Україна і ЄС запустили спільну ініціативу з розвитку оборонних інновацій - інвестують €100 мільйонів
Європейська комісія у партнерстві з Україною оголосила про запуск ініціативи BraveTech EU для розвитку оборонних інновацій шляхом використання перевірених на полі бою технологій та зміцнення співпраці між ЄС та Україною.
Про це під час 4-ї Конференції з відновлення України в Римі 11 липня заявив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Метою спільної ініціативи є створення можливостей для європейської оборонної промисловості навчитися на українському досвіді впровадження оборонних інновацій. Також ця ініціатива спрямована на те, щоб допомогти дуже динамічній та інноваційній оборонній промисловості України масштабувати власні інновації, використовуючи потенціал оборонної промисловості Європейського Союзу», — сказав Кубілюс, високо оцінивши проєкт як унікальний у своєму роді.
Проєкт об'єднує Європейський оборонний фонд (EDF), Схему оборонних інновацій ЄС (EUDIS) та українську оборонну технологічну платформу Brave1 для створення єдиної системи для спільної розробки, випробування та розгортання передових оборонних рішень.
За словами Кубілюса, ідея щодо назви ініціативи, Brave Tech EU, походить від Brave1 - «дуже успішного українського оборонно-технологічного кластера, який став основою для дуже успішного створення української Армії дронів».
ЄС потрібно навчитися не лише виробляти дрони та інше сучасне військове обладнання, але й створити зовсім іншу екосистему для дуже інноваційного розвитку оборонних технологій, вважає єврокомісар.
Дії в рамках спільної ініціативи включатимуть оборонні хакатони, орієнтовані на Україну, встановлення зв’язків між українськими та європейськими фірмами та інвесторами, фінансування досліджень та розробок для європейських та українських стартапів, а також можливості підтримки розвитку технологій для оборонних потреб України та ЄС.
Перша фаза ініціативи передбачає запуск цілеспрямованих заходів для посилення співпраці й узгодження інноваційних зусиль, тоді як друга фаза стане періодом масштабного розширення, під час якого дії Європейська програма оборонної промисловості (EDIP) та Інструмент підтримки України (USI) нададуть додаткові кошти.
Як йдеться у повідомленні Єврокомісії, ВraveTech EU безпосередньо сприяє розробці Білої книги європейської оборони – Готовність 2030 та підтримує Спільну робочу групу ЄС-Україна з інновацій у сфері оборони. Вона закладає основу для майбутньої Дорожньої карти прискорення оборонної трансформації, яка буде опублікована до кінця 2025 року.
Ініціатива є відповіддю на надзвичайне зростання інновацій та виробництва в Україні під час війни – з 1 мільярда євро у 2022 році до 35 мільярдів євро у 2024 році – забезпечуючи гнучкі, готові до використання технології у рекордно короткі терміни. BraveTech EU спрямовує цей імпульс на спільне європейське майбутнє оборонних інновацій, додали у Єврокомісії.
Пропонується фінансування ЄС на суму до 50 мільйонів євро, яке доповнюється 50 мільйонами євро від уряду України, що посилить вплив спільних інвестицій.
Офіс Європейського Союзу з питань оборонних інновацій (EUDIO) у Києві координуватиме впровадження ініціативи, забезпечуючи безперебійну узгодженість зусиль ЄС та України.
Після запуску фонду BraveTech EU його команда шукатиме перспективні технологічні рішення для інвестицій як в Україні, так і в країнах Європи, заявив віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Коли буде створений цей фонд, у нас буде стратегічний board, який буде вирішувати, що зараз нам потрібно в першу чергу, враховуючи ситуацію на полі бою. І тоді ми ці рішення будемо шукати і всередині країни, і в європейських країнах», - наголосив Федоров.
Він назвав нову спільну ініціативу «неймовірним посиленням» обороноздатності України, оскільки вона відкриває доступ до стартапів за межами нашої країни, чого не було раніше.
«До цього до нас приїжджали готові продукти, які ми тестували. А тепер ми будемо мати доступ до стартапів, до успішних рішень в різних країнах. І наша задача - окремо побудувати fast track для тестування європейських технологій. Щоб ми могли взяти будь-яку європейську технологію, через три дні – вона на полігоні в Україні, через п'ять днів – після тестування - підготовлений звіт для виробника. Як це зараз відбувається для вітчизняних виробників, які аналізують і покращують свої продукти в режимі 24/7», - зазначив Федоров.
Як повідомляв Укрінформ, 10 липня у Римі стартувала 4-та Конференція із відновлення України, яка триватиме два дні.