ПМЕФ як символ РФ: кремлівська кавоварка готова молоти ще 11 років

«Пітерській Давос» перетворився на фестиваль дугінізму

У соцмережах жартували, що першою делегацією, яка прибула на нинішній Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ), стала українська. Її «візит» супроводжувався вибухами, стріляниною ошелешених росгвардійців та хаотичними спробами продемонструвати контроль над ситуацією. Для цьогорічного форуму, який роками називали «російським Давосом», це стало символічним початком. Більшу ганьбу й пригадати важко.

Від батька Маска до архівних фото

А пригадати насправді є що і головне – кого. Серед гостей ПМЕФ різних років були генсек ООН Антоніу Гутерреш, директорка МВФ Крістін Лаґард , голова КНР Сі Цзіньпін, прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Фінляндії Саулі Нійністе та багато інших політичних діячів. На ПМЕФ прилітали й очільники найбільших світових корпорацій: British Petroleum, Shell, TotalEnergies, Siemens, Boeing, ExxonMobil, представники провідних міжнародних інвестиційних банків, фондів і консалтингових компаній.

Після 2022 року від колишнього статусу «пітерського Давосу» залишилися хіба що архівні фотографії. Тепер ( як кепкують у самій Росії) «ми стали жертвами сімейних чвар: дрони під керуванням Маска-сина прилетіли на ПМЕФ із Маском-батьком» (Маск-батько, зазначмо, має славу настільки токсичної особи, з ним не спілкується навіть сам Ілон).

У Кремлі наголосили, що «вперше за тривалий час США направлять на ПМЕФ представницьку офіційну делегацію» на чолі з головою Комісії з питань образотворчого мистецтва Родні Куком. Але глава Держдепартаменту США Рубіо про це нічого не знає. Росіяни вважають, що пропагандист Скотт Ріттер і є американською «офіційною особою».

На кого розраховано «КАПУТчино» із «Орєшніком»

Окремим шедевром пітерського «образотворчого мистецтва» стало кавове меню для учасників форуму. Якщо раніше на ПМЕФ можна було зустріти президента Франції Макрона, то тепер росіяни пропонують гостям кавовий напій під назвою «Ванільний Емануель Раф» і запрошують як офіційного гостя форуму «блогерку» Кендіс Овенс, яка стверджує, що дружина Макрона — трансгендер. Макрони подали у США позов проти Овенс. Торік Верховний суд Австралії заборонив їй в’їзд до країни через ризик «розпалювання екстремізму».

Хвилю хейту (навіть, серед  z-спільноти) викликав приїзд на ПМЕФ ще одних «блогерів» — братів Тейтів. «Патріотка» Мізуліна пише: «У Румунії, Великій Британії, США їх звинувачують у створенні організованого злочинного угруповання з торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, насильства сексуального характеру, зокрема щодо дітей. Тейти поширюють заяви, що містять мізогінію, заперечують злочини, скоєні під час Голокосту. А ми їх зустріли з хлібом-сіллю під пісню "Матінка Земля". І нам пропонують, як "папуасам", радіти цьому "заморському диву"».

А вже згаданий Ріттер, нагадаємо, відсидів у в'язниці близько двох із половиною років за розбещення неповнолітньої. На ПМЕФ він візьме участь у панелі на тему «Світовий безлад. Чи залишилося місце для дипломатії в сучасній системі міжнародних відносин?»

З огляду на назви інших напоїв, у барі ПМЕФ місця вже немає. Там пропонують: «фільтр-каву з кришкою "Ормузська протока", бамбл екстра-драй "Занепад Європи", "Зухвалий Американо", "німецький КАПУТчино", ЛАТвіяТЕ "Остання крапля", "воду по-європейськи без газу", "Апероль Мерц", "Лонг Епштейн Айленд". Верхівкою "креативу" є напій під назвою "Червона лінія" напроти якого написано "відсутній". Закусити все це можна снеком "Орешнік"». Ось такі аперитиви у стилі каламбурів привокзального кавового ларка тепер подають на «пітерському Давосі». 

Дугінські сценарії російського апокаліпсиса

За подальше підвищення градуса на ньому відповідали ідеолог «русского міра» Дугін і «православний олігарх» Малофєєв, які представили слайди з трьома сценаріями розвитку для Росії до 2050 року.   

Інерційний сценарій: усе і триває, як і зараз: залишки різноманітних «якутів» і надалі довбаються біля «малих токмачок», НПЗ у РФ горять, і вона, зрештою, застосовує ядерну зброю. Негативний сценарій: до 2036 року (а може, й раніше) Україна стане членом НАТО. Відповідно – зростають загрози для територіальної цілісності РФ і втрати впливу на пострадянські держави. Все це завершиться створенням нового оборонного блоку на базі ЄС та повної поразки Росії. Застосування ядерної зброї виключено. Позитивний сценарій: приєднання Києва, Одеси, Харкова до 2036 року. Розпад ЄС.  

Отже, у двох сценаріях із трьох є застосування ядерної зброї.  Іншого розвитку для Росії в Дугіна немає. Цифра «2036» не випадкова. Це кінець другого обнуленого (і сьомого загалом) президентського терміну Путіна. Тобто ще 11 років війни. Андрій Безруков (радник голови «Роснефти» Сєчіна) на тому самому ПМЕФ заявив, що «Росія перебуватиме у стані війни протягом наступних пари десятиліть і в ній з'являться два покоління, які воюють». Сам Дугін також запевняє, що «ці три сценарії вже презентували в Академії Генштабу і постійно обговорюють в Адміністрації президента РФ».  

Відомий російський опозиційний політолог Володимир Пастухов закликає ставитися до таких заяв серйозно. За його словами, між офіційними ідеологами Путіна (обличчям яких є Сергій Кирієнко), та неофіційними (обличчям яких є Дугін), немає нічого спільного. Вони нібито живуть у різних «русскіх мірах». Але це на перший погляд. Насправді Кремль адаптує (розводячи у пропорції один до десяти) і споживає саме дугінські наративи, в яких комунізм і націонал-більшовизм змикаються з фашизмом і нацизмом.

«Дугін — своєрідний адаптер, який дає змогу цим системам конвергувати одна в одну. І без цього "перехідника" у Кремля  все так гладко не вийшло б із повним переформатуванням Росії за лічене десятиріччя. Занурення в "дугінг" допомагає набагато глибше зрозуміти природу нинішньої війни, яка виникла в точці перетину одразу двох злоякісних процесів: чергової фази розпаду імперії та чергової фази фашизації російського суспільства.

Річ не в особистості Дугіна, яка багатьом видається карикатурною (такою самою Буніну видавалася постать Леніна, поки не довелося писати "Окаянні дні"), а в ідеях, які знаходять свій шлях у маси за допомогою "дугіних". Боюся, що зневажливо-поблажливе ставлення до цієї дискусії ("нам є що робити в житті, окрім того, як слухати цю маячню") дорого нам коштуватиме»,— попереджає Пастухов.

У Києві та Європі вже давно знають, що це не маячня. Тому головним напоєм ПМЕФ-2026 (щоб не молола його пропагандистська кавоварка), став не «КАПУТчино», а українські повітряні «коктейлі Молотова». Саме вони підсвітили необхідність негайної, а головне — комплексної боротьби з путінсько-дугінською Росією, яка дедалі більше нагадує суміш військового табору, ідеологічної секти та поганої геополітичної кав'ярні.

Макс Мельцер