Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар

Розглядаємо всі можливі варіанти розвитку подій, коли говоримо про теракт на ЗАЕС

З березня 2022 року одна з найбільших атомних станцій в Україні та Європі захоплена військами Росії. Ще тоді для багатьох стало шоком, коли камери, які розташовані на ЗАЕС, у прямому ефірі транслювали обстріли станції російськими снарядами. За понад рік часу українці вже усвідомили, що для російського військового та політичного керівництва немає межі ані в питаннях морально-етичного характеру, ані в питаннях глобальної безпеки. Українська влада і в особі Президента України, і в особі МЗС, і вустами спеціалістів неодноразово наголошувала світу, що питання ЗАЕС не може бути питанням тільки війни між Росією та Україною, а стосується усього світу. Нещодавно українська розвідка заявила, що ризики вчинення Росією терористичного акту на ЗАЕС знизилися, але не зникли остаточно. Втім наш досвід свідчить про те, що сподіватися на чиюсь «добру волю» немає сенсу. Держава проводить підготовку до надзвичайних ситуацій та їх наслідків, у тому числі й у медичній сфері.

Про готовність медзакладів до ймовірного терористичного акту на Запорізькій АЕС Укрінформ поспілкувася із заступником міністра охорони здоров'я, головним державним санітарним лікарем Ігорем Кузіним.

В УКРАЇНІ ЩОНАЙМЕНШЕ 190 ЛІКАРЕНЬ ГОТОВІ ПРИЙМАТИ ПАЦІЄНТІВ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

- Останнім часом було багато рекомендацій як діяти у випадку російського теракту на ЗАЕС. Водночас в інформаційному полі вже прозвучали тези, що ризики теракту дещо знизилися. І все-таки, у разі надзвичайної ситуації, наскільки медична сфера готова реагувати на наслідки теракту і радіаційні загрози?

- Поки на території ЗАЕС будуть перебувати окупанти, то ризики теракту будуть залишатися. Станція має бути підконтрольна українській владі, щоб мати доступ до усієї необхідної інформації. Тому ризики залишаються, і їх треба враховувати під час планування всіх наших заходів.

Стосовно забезпечення готовності. У нас є щонайменше 190 лікарень, які законтрактовані по пакету НСЗУ «Готовність до надзвичайних ситуацій» («Готовність закладу охорони здоров'я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях», – ред.). Ці лікарні законтрактовані вже другий рік, раніше це був пакет по COVID-19, тепер це пакет готовності до надзвичайних ситуацій. Він передбачає, що медзаклад готовий до реагування на хімічні, біологічні, радіаційні, ядерні ризики. Для нього встановлений мінімальний перелік лікарських засобів для надання меддопомоги тим пацієнтам, які поступають, чи можуть поступати до такого закладу. Вибір цих медзакладів, контрактування та робота прив’язані до відповідної території, щоб мати змогу госпіталізувати туди тих пацієнтів, які можуть з’являтися у випадку як застосування зброї масового ураження, так і у випадку тієї чи іншої аварії.

Тому зараз МОЗ, місцеві департаменти охорони здоров’я фокусуються якраз на відпрацюванні всіх механізмів на рівні кожної області, на посиленні цих закладів на обласних рівнях. Зокрема, ці лікарні на постійній основі залучаються до відповідних навчань, щоб з’ясувати, наскільки ті чи інші механізми у нас відпрацьовані.

Це і навчання для медперсоналу, і командно-штабні навчання, де ми відпрацьовуємо на практиці взаємодію з іншими установами та організаціями.

Другий напрям посилення цих медзакладів – забезпечення їх відповідними медичними виробами, засобами індивідуального захисту. Найчастіше ми використовуємо для цього ту гуманітарну допомогу, яка надходить на рівень країни. Третій блок – навчання саме медпрацівників особливостям надання меддопомоги у випадку радіаційних, ядерних, хімічних або біологічних загроз. З цим працюють міжнародні партнери, ВООЗ. Також на рівні кожної області є затверджені маршрути пацієнтів, по яких пацієнти спрямовуються у випадку певних загроз, якщо це біологічна, радіаційна чи ядерна загроза.

- З яких причин пацієнтів можуть госпіталізувати в такі лікарні? В залежності від того, що може статися на ЗАЕС, які можуть бути причини госпіталізації?

- Медзаклади, які прицільно законтрактовані по пакету реагування на надзвичайну ситуацію, будуть приймати тих пацієнтів, які потребують невідкладної медичної допомоги під час проведення евакуації, або якщо вони звернулися з якимись ургентними станами. Мова йде про наступне – у випадку гіпотетичної аварії, якщо виникає надзвичайна ситуація, може бути ухвалено рішення про евакуацію населення певної частини території. Рішення про евакуацію приймають місцеві органи влади в залежності від прогнозу тієї чи іншої надзвичайної ситуації. Заклад охорони здоров’я, який є найближчим і законтрактований по пакету готовності до НС, буде приймати усіх пацієнтів, які звернулися за ургентною медичною допомогою – інфаркти, інсульти, якісь травми, які трапилися під час евакуаційних заходів. Ця допомога буде надаватися в повному обсязі. У випадку хімічної загрози усі пацієнти, які потребуватимуть невідкладної меддопомоги, будуть госпіталізовані в такий медзаклад.

Стосовно радіаційних загроз. Безумовно, ми не розраховуємо, що в ці лікарні буде відбуватися значний приплив пацієнтів. Оскільки будь-який ступінь променевої хвороби не розвивається впродовж одного-двох днів, а щонайменше впродовж двох тижнів. У залежності від того, який тип, характер аварії, ми будемо розуміти, які лікарні нам потрібно буде включати для надання медичної допомоги для пацієнтів з променевою хворобою. І тут є кілька опцій. Для легкого, середнього ступеню будуть залучені медзаклади, які законтрактовані за пакетом готовності до надзвичайних ситуацій. Для вкрай тяжкого або тяжкого ступенів буде використовуватися Центр радіаційної медицини, установа медичного профілю Національної академії меднаук, яка є профільною саме по радіаційних загрозах і ризиках.

МИ РОЗГЛЯДАЄМО ВСІ МОЖЛИВІ ВАРІАНТИ РОЗВИТКУ ПОДІЙ, КОЛИ ГОВОРИМО ПРО ТЕРАКТ НА ЗАЕС

- Уже багато експертів, серед яких є і науковці, й експерти з атомної енергетики, висловилися щодо загроз та ризиків внаслідок теракту на ЗАЕС. Зокрема, була теза про те, що таких наслідків, як після аварії на Чорнобильскій АЕС, не має бути, що ризики викидів радіоактивного йоду невисокі, а забруднення територій може бути, зокрема, радіоактивними ізотопами цезію та стронцію. У зв’язку з цим – що потрібно знати громадянам?

Найгіршим варіантом розвитку подій є виведення енергоблоку на потужність, а потім вчинення теракту на вже працюючому реакторі

- Тут важко робити однозначні прогнози. Зараз певна частина енергоблоків призупинена і не експлуатується. Дійсно, коли атомна станція не експлуатується, там немає радіоактивного йоду, викид якого може статися під час потенційної аварії. Але треба розглядати всі можливі сценарії аварійної ситуації, оскільки ми говоримо про тероризм. І найгіршим варіантом розвитку подій є виведення енергоблоку на потужність, а потім вчинення теракту на вже працюючому реакторі. Тоді дійсно може відбутися викид радіоактивного йоду.

Незважаючи на те, які конкретно будуть ізотопи в межах ймовірного викиду, вони будуть призводити до по суті сумарного опромінення певної чисельності населення, яке буде перебувати в зоні ураження. І середньостатистична зона ураження варіюється від 30 до 50 км навколо атомних електростанцій. Така відстань залежить від потужності атомних станцій. Стосовно ЗАЕС мова йде про 50-кілометрову зону, оскільки це одна з найбільш потужних атомних станцій. Тому ми розраховуємо, що рівень забруднення на цій території може бути таким, що скоріш за все буде необхідна евакуація, якщо сам цей викид і аварія будуть максимально можливого рівня. Але, хочу наголосити, що більш детальні прогнози можна надавати тоді, коли ми матимемо детальну інформацію про фактичну надзвичайну ситуацію, яка вже трапилася.

- Що це буде означати для громадян?

- Базова перша дія, яка має бути для всіх універсальною – люди мають розуміти, що у разі аварії вони мають зайти до приміщення, закрити вікна, двері, зняти брудний одяг, прийняти душ, залишатися у приміщенні й обов’язково чекати інформації від офіційних джерел.

Чому це важливо – під час того, коли відбулася потенційно небезпечна ситуація, аварія, проводиться моделювання, додаткове дослідження факторів навколишнього середовища, з’ясовуються масштаби аварії, формуються безпечні шляхи евакуації. І лише тоді влада може дати офіційну інформацію стосовно безпечності шляхів евакуації. Що треба робити для убезпечення себе від потенційно високих доз опромінення. Перш за все – не панікувати, не треба намагатися евакуюватися з певної території власними силами, бо є ризик все-таки поїхати в сторону найбільшого забруднення, а не найменшого, в брудну зону, а не чисту. І багато інших ризиків є.

Треба розуміти, що будь-яка радіаційна аварія буде завжди призводити до радіаційного забруднення місцевості. І тут все буде залежати від того ізотопного складу, який буде викидатися. В залежності від того, коли, який обсяг викиду, спровокований терактом, буде, – будуть залежати й подальші дії. Якщо рівні будуть високі, то застосовуються спеціальні заходи по очищенню ґрунтів. Це може бути або насипання додаткового шару ґрунту, або, навпаки, його викопування і вивезення, щоб привести цю територію до стану, придатного для проживання. І багато інших заходів, які будуть відбуватися вже фактично після самої надзвичайної ситуації.

НАВІТЬ ПРИ ЛОКАЛЬНІЙ РАДІАЦІЙНІЙ АВАРІЇ БУДЕ ПРОВОДИТИСЯ РОЗШИРЕНИЙ ПЕРЕЛІК ДОСЛІДЖЕНЬ

- Якщо стається така аварія, то що відбувається з водопостачанням? Чи є ризики радіоактивного забруднення води?

У рекомендаціях ми радимо мати щонайменше тижневий запас води, яка має бути у герметичному пакуванні

- Найперше, до чого людям треба прислухатися – до порад сформувати запаси води, їжі, чистих речей, особливо, якщо вони проживають в зоні потенційної аварії. Мова йде про зони, наближені до ЗАЕС. У таких рекомендаціях ми радимо мати щонайменше тижневий запас води, яка має бути у герметичному пакуванні. Це може бути або звичайна вода з водопровідної мережі, або відфільтрована, будь-яка, щоб її вистачило щонайменше на тиждень. В залежності від типу водозабору, того, куди рухається радіоактивна хмара, ухвалюється рішення про те, чи можна використовувати для водозабору поверхневі водойми. Додатково будуть обов’язково проведені дослідження питної води на наявність радіоактивності, наявність фону, який може перевищувати, а може і не перевищувати норми. Все буде залежати від того, наскільки поверхневі водозабори будуть забруднені. Після того, як такі дослідження будуть зроблені, буде ухвалено фінальне рішення про можливість або неможливість використання питної води з водопровідної мережі. Якщо буде заборона використання водопровідної мережі, то місцева влада буде забезпечувати підвезення питної води, до прикладу, як це відбувалося у Херсонській області. Якщо буде ухвалено рішення, що вода придатна для вживання, тоді офіційне повідомлення дозволить її використовувати. Хочу зазначити, що навіть у разі радіоактивного забруднення поверхневих водойм, радіоактивний пил з часом все одно буде осідати у вигляді мулу, і через деякий час вода буде придатна до споживання. Але треба, щоб пройшов певний час. І після будь-якої радіаційної аварії, навіть локальної, яка обмежена стометровою зоною, все одно буде розширений перелік досліджень, контролю, щоб з’ясувати всі можливі фактори ризиків внутрішнього опромінення для людини.

- Хто буде проводити такий контроль водопровідної мережі?

- Основна сфера відповідальності лежить на комунальних підприємствах, водоканалах, які забезпечують централізовану подачу води. Вони відповідають за дотримання усіх показників безпечності та якості. Якщо у них немає або не існує таких потужностей, то вони заключають договори з іншими лабораторіями, які мають такі потужності. Відповідно до вимог державних санітарних правил та норм, вони щонайменше раз у два тижні забирають проби води і направляють їх у лабораторії, які мають таке обладнання. Відповідне обладнання мають Центри контролю та профілактики хвороб МОЗ, щоб досліджувати і харчові продукти, й питну воду. І ми зі свого боку будемо також забезпечувати додатковий контроль і у випадку необхідності інформувати водоканали й допомагати їм.

Наталія Молчанова
Фото надані пресслужбою Міністерства охорони здоров’я, Євген Котенко