Кількість заблокованих податкових накладних скорочується, вже менше 1% - депутат

В Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості заблокованих податкових накладних - в січні заблокованими залишаються 0,99% документів проти 1,75% у листопаді.

Про це повідомив народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Зараз (станом на січень) кількість заблокованих накладних впала до 1,07%, якщо вже після впровадження змін (з 11 січня), то нарешті показник впав нижче 1% (до 0,99%)», - йдеться в повідомленні.

Железняк зауважив, що і така кількість блокувань є завеликою, адже раніше середній показник коливався в межах 0,6% - 0,8%.

Депутат нагадав, що ситуація із блокуванням документів значно погіршилася у четвертому кварталі 2022 року, після змін алгоритму, запроваджених оновленим Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.  Так, в жовтні кількість блокувань зросла до 1,52%, а у листопаді – взагалі до 1,75%.

У грудні ця кількість зменшилася до 1,46%, але все ще залишалася дуже високою.

«Потім був ряд рішень. Головне - це зміни у ту славнозвісну постанову Мінфіну про неблокування накладних на невеликі суми та інше, які запрацювали з 11 січня цього року», - підкреслив Железняк.

Він також зазначив, що наразі активно працює робоча група з представниками експертного середовища та бізнес-асоціацій для подальшого удосконалення системи.

Депутат очікує, що вже у 2023 році рівень зупинення реєстрації податкових не перевищуватиме 0,2%, «що буде майже непомітно для бізнес-середовища».

Читайте також: Концепцію податкової реформи узгодять з міжнародними партнерами — Шурма

Як повідомлялося, після набрання чинності оновленим Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування підприємці почали масово скаржитися на безпідставне блокування податківцями реєстрації ПДВ-документації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Накладні блокували при виявленні лише одного з критеріїв ризиковості, а не трьох, як раніше. Що фактично зупиняло розрахунки між контрагентами та унеможливлювало відшкодування ПДВ.