Шевцови: Віктор подарував Марії свою нирку, а вона йому - доньку
Породілля з пересадженими органами: цей випадок став унікальним для лікарні ім. Мечникова
- Це та патологія, при якій загибель плоду може статись у будь-який період. Тобто дитинка перевертається і пуповина затягується, перестають надходити поживні речовини й кисень, маля гине. Тож ми вчасно встигли врятувати новонародждену!, - згадує драматичні обставини цієї історії лікарка.
Щасливим мамі - 32, татові - 46. Допомагати доглядати за маленькою Насточкою, як вирішили назвати дівчинку, прийшла й бабуся - Галина Олександрівна. У Марійки ж попереду тривалий післяопераційний період. Але всі вони виглядають неймовірно щасливими.
В історії родини збіглися диво, вдача, доля та професіоналізм лікарів
Безперечно, в історії цієї родини збіглися диво, вдача, доля та професіоналізм лікарів. Адже хронічна хвороба поступово наближала Марію Шевцову до інвалідності та перекреслювала всі надії стати матір'ю. Лікарі винесли вердикт: або все життя робити гемодіаліз, що дає шанс на життя, але за ним слід стояти ще в черзі, або скористатися такими сучасними технологіями як трансплантація нирки від донора. На порятунок прийшов її чоловік - став донором нирки для своєї дружини. Не всі здатні на такий ризик, навіть, для родини. Ніна Рубан згадує трагічну історію ще однієї їх пацієнтки - дівчинки, яка потребувала пересадки нирки. Батько не ризикнув собою, дитина померла.
До речі, до цього Марія та Віктор 12 років прожили у цивільному шлюбі. Та коли вирішилося питання з операцією, Віктор наполіг на реєстрації шлюбу. Між іншим, Віктор за професією - військовий льотчик. Очевидно, рятувати й оберігати йому прищеплено давно.
Без трансплантації нирки вагітність була б неможливою
- Максим Олександрович, коли готував нас до трансплантації, сказав: «Ми з однієї хворої та однієї здорової людини маємо зробити двох здорових. Так, в принципі, і вийшло, - згадує Віктор Шевцов.
- Без трансплантації нирки вагітність була б неможливою, - підтверджує лікар-трансплантолог Максим Кутовий.
Це наче диво, але нирка чоловіка підійшла дружині не тільки за групою крові, а й за імунологічними та клітинними аспектами сумісності
Це, знов таки, диво, але нирка чоловіка підійшла Маші не просто за групою крові, а й за імунологічними та клітинними аспектами сумісності. Дійсно, Маша після цього отримала повноцінне життя й перестала будь-чим відрізнятися від інших активних людей.
- Безсумнівно, для неї лишаються небезпечними вірусні інфекції, про шкідливі звички ми не говоримо апріорі. Вона приймає певні препарати, але це в жодному разі не впливає на якість її життя, - наголошує Максим Кутовий.
Він підкреслює, що, крім дивовижних збігів обстав, лікарня ім. Мечникова належить до категорії тих медзакладів, де працюють не лише за європейськими протоколами, а й за світовими стандартами.
На Дніпропетровщині це перший випадок розродження жінки з пересадженими нирками
- Що стосується акушерства й гінекології, чимало наших співробітників отримали стажування у клініках Німеччини, Франції, Італії, Ізраїлю. В клініці Шаріте (Німеччина) з акушерства й гінекології проходили навчання й дитячі гінекологи, й анестезіологи. І тому ми дотримуємося постулату, що жінки, котрі почуваються добре, мають народжувати дітей. Ця вагітність - це винятковість, у Дніпропетровській області, очевидно, це перший випадок розродження жінки з пересадженими нирками. Хоч і говорять, що такі жінки народжують, але в нас - це вперше за тридцять років моєї роботи, - підкреслює Ніна Рубан.
Маша багато консультувалася з лікарями. Зрозуміло, що лікарі, з огляду на такий діагноз, не рекомендують вагітніти. Але Машині показники були в нормі, і їй дозволили мати дитину.
Всю вагітність стан Марії контролювали гінекологи і трансплантологи. Адже ризики були занадто великі, кажуть лікарі.
Втім, незважаючи на всі побоювання і можливість передчасних пологів, Марія виносила дитину до кінця.
- Так склалося, що консультацію щодо перебігу вагітності Марія отримувала й у російських лікарів. Так от, вони настійливо радили кесарів розтин планувати вже на 26-27-му тижні. Але у Маші всі показники аналізів були добрі. Тож ми впевнено подолали й 28-й тиждень, а далі й 30-й, 32-й. Ми з нею бачилися кожні 5 днів. Зрозумійте, виймати дитину недоношеною, це прирікати батьків і дитину на етапи виходжування та виживання, складні препарати, вести катамнестичне спостереження таких дітей теж дуже складно. Тому вирішили доношувати. 33-й тиждень, 34-й. Далі 38-й і два дні, вже і їй стало тяжко. Почали планувати на 10 листопада. Проте, батьки самі вибрали дату 3 листопада. Так, о 8,28 народилася Настя, 3070 грамів, 51 сантиметр, - звітує лікарка.
Операція пройшла без ускладнень.
А найголовніше - вони хочуть ще сина.
- І я гадаю, у них все вийде! За нашою методикою, що застосовується в лікарні, це можливо через рік, - запевняє Ніна Рубан.
P.S. Аби зрозуміти: в Україні проводиться 100-150 трансплантацій на рік. Для прикладу: в Білорусії - 500 операцій такого профілю. Скільки жінок з пересадженими нирками змогли народити, статистики немає, ймовірно, що це поодинокі випадки.
Людмила Блик, Дніпропетровськ