Електрика збирається дорожчати: нам кажуть, що альтернативи немає…

Аналітика

Оплату за постачання й транспортування електроенергії розділять. А ще хочуть скасувати “пільгові” 100 кВт/год. і запровадити RАВ-тарифи

Не встигли українці до кінця розібратися з механізмом розрахунків і оплати подвійних платіжок за газ, як доведеться готуватися й до такого ж розділення на роздрібному ринку електроенергії. За послуги постачальників струму і операторів електромереж також платитимемо окремо. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) готує рішення, необхідні для реалізації відповідних положень оновленого законодавства. Щоправда, громадянам обіцяють: у додаткову копієчку нововведення їм не виллється. Хіба що на кілька гривень збільшаться комісійні за переказ грошей банками й операторами платіжних систем. Натомість інша новація, до якої готують вітчизняний енергоринок, – впровадження так званих стимулюючих RAB-тарифів, за підрахунками експертів, десь на 2-4% підвищить кінцеву вартість усієї виробленої в Україні продукції. І то ще оптимістичні прогнози. Бо в українських реаліях позитивна із точки зору підтримання в належному стані наших електромереж ідея може вилитися і в усі 7-10% “електричної націнки”. Спробуймо розібратися у цих та інших “електроперспективах”.

Дві платіжки за газ. За електрику... теж дві...

Валерій Тарасюк

НКРЕКП підтримує ідею поділу тарифу на електроенергію для населення на дві складові: за постачання (використані споживачем кіловати) і за транспортування ресурсу (так звана абонплата). Інформуючи про це, голова комісії Валерій Тарасюк нагадав, що для промислових споживачів такий поділ уже існує. “Надалі це чекає на всі сфери енергетики. Так працює енергетика в усіх країнах. Адже транспортування – це природна монополія, а постачання – конкурентний ринок, і ці послуги мають надавати різні компанії”, – пояснив посадовець. Водночас він запевнив, що “роздвоєння” платіжок на загальну суму платежів не вплине. Хоча експерти нагадують: таку ж “стабільність” українцям обіцяли і при впровадженні з 1 січня розподілу газових тарифів. На практиці ж у багатьох випадках загальна сума платежів зросла. Стосується це, зокрема, регіонів, де постачання “блакитного палива” ускладнене і де невелика кількість споживачів. Дійшло навіть до неправомірних багатотисячних нарахувань, про що Укрінформ писав у лютому. Те ж саме може чекати й на окремих споживачів електрики. Приміром, жителів Закарпатської і частини Івано-Франківської та Львівської областей (Бурштинський енергоострів), яких забезпечують ресурсом за окремою схемою, без використання Об’єднаної енергосистеми України.

“Вочевидь, непорозумінь при впровадженні двох платіжок (точніше, швидше за все, двох рядків із різними рахунками в одному платіжному документі) і цього разу нам не уникнути, – прогнозує в коментарі Укрінформу експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. – Це можна пояснити тим, що при впровадженні масштабних змін на ринках енергетики органи влади більше цікавилися думкою представників однієї частини ринку. Тих, хто виробляє, розподіляє і продає ресурс. Адже це – потужні компанії, які комунікують між собою, чиї представники й лобісти є у владі. А інтереси споживача представляти по-суті було нікому. І тому права продавців та постачальників захищені набагато краще, аніж наші з вами права рядових споживачів. Але ж для того, щоб реагувати на можливі порушення, є ЗМІ, експерти, інститути громадянського суспільства. Думаю, разом ми не дамо можливості частині бізнесу зловживати привілейованим становищем”.

А що ж буде з ціною?

За прогнозами Геннадія Рябцