Андрій Гапон, виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва

Програма «5-7-9%» сприяє якісній конкуренції на ринку кредитування

Частка пільгової державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» на вітчизняному ринку кредитування сягає 90%. Через високу вартість комерційних банківських кредитів альтернатив у підприємців небагато.

З одного боку, держава постійно удосконалює свою ключову позичкову програму, полегшує доступ до неї бізнесу, надає додаткові портфельні гарантії, зміщує  акценти в бік інвестиційного кредитування, підтримки пріоритетних напрямів підприємницької діяльності, енергоефективності, пропонує суб’єктам господарювання нові механізми залучення зовнішнього фінансування. А з іншого, – намагається стимулювати впровадження банками власних конкурентних кредитних продуктів, які б були гідною альтернативою «Доступним кредитам».

Про все це – у розмові з виконавчим директором Фонду розвитку підприємництва (адміністратор державних кредитних програм) Андрієм Гапоном.

ПРО ЕВОЛЮЦІЮ І ЗАПОРУКИ УСПІХУ «ДОСТУПНИХ КРЕДИТІВ»

Частка держпідтримки в межах «Доступних кредитів 5-7-9%» – понад 90% усіх обсягів кредитування бізнесу

- Пане Андрію, чим пояснюєте неабияку популярність програми «Доступні кредити 5-7-9%»? Вона справді настільки ефективна та помічна чи просто, як-то кажуть, «на безриб’ї і рак риба», тож бізнес користується тим, що є?

- Одна з причин успіху – швидка адаптація до нових умов та викликів. Програма еволюціонувала понад 3 роки, і нині частка державної підтримки в межах «Доступних кредитів 5-7-9%»  – понад  90% усіх обсягів кредитування бізнесу.

У лютому 2020 року програма стартувала як суто інвестиційна. Допомога, в основному, надавалася мікро-, малому та середньому бізнесові для втілення інвестпроєктів. Але згодом через карантинні обмеження уряд вирішив її розширити, надавши підприємництву можливість поповнювати оборотні кошти та отримувати рефінансування.

Тобто, із самого початку «Доступні кредити» функціонували як відповідь на виклики. Тому, коли почалася російська збройна агресія, завдяки гнучкості й універсальності передбачених механізмів програма була до них готова.

Перше, що ми зробили, – це підтримали весняну посівну кампанію-2022. На той час була велика загроза катастрофи в країні через те, що наші сільськогосподарські товаровиробники не мали ресурсу, щоб вийти в поле. Новий компонент програми допоміг уникнути найнегативнішого сценарію.

Другий етап – розширення лімітів доступу до програми. Якщо раніше вона була цільовою, призначеною тільки для мікро-, малого та середнього підприємництва, то в умовах війни підтримка стала доступною і для великого бізнесу, зокрема для торговельних мереж, які поповнювали оборотні кошти й досить швидко відновили забезпечення українців найнеобхіднішими товарами.

Третій компонент, який з’явився вже влітку минулого року, – окрема, так звана антивоєнна, ціль кредитування, спрямована на подолання наслідків агресії РФ. Фактично ми надали можливість українським підприємцям отримувати пільгове кредитування під нульову ставку під час найбільш активної фази війни.

Уже наприкінці 2022 року у програмі з’явився ще один компонент, який пов’язаний з відбудовою зруйнованої інфраструктури, що також було на часі. І ми продовжуємо разом із банками працювати у цьому напрямі, нарощуючи кредитування під такі цілі.

Наразі у межах програми видано понад 72 тисячі кредитів

Основна ревізія «Доступних кредитів» відбулася у березні 2023 року. Тоді ми повністю перезапустили програму, чітко сформувавши дві основні мети кредитування: інвестиційні проєкти та поповнення оборотного капіталу. Затвердивши такий простий розподіл ресурсів, ми також запропонували підприємцям окремі напрями, які є пріоритетними для країни. Кожен такий напрям супроводжується не лише зниженою компенсаційною ставкою, а й іншими пільгами. Наприклад, збільшеним розміром максимального фінансування кредиту, як це діє для сільськогосподарських товаровиробників, чи підвищеним покриттям завдяки державним портфельним гарантіям – як це  працює для переробки.

Тому не дивно, що механізм, який держава ще понад три роки тому запропонувала ринку, став дуже популярним. Наразі у межах програми видано більше 72 тисячі кредитів. Станом на вересень 2023 року до програми приєдналися 45 банків. Тобто, поміж продуктів кожного банку в Україні, який займається кредитуванням малого та середнього бізнесу, є «Доступні кредити 5-7-9%». І, використовуючи механізм зниження комерційної ставки, банки активно кредитують своїх постійних та нових клієнтів-підприємців. У 2023 році профінансовано 12 488 підприємців, із них 4 169 (тобто 30%),  – це клієнти, які раніше не брали участі у програмі. Адже альтернативи справді не було: через підвищення облікової ставки кредитування в межах інших банківських програм фактично зупинилося: ставка за кредитами під час війни 25–26% річних неприйнятна для звичайної операційної діяльності бізнесу. Фактично єдина для підприємців можливість отримати зовнішнє фінансування – це участь у нашій програмі.

- А як еволюціонували умови участі підприємців у програмі, зокрема  доступності кредитування з огляду на проблеми з оцінюванням застави, її відсутністю тощо?

- Визначальним є те, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» завжди вимагає застави. А форма застави справді постійно змінювалася. Відсутність застави, на жаль, тепер є однією з найбільших перешкод для участі в нашій програмі багатьох бізнесів.

Також ми прекрасно розуміємо, що ризики, які несуть підприємці, банки під час кредитування не завжди готові брати на себе. Адже за нинішніх умов внесена до кредитних договорів застава може в будь-який момент бути знищена. І тут на допомогу прийшли інші, запропоновані Міністерством фінансів та Урядом України, інструменти – державні портфельні гарантії, які й покликані покрити ризики банків через недосконалість застави в умовах війни.

- У чому суть цього механізму?

- Механізм передбачає, що держава гарантує відшкодування банкові принаймні 50% виданого кредиту, якщо він вважатиметься проблемним для повернення. Фактично тепер універсальне покриття становить саме ці 50%. Але для певних категорій, таких як сільськогосподарські товаровиробники, окремі види переробки, цей поріг підвищено до 80%. Тобто, банк під час оцінювання ризиків може розраховувати на державні портфельні гарантії, щоб розуміти, як працюватиме цей кредит у майбутньому, і послаблювати умови доступу для позичальників.

ПРО УЧАСТЬ БАНКІВ ТА МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

- Ви сказали, що 45 банків беруть участь у програмі надання доступних позик. Чи активні у кредитуванні реального сектору в межах програми комерційні банки, чи нею опікуються переважно державні фінустанови?

- В умовах війни не дивно, що левова частка всієї програми лежить на плечах наших державних банків. Хоча до війни всі казали про дисбаланс у вітчизняній банківській системі через наявність аж чотирьох (на той момент) держбанків, виявилося, що під час бойових дій це – велика перевага. Адже завдання, які тепер виконують державні банки, іноді навіть не відповідають їхнім комерційним інтересам, є непритаманними для їхньої звичайної операційної діяльності. Але це необхідно як інструмент державної підтримки підприємництва, що Україна й забезпечує, покладаючись передовсім на державний банківський сектор. Це простежується під час втілення багатьох програм, зокрема й тих, у яких задіяний Фонд розвитку підприємництва.

Проте поміж лідерів за обсягами наданих у межах пільгової програми позик не лише держбанки. Є й комерційні банки, як-от ПУМБ, Прокредит, Банк «Львів», які продовжують нарощувати кредитні портфелі навіть під час війни. Загалом українські банки демонструють свою ефективність. Адже багато хто очікував, що на початку війни банківська система країни обвалиться. Але зокрема й завдяки вчасним діям НБУ вона виявилася дуже стійкою. Плюс завдяки активній соціальній позиції банків нам вдалося значно розширити пільгову державну програму.

