ЦВК про Клюєва і Шарія: Верховний суд, за фактом, просто констатував "зареєструвати"

Документ

Центральна виборча комісія зверталася із запитами до Міністерства внутрішніх справ, МЗС, поліції, прикордонників, Генпрокуратури і СБУ щодо терміну проживання ексглави АП Андрія Клюєва та блогера Анатолія Шарія в Україні, але відповідь з доказами щодо Клюєва отримала тільки від ГПУ.

Про це повідомив радник голови ЦВК Олександр Остапа у Facebook.

“Сьогодні вранці мене запитали, а чому ж ви не звернулися до органів, які могли б надати докази. А ми звернулися. При чому неодноразово. Запити надійшли в МВС, Держприкордонслужбу, МЗС, Національну поліцію, ГПУ і СБУ. І лише у питанні Клюєва ми отримали відповідь ГПУ з доказами”, - зазначив він.

Водночас Остапа нагадав, що судді у своїх рішеннях по Клюєву і Шарію “знівелювали” всі надані під час рішення ЦВК докази.

Так, за його словами, Верховний суд сказав, що ні лист ГПУ, в якому зазначалося, що в межах кримінального провадження в них є обґрунтовані дані про те, що Клюєв знаходиться за кордоном, ні протокол наради ОБСЄ, де дружина Шарія розказала, що вони вже сім років живуть у Європі, ні відео самого Шарія про те, що він перебуває постійно за межами України, є недостатніми доказами.

Читайте також: ЦВК могла відмовити у реєстрації Шарію і Клюєву — голова Касаційного суду

“Таким чином, що ми маємо – Верховний суд написавши "повторного розглянути", по факту, просто констатував "зареєструвати", бо всі доказові документи, які могли б вплинути на НЕ реєстрацію – це не підстава для відмови”, - підкреслив радник голови ЦВК.

Крім того, Остапа оприлюднив фото копій рішень Верховного суду і постанову ЦВК по Клюєву і Шарію.

Центральна виборча комісія 2 липня на виконання рішень Верховного суду зареєструвала колишнього главу Адміністрації президента Януковича Андрія Клюєва та відеоблогера Анатолія Шарія кандидатами у народні депутати на позачергових парламентських виборах 21 липня. Раніше Клюєву і Шарію було відмовлено в реєстрації у зв’язку з недотриманням ними норми закону про проживання на території України протягом останніх п’яти років.

Клюєва підозрюють в організації розгону студентів на Майдані 30 листопада 2013. На момент розстрілу протестувальників Клюєв очолював АП Януковича. З країни він зник 28 лютого 2014 року - безперешкодно, незважаючи на підозру в причетності до масових убивств. Також Клюєва підозрюють у заволодінні державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, повторно і в особливо великих розмірах.

За інформацією речниці генпрокурора Лариси Сарган щодо Шарія, то судом було встановлено, що він отримав у Литві статус політичного біженця. З 27 лютого 2014 року за повідомленням Робочого апарату Укрбюро Інтерполу міжнародний розшук Шарія було припинено у зв'язку зі встановленням місця перебування розшукуваного на території Королівства Нідерланди.

Відеоблогер та колишній журналіст Шарій відомий своєю проросійською позицією.