Ментальне здоров’я: українці почали частіше звертатися до фахівців
Українці почали більше довіряти фаховому погляду на проблему власного ментального здоровʼя, частіше звертаючись на гарячі лінії, до сімейного лікаря або до вузького фахівця з ментального здоровʼя (психолога, психіатра, психотерапевта).
Про це свідчать результати другої хвилі дослідження, проведеного дослідницькою компанією Gradus Research у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я - ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Зокрема, за рік довіра до фахового погляду на проблему власного ментального здоровʼя зросла з 8 до 12 відсоткових пунктів.
Також опитування засвідчило, що зростає використання позитивних стратегій боротьби зі стресом. Порівняно з 2022 роком, респонденти частіше вдаються до позитивних стратегій боротьби зі стресом, наприклад, слухають музику (на 7 в.п.), займаються улюбленою справою чи хобі (на 6 в.п), проводять час із близькими (на 5 в.п). 4% опитаних відмітили, що використовують техніки самодопомоги.
У топі залишається - сидіти в інтернеті (39%), дивитися телебачення (33%), спілкуватися з близькими (31%), слухати музику (31%).
Водночас, згідно з опитуванням, із 71% до 77% зросло відчуття стресу або сильної знервованості серед усіх цільових груп. Цей показник найвищий серед молоді віком від 25 до 34 років - 82%.
Серед найпоширеніших причин відчуття стресу або сильної знервованості - повномасштабна війна з Росією (72%) та фінансові складнощі - 43%.
Війна хоч і є переважаючою відповіддю, більше турбує респондентів віком 45-60 років - 83% проти 66% серед опитаних віком 18-44 роки. Молодь 18-24 років більше переймається сімейними справами та стосунками (46% проти 24% в інших вікових групах), робочими проблемами (31% проти 22% в інших вікових групах), дружніми (12% проти 6% в інших вікових групах) та романтичними (17% проти 4% в інших вікових групах) відносинами.
Серед тих, хто відчуває стрес та знервованість через повномасштабну війну, більшість пов’язує ці переживання із: хвилюванням за безпеку близьких - 68%; ризиком для життя та високою вірогідністю отримати травми - 42%; ризиком втрати майна - 35%; втратою джерела доходу / роботи - 34%; розлукою з рідними / сім’єю - 29%.
Порівняно з 2022 роком, збільшилася кількість респондентів, які відзначають у себе відчуття втоми, безсилля, розчарування, розгубленості, відчаю та самотності. Зменшилася кількість тих, хто відчуває надію (з 40% до 36%).
Серед причин, що, на думку опитаних, є достатніми для звернення за фаховою допомогою: велика кількість стресу - 45%; втрата близької людини - 44%; наявність проблем з ментальним здоровʼям внаслідок війни - 43%; перебування у полоні - 42%; участь у бойових діях - 39%.
Серед найпоширеніших причин, що стають для опитаних українців бар'єрами у зверненні за фаховою допомогою: бажання впоратись власними силами - 29%; знецінення власних переживань (не вважають свої проблеми достатніми для звернення) - 29%; вважають, що це дорого - 23%; вважають, що є ті, кому зараз це потрібніше - 21%; не вважають, що це допоможе - 18%.
При цьому соціологи звертають увагу, що для молоді 18-24 років, яка взяла участь в опитуванні, основними бар’єрами є вартість послуг (31% проти 22% серед інших вікових груп); нерозуміння, куди звернутися за допомогою (27% проти 8% серед інших вікових груп); сором та страх (18% проти 7% серед інших вікових груп); небажання показувати свою слабкість (15% проти 9% серед інших вікових груп).
Старше покоління (від 55 до 60 років), що взяло участь у опитуванні, більше за інших впевнене у власній здатності впоратись (40% проти 28% серед інших вікових груп) та не вважає свої проблеми достатніми для звернення (37% проти 27% серед інших вікових цільових груп).
Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research 18-20 жовтня 2023 року методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Опитано 2000 респондентів.
Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» - ініціатива першої леді України Олени Зеленської, спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров'я.