стоматологічних комунальних підприємств, 9 стоматологічних поліклінік і 64 стоматологічних відділення при консультативно-діагностичних центрах. У кожній з цих установ своя адміністрація, бухгалтерія... І всі отримують зарплату. Це величезні гроші, які могли б іти на медпрепарати, витратні матеріали, інструменти. Крім того, розпорошеність коштів і відсутність централізації не дозволяють закупити якісне обладнання. Наприклад, дорогий сучасний цифровий рентген можна придбати один на кілька медустанов. Але для цього вони повинні бути об'єднані в єдину структуру.

Повторюся, що йдеться не про закриття діючих стоматологій. Мета - об'єднати їх в комунальне некомерційне підприємство і передати йому функції адміністрування, бухгалтерію, закупівлі. По суті, реформа, яку запланувало місто, дозволить зробити послуги комунальних стоматологій більш доступними, поліпшити їхнє матеріально-технічне оснащення, зрівняти ціни у всіх пунктах надання послуг і забезпечити гідну зарплату лікарям. Але головне - ми хочемо, щоб гроші йшли за пацієнтом.

- Ще одне рішення в контексті першого етапу реалізації Концепції
реформування центру крові. У чому тут проблема?

- Головна проблема - безпека. Точніше - гостра в ній необхідність. Неактуальні методи забору і переробки крові, морально застаріле обладнання, відсутність обліку та єдиної електронної інформаційної системи як донорів, так і донорського матеріалу, по суті, перетворюють переливання крові в лотерею.

Ми провели серйозний аналіз роботи цієї сфери, вивчили досвід провідних європейських клінік і готуємо комплексне реформування цієї галузі.

Щоб ви розуміли, в Києві заготівлю донорської крові та її компонентів для безкоштовного забезпечення ними лікувальних установ здійснює Київський міський центр крові. Також місто прийняло на баланс держпідприємство «Дорожня станція переливання крові Південно-Західної залізниці». Але вся ця існуюча розрізнена система за матеріально-технічними характеристиками абсолютно не відповідає сучасним стандартам безпеки. А привести її у відповідність до сучасних вимог без суттєвої реорганізації не тільки непід'ємно дорого, але, враховуючи кадровий дефіцит, практично неможливо. Необхідна єдина служба крові, яку ми плануємо створити.

Об'єднання відділень переливання в одне комунальне підприємство дозволить, передусім, закласти основу сучасної матеріально-технічної бази. А значить - і це головне - створити умови для абсолютної, гарантованої безпеки як донорів, так і тих, хто потребує донорської крові. Тобто - потенційно - для всіх киян, включаючи дітей.

- Перспективи реформи виглядають вельми райдужно. Але, наскільки я розумію, за відповідні рішення ще мають проголосувати депутати. Ви самі говорили, що може включитися політика...

- Звичайно, може.

- І що тоді?

- Тоді розвісимо прізвища депутатів, які проголосували «проти», у відділеннях переливання крові, гемодіалізу і в стоматологіях (сміється).

Насправді, обнадіює той факт, що більшість депутатів розуміють значимість цих рішень для міста. Без них ми просто не зможемо запустити наступний етап медичної реформи. Тому ми дуже сподіваємося, що Київрада працюватиме на благо киян.

Олена Мігачева, Київ

Фото: kievcity.gov.ua