На оборону йде майже 70%: Рахункова палата проаналізувала виконання держбюджету за три квартали
Попри посилення ударів російських агресорів, зменшення обсягів промислового виробництва й експорту товарів та послуг, економіка України у третьому кварталі 2025 року зростала. Але, як і в попередні періоди, істотну роль у наповненні бюджету відігравала міжнародна підтримка.
Про це йдеться у висновку Рахункової палати «Про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у січні - вересні», передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу відомства.
У проаналізований період надходження від міжнародних партнерів становили 1,4 трлн грн. При цьому частка безповоротної фінансової допомоги у загальному обсязі зовнішніх надходжень зменшилася до 23,5%, решта - кредити.
Через порушення термінів або неповне виконання зобов’язань (зокрема щодо діяльності Вищого антикорупційного суду та АРМА) не отримано запланованих 5,7 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility та 0,5 млрд дол. США - за кредитом МВФ.
Доходи держбюджету загалом становили 2,7 трлн грн (+25% порівняно з січнем - вереснем 2024 року). Однак темпи зростання повільніші, ніж у попередніх періодах.
План доходів загального фонду за три квартали перевиконано на 5,2%, зокрема, за рахунок зростання зарплати і прибутків суб’єктів господарювання. Доходи спеціального фонду також збільшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року на 26,8%.
Водночас, виявлено ризики недовиконання до кінця року плану надходження податків, що справляються при ввезенні товарів на митну територію України, рентної плати за користування надрами та акцизного податку з вироблених в Україні товарів. Причиною може стати менший, ніж прогнозувалося, курс гривні до іноземних валют, скорочення видобутку природного газу і виробництва пального.
Крім того, прибутки підприємств у першому півріччі 2025 року зменшилися на 10% порівняно з минулим роком.
На думку аудиторів, на виконання державного бюджету негативно впливає й податковий борг, який з початку року зріс до 201,1 млрд грн.
"Зростання відбулось насамперед внаслідок збільшення в 13,6 раза (до 61,3 млрд грн) донарахованої податківцями пені за порушення суб’єктами господарювання термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності", - пояснили в Рахунковій палаті.
Видатки держбюджету у січні - вересні 2025 року становили 3,6 трлн грн (+22,2% проти аналогічного періоду торік). Щонайперше зросла частка видатків на оборону - до 69,4 % усіх видатків державного бюджету і становила 2,5 трлн грн. За окремими напрямами, такими як розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів і обладнання, видатки менші плану.
"Загалом видатків сектору безпеки та оборони проведено на 70 млрд грн менше плану, насамперед через недотримання визначених контрактами умов", - пояснили в Рахунковій палаті.
Крім того, менші плану видатки за програмами Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності (на 25,5 млрд грн); Міністерства охорони здоров’я (на 11 млрд грн); Агентства відновлення (на 8 млрд грн).
У січні - вересні уряд розподілив 62% коштів резервного фонду. Однак, четверту частину коштів направлено на заходи, що не відповідають меті створення фонду і мали б фінансуватися з інших джерел. До прикладу - на надання грошової допомоги «Зимова підтримка», «кешбек» покупцям товарів українського виробництва, а також на ремонт, реконструкцію та реставрацію об’єктів з метою створення безбар’єрного простору.
Рахункова палата вкотре рекомендуватиме уряду забезпечити виділення коштів із резервного фонду лише на видатки, якуі неможливо було передбачити під час складання проєкту бюджету.
На 60% менше плану були видатки та надання кредитів для реалізації публічних інвестиційних проєктів. Зокрема, менше запланованого виділено коштів на розвиток муніципальної інфраструктури, реалізацію проєктів МОЗ, а також будівництво магістральних водогонів у Миколаївській області. Причина - затримки із розробкою нормативно-правових актів, укладанням договорів і тендерними процедурами.
Проведення видатків на компенсації за знищене житло та забезпечення енергоефективності громадських будівель взагалі не розпочато, констатують у Рахунковій палаті.
За даними аудиторів, видатків на компенсацію витрат за гуманітарне розмінування сільгоспземель проведено на 11% від запланованого. Розпорядники коштів пояснюють це невідповідністю значної частини поданих сільгосптоваровиробниками заявок на розмінування нормативним вимогам.
В Україні продовжувала зростати прострочена дебіторська заборгованість розпорядників і одержувачів коштів держбюджету. Загалом її мають 54 головних розпорядники коштів, з них найбільше: Міноборони - 68,1 млрд грн (понад 83,7% загального обсягу), МВС - 6,4 млрд грн, Мінстратегпром (нині ліквідований) - 1,4 млрд грн.
Державні запозичення залишаються основним джерелом (90,5 %) фінансування держбюджету. Однак їхні надходження є меншими за планові на звітний період на 11%.
Водночас витрати на погашення та обслуговування державного і гарантованого державою боргу за січень - вересень становили 709 млрд грн (+ 22,4% проти відповідного періоду торік). Хоча сума й менша, ніж планувалося на три квартали цього року.
Серед рекомендацій Рахункової палати - вивчити доцільність перерозподілу бюджетних коштів за тими напрямками, де видатки провести неможливо; вжити заходів до зменшення податкової заборгованості; забезпечити своєчасне та повне виконання зобов’язань за програмою Ukraine Facility.
Також необхідно вжити заходів щодо погашення кредиторської та дебіторської бюджетної заборгованості і не допустити утворення нової простроченої заборгованості.
Як повідомлялось, за даними аудиту Рахункової палати, за десять років із передбачених програмою Європейського інвестиційного банку 200 млн євро на відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад України витрачено лише трохи більше половини - 108,2 млн євро.