«Доступні кредити 5-7-9%» як були, так і залишаються універсальним продуктом, умови якого стандартні, однакові і для державних, і для комерційних банків. Тому програма сприяє передовсім не ціновій, а якісній конкуренції на ринку кредитування, яка полегшує доступ суб’єктів підприємництва до фінансування, що підтверджуються динамікою: у середньому 653 нових кредитів щотижня.

- А в яких галузях та в бізнесу з яких регіонів програма має найбільший попит?

- Наразі беззаперечний лідер за обсягами отриманих у межах «5-7-9%» кредитів – аграрний бізнес (майже 52% усієї програми). Далі – торгівля та переробка. Щодо регіонів, то ситуація зрозуміла: найбільш активні Київська область, місто Київ, місто Львів і Львівщина, а також Дніпропетровська і Одеська області. Так, власне, було й до початку війни.

Тепер є велике питання щодо кредитування бізнесу на деокупованих територіях. Уряд планує ухвалити додаткове рішення для полегшення доступу до програми підприємців із цих регіонів. Водночас доволі активно працюють у цьому напрямі й наші уповноважені банки-партнери...

Щодо очікуваних змін, то вони враховуватимуть те, що реальна підтримка деокупованих територій потребує не лише зміни компенсаційної ставки, а більш комплексного підходу та використання усіх наявних інструментів, які має держава.

На жаль, як ми бачимо, тепер кредитні інструменти не дуже популярні в цих регіонах через високі ризики. Тому Фонд розвитку підприємництва започаткував програму грантової підтримки бізнесу на деокупованих територіях.  Там також працюють інші урядові програми, пов’язані з наданням грантових коштів. І взагалі вважаю, що, працюючи на цих територіях, треба робити акцент саме на такому виді фінансування, як гранти, адже кредитування пов’язане з низкою  обов’язкових вимог до підприємств, яких за теперішніх умов дотриматися непросто.

- Розкажіть про участь у втіленні програми регіональної та місцевої влади. Знаю, що деякі військові адміністрації навіть укладають із ФРП та уповноваженими банками додаткові угоди, поліпшуючи умови кредитування місцевого бізнесу.

- Є дуже цікава ініціатива деяких регіонів, які приєдналися до нашої програми у формі додаткових компенсацій відсотків за чинними кредитами в межах програми «5-7-9%». Фактично це те, про що казав Президент України нещодавно на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад в Івано-Франківську: місцевій владі потрібно забезпечити підтримку свого бізнесу замість того, щоб «перекладати бруківку».

Подекуди місцева та регіональна влада в межах власних програм вже підтримує бізнес за важливими для цих регіонів напрямами. У нас є два проєкти, які втілюємо з Київською та Львівською обласними військовими адміністраціями, у межах яких сформовано критерії такої додаткової підтримки. І фонд виконує завдання місцевої влади з підтримки регіонального бізнесу. Приміром, у центрі уваги на Київщині – питання інвестпроєктів, які сприяють збереженню та створенню нових робочих місць. КОВА надає для відповідних кредитів додаткову компенсацію з 5% або 7% до нуля.

Львів трохи довше співпрацює з нами за цим проєктом, ще з довоєнних часів. І хоча починали саме з такої простої форми, як надання додаткової компенсації, тепер говоримо не про ретроспективне фінансування, тобто підтримку вже виданих кредитів, а саме про активне, себто про інвестиційний складник. Тепер Львів, наприклад, дав нам завдання підтримати фізичних осіб-підприємців – маленькі, мікропідприємства, які потребують допомоги,  – а також виробництва, орієнтовані на експорт.

У межах такої співпраці регіонам важливо правильно оцінити свої бюджети, визначити потреби й дати завдання фонду, далі все реалізується швидко та ефективно.

ПРО ДОСТУПНИЙ ЛІЗИНГ, ТОРГОВЕЛЬНИЙ ФАКТОРИНГ ТА ОНОВЛЕННЯ ДЕРЖПРОГРАМ

У межах програми «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» укладено майже 250 угод, портфель – понад 1 млрд грн

- Що із втіленням іншої популярної програми державної підтримки підприємництва  – «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%»? Чи відрізняється принципово коло її учасників від реципієнтів програми «Доступних кредитів»?

- Програму «Доступний фінансовий лізинг» ми започаткували пізніше, ніж «Доступні кредити». У неї є одна особливість, пов’язана із самою природою лізингу: відсутність необхідності внесення додаткової застави. Тобто, право власності на об’єкт лізингу залишається за лізингодавцем, тож питання пошуку майна для застави перед підприємством-позичальником не стоїть.

Також лізинг – це завжди про інвестиції: придбання нового обладнання,  устаткування, навіть автомобілів, що використовують з комерційною метою. Це завжди щось нове, тобто створення нових робочих місць.

Для нас дуже важливо, що лізинг з’явився поруч із доступними кредитами ще й тому, що країна освоює нові для себе, але вже старі-добрі для цивілізованого світу, інструменти залучення зовнішнього фінансового ресурсу. Таких інструментів насправді дуже багато, і якось не дуже справедливо, що ми підтримуємо лише кредити.

Як казав раніше, лізинг з’явився за рік після започаткування «Доступних кредитів». І потроху обсяги програми зростають. Тепер ми маємо портфель у понад 1 мільярд гривень, укладено майже 250 лізингових угод.

Реагуючи на нові виклики, програма еволюціонувала разом із «5-7-9%». Спочатку допустили до участі великий бізнес, потім внесли доповнення, згідно з яким на підтримку можуть розраховувати ще й комунальні підприємства. Тепер зосереджуємося на енергоефективних технологіях, які можуть бути об’єктом кредитування як у межах «Доступних кредитів», так і «Фінансового лізингу».

А ще хотів би анонсувати, що дуже скоро у нас з’явиться третій фінансовий інструмент – доступний торговельний факторинг. Він допоможе долати касові розриви, коли постачальник не має можливості виконати договір постачання через відсутність авансової оплати. Для постачальника, який має контракти з торговельними мережами, що передбачають відстрочку оплати, інструмент факторингу також  дуже зручний. Він не потребує додаткової застави і працює з компенсаційною ставкою, як і лізинг та програма «5-7-9%».

Намагаємося популяризувати усі можливі інструменти, щоб забезпечити різноманітність підходів, які відкривають доступ підприємців до фінансового ресурсу. І, сподіваюся, у недалекому майбутньому досягнемо європейських показників, коли факторинг  та лізинг становитимуть до 50% усього фінансового ринку.

- А які найпопулярніші предмети лізингу за пільговою програмою – сільськогосподарська, комунальна техніка, стаціонарні виробничі лінії?

- Переважно транспортні засоби. Це можуть бути і комбайни, й інша сільськогосподарська техніка. Є приклади придбання залізничних вагонів. Тобто, фактично йдеться про різну техніку, необхідну для досягнення комерційних цілей підприємств. Можна навіть використовувати фінансовий лізинг для придбання автівок таксі, щоб створити або розширити автопарк компаній, які займаються пасажирськими перевезеннями.

Авжеж, ми ніколи не допустимо пільгового лізингу предметів розкоші, адже вони не пов’язані з основною господарською діяльністю підприємств.

- Походження техніки має значення? Є акцент, скажімо, на вітчизняній чи, у принципі, головне, щоб вона сприяла роботі бізнесу?

- Тепер жодних умов щодо походження техніки немає. Як на мене, ми повинні зробити інструментарій підтримки універсальним. Адже будь-які штучні обмеження, зокрема щодо локалізації, призведуть до зменшення динаміки. А динаміка у державних програмах підтримки означає, що все більше підприємств завдяки нашій допомозі продовжують операційну діяльність, створюють чи зберігають наявні робочі місця, отримують прибуток, який потім повертатиметься державі у формі податків.

От, наприклад, торік за обсягів фінансування державної допомоги у 7,2 млрд грн до бюджету України у формі податків повернули 21 млрд грн. Розумію, що розрахунки умовні, але можу з упевненістю сказати: якщо йдеться про інвестиції, створення на підприємстві нової лінії або нового продукту, щойно це починає приносити якийсь дохід, усе повертається у бюджет держави. Якщо ж говоримо про кредитування «оборотки», то йдеться про збережені робочі місця, формування передумов, що працівники не будуть звільнені і не стануть на облік у центрах зайнятості, а отже – не буде додаткового навантаження на держбюджет для підтримки людей, які втратили роботу.

Інвесткредити в деокупованих регіонах обслуговуватимуться за компенсаційною ставкою в 1% річних у перший рік, а далі – 5% річних

- Чи треба, на вашу думку, найближчим часом щось змінювати у згаданих програмах, чи ж у нинішньому вигляді вони є ідеальними для складних умов воєнного часу?

- Ну ідеалу ніде нема. Маємо постійно вдосконалюватися. Тепер мене як адміністратора програми хвилюють два питання. Перше – малий відсоток інвестиційних кредитів, що передусім зумовлено нашими реаліями: робити щось нове дуже складно й ризиковано. Але я все ж таки мрію, щоб інвестиційний складник наших програм зростав. Тому дуже радий, що є прогрес у частині лізингу, бо там кожен кредит – це інвестиція.

Друге проблемне питання – підтримка підприємництва на деокупованих територіях. Ми розуміємо, що потрібно повертати туди бізнес-активність. Але вона, на жаль, безпосередньо залежить від зовнішніх факторів, які спрогнозувати неможливо. І я сподіваюся, що «Доступні кредити» ефективно працюватимуть у деокупованих районах разом із грантовою підтримкою, що надаватиметься як через урядові програми, так і через наших донорів – міжнародних партнерів.

І приклади такого поєднання вже є. Наприклад, разом з Фондом ощадних банків Німеччини та німецькою урядовою компанією GIZ (Товариство міжнародної співпраці) започаткували грантовий проєкт, за яким погашали тіло кредиту, а сам кредит обслуговувався на умовах програми «5-7-9%». Тобто, мова фактично про поєднання міжнародної допомоги та допомоги, яка надається коштом бюджету України. Так ми зменшуємо навантаження на підприємства, які можуть не лише без проблем розраховуватися за кредитами, а й розвивати свій бізнес. Думаю, так це має працювати і для бізнесу на деокупованих територіях, для якого лише пільг, передбачених за програмою «Доступні кредити», буде недостатньо.

Цей грантовий проєкт був реалізований досить ефективно, і тому наші німецькі партнери вирішили його продовжити, але з фокусом грантової підтримки саме на деокуповані регіони та підприємства переробної промисловості.

Нещодавно Уряд ухвалив рішення додатково стимулювати кредитування бізнесу у регіонах, що були деокуповані. Інвестиційні кредити будуть обслуговуватися за компенсаційною ставкою у 1% річних у перший рік, а далі – 5% річних. Кредити на фінансування оборотного капіталу видаватимуть під 3% річних.

ПРО МІЖНАРОДНУ СПІВПРАЦЮ ТА СПІЛЬНЕ ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

Цьогоріч держава планує витратити на компенсацію ставок за програмою 16 мільярдів гривень

- Ви вже згадали про співпрацю з міжнародними донорами. Які ще проєкти втілюють за їхньої підтримки?

- Варто зазначити, що механізм «5-7-9%» свого часу був сформований на прикладі кредитних програм Фонду розвитку підприємництва, які ми втілювали до початку війни за фінансування уряду Німеччини та установи для відбудови KfW. Торік наші міжнародні партнери – KfW та Світовий банк –  виявили бажання долучитися і до бюджетної програми доступних кредитів. Фактично ідеться про перший приклад, коли іноземні держави через свої міжнародні установи вливали кошти в чинні державні бюджетні програми. 80% зі згаданих уже 7,2 млрд гривень, що були профінансовані (пішли на компенсацію кредитних ставок) у межах «5-7-9%» торік, – це допомога донорів.

Цього року донорська частка буде меншою (загалом держава планує витратити на компенсацію ставок за програмою 16 мільярдів гривень), але допомога міжнародних структур теж буде суттєвою. Також на підставі бюджетного фінансування проведено аудит, що підтвердив валідність нашої програми та процедур, які ми використовуємо, їх прозорість та ефективність. Запорукою успіху став механізм реалізації цієї програми, який апробовано саме на міжнародних проєктах, тож для іноземців вона є зрозумілою.

Окрім того, ФРП торік започаткував грантові програми, які не пов’язані з «5-7-9%». Завдяки співпраці з GIZ започаткували низку програм грантової підтримки для місцевих громад, бізнес-кластерів, а також для мікропідприємців. Зокрема, разом з Мінекономіки та Міністерством цифрової трансформації і порталом «Дія» започаткували гранти для мікропідприємців у розмірі 4 тисячі євро, на які можна податися через Дію. Дуже цікавий проєкт, усю  інформацію про який можна знайти на порталі «Дія».

- А чи шукаєте нових потенційних партнерів для фінансової підтримки українського мікро-, малого й середнього бізнесу, яких, можливо, особливо цікавлять конкретні галузі чи регіони нашої країни?

- Така робота постійно ведеться. Ми моніторимо можливості, адже розуміємо, що попит на допомогу в Україні є – як на кредитування, так і на пряму грантову підтримку. Тепер працюємо над розширенням грантової програми з Фондом ощадних банків Німеччини та GIZ. Також розглядаємо можливість участі у формуванні спеціального фонду разом з Програмою розвитку ООН. І є дуже багато інших контактів, які ми активно аналізуємо та намагаємося використати для підтримки українського бізнесу.

Користуючись нагодою, хочу запевнити потенційних міжнародних партнерів, що Міністерство фінансів та Фонд розвитку підприємництва докладуть усіх зусиль, щоб така допомога була цільовою, а її використання – прозорим.

Разом із KfW започаткували проєкт «Додай енергії твоєму бізнесу» із фінансуванням 280 мільйонів гривень

- І окрема тема, яка стала особливо актуальною після минулої осені, – фінансування енергетичних проєктів, проєктів енергоефективності та відновлення енергетики.

- По-перше, як я вже казав, тепер готуються зміни до програми «Доступні кредити», де окремо буде визначено енергоефективні рішення, для яких діятимуть додаткові пільги. По-друге, ми разом із  KfW запустили проєкт «Додай енергії твоєму бізнесу». Це кредитний проєкт у розмірі 280 мільйонів гривень, який дає змогу підприємцям взяти в банках-партнерах – Укргазбанк та Банк «Львів» – позику на впровадження енергоефективних технологій. Фонд розвитку підприємництва надав ресурс для банків, які кредитують підприємства саме під такі конкретні цілі. Ці кредити можна поєднувати як із нашими грантовими програмами, так і з програмою «5-7-9%», яка є універсальним механізмом для зниження відсоткової ставки. Так само працюють інші програми: ми діємо як кредитори для банків з умовою використання коштів лише для кредитування малого та середнього бізнесу в межах, визначених нами і нашими міжнародними партнерами критеріїв.

Детальна інформація про умови, участь у програмі, про те, який проєкт вважають енергоефективним, є на сайті ФРП. Сподіваюся, активність підприємців змусить наших давніх партнерів із KfW розширити цю програму вже наступного року. Тому звертайтеся до банків-партнерів і робіть свій бізнес ефективнішим – особливо в умовах підвищення тарифів та посилених загроз для української енергетики.

ПРО КОМУНІКАЦІЮ З БІЗНЕС-СПІЛЬНОТОЮ ТА ПРО НАЙБЛИЖЧІ ПЛАНИ

З початку цього року до «5-7-9%» приєдналися 12 тисяч підприємців, 4 тисячі з яких раніше ніколи не брали участі в держпрограмах кредитування

-  А загалом чи достатньо тепер у публічному просторі інформації про можливості підтримки підприємництва з боку держави та її міжнародних партнерів? Що робиться для популяризації відповідних програм?  І у цьому зв’язку розкажіть про підсумки інформаційної кампанії Міністерства фінансів України та ФРП «5-7-9%: УСПІШНІ попри війну».

- Рівнем комунікації я задоволений. Особливо активно працює у цьому напрямі Міністерство фінансів. Їхня програма «УСПІШНІ попри війну» справді демонструє історію успіху звичайного українського підприємця, який, незважаючи на обставини, зміг оформити кредит, отримати фінансову допомогу від держави і створив щось нове. Особливо мене вражає історія підприємства, керівник якого вже із початку російського вторгнення є учасником ТРО, а потім пішов у радіолокаційні війська, залишаючись водночас відповідальним роботодавцем та створюючи умови для експорту сільськогосподарських товарів. Його компанія продовжує участь у нашій  програмі «5-7-9%», успішно працює, забезпечуючи роботою багато-багато людей. Такі історії яскраво демонструють, що програма діє і справді допомагає нашим підприємцям.

Про обізнаність бізнесу про наші програми може свідчити хоча б те, що з початку цього року до «5-7-9%», як я вже казав, приєдналися 12 тисяч підприємців, 4 тисячі з яких раніше ніколи не брали участі у державних програмах кредитування.

Програма виконала основне завдання з початку дії воєнного стану – ми зберегли для підприємців можливість залучати кредитний ресурс

- Як підсумок: на які цифри мають вийти пільгові державні програми до кінця року, що вважатимете успіхом?

- Програма «Доступні кредити» постійно оновлюється, вдосконалюється. Змінюються динаміка й акценти. Мета – до кінця року надати на компенсацію ставок 16 мільярдів гривень. Це означає, що сума кредитного портфеля для бізнесу точно перевищить 250 мільярдів гривень. Звісно ж, очікувати на збільшення  суми, передбаченої в бюджеті на відшкодування відсоткових ставок за кредитами, у 2023-му не варто, адже кожну зароблену копійку держава тепер змушена скеровувати на оборону.

Водночас вважаю, що основним нашим досягненням буде запуск доступного факторингу та підвищення рівня покриття на деокупованих територіях. Останнє – дуже складна тема, яка потребує комплексного вирішення, а не просто зміни відсоткової ставки.

Надалі ж сподіваюся на розвиток інших банківських кредитних продуктів. Облікова ставка НБУ знижуватиметься, тож з’явиться можливість зменшувати реальні ставки за кредитами бізнесові.

Насправді для воєнного часу, може, й нормально, що 90% ринку кредитування – це частка програми «5-7-9%», але держава не повинна повністю перебирати на себе цей ринок. Тож сподіваюся, що зі зміною облікової ставки в банках з’являтимуться конкуретні продукти, і програма «Доступні кредити» повернеться до державної підтримки виключно інвестиційних проєктів мікро- та малих підприємств, з чого, власне, і розпочинала.

Програма виконала своє основне завдання з початку дії воєнного стану – ми зберегли для підприємців можливість залучати кредитний ресурс. Тепер потрібно дозволити ринку самостійно вибудовувати відносини з клієнтом. Програма не має залишатися складником 90% усіх банківських продуктів. Тому що насправді (і про це вже кажуть наші іноземні партнери) активна роль держави у підтримці кредитування економіки несе неабиякі фіскальні ризики для бюджету країни, тоді як вартість кредитування потрібно визначати на  ринкових засадах.

Владислав Обух, Київ
Фото Геннадія Мінченка