Нацбанк оновив Стратегію валютних інтервенцій

Національний банк України затвердив оновлену Стратегію валютних інтервенцій (Стратегія). 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба НБУ.

Зазначається, що документ є безстроковим і визначає політику присутності Національного банку на міжбанківському валютному ринку в умовах режиму інфляційного таргетування та збереження гнучкого курсоутворення.

В оновленій Стратегії валютних інтервенцій збережено та розширено три основних завдання зі здійснення інтервенцій Національним банком: згладжування функціонування валютного ринку, що необхідно для уникнення негативного впливу надмірної волатильності обмінного курсу, накопичення міжнародних резервів та їх підтримка на рівні загальноприйнятих критеріїв достатності, а також підтримання трансмісії облікової ставки як основного інструмента грошово-кредитної політики у випадку, коли її дієвість є недостатньою.

Незмінними також залишилися чотири ключові форми здійснення валютних інтервенцій – валютний аукціон, інтервенція за єдиним курсом, інтервенція за найкращим курсом та адресна інтервенція.

В оновленій Стратегії визначено п’ять принципів здійснення валютних інтервенцій на міжбанківському валютному ринку: відповідність режиму інфляційного таргетування, відповідність режиму плаваючого курсоутворення, мінімальна достатність використання валютних інтервенцій, рівні умови участі суб’єктів ринку та конструктивна невизначеність параметрів і тактики проведення валютних інтервенцій для учасників валютного ринку.

Оновлена стратегія валютних інтервенцій розроблена з урахуванням консультацій із міжнародними партнерами та затверджена рішенням Правління Національного банку України від 29 грудня 2020 року №769-рш.

У Нацбанку зауважують, що необхідність прийняття оновленої Стратегії передусім зумовлена завершенням терміну дії Стратегії валютних інтервенцій на 2016-2020 роки. Новий документ ґрунтується на попередній Стратегії, яка продемонструвала свою ефективність та сприяла розвитку валютного ринку, адаптації його учасників до плаваючого курсоутворення, збільшенню міжнародних резервів, а також реалізації політики валютної лібералізації. Водночас зазначені результати обумовили необхідність актуалізації окремих положень Стратегії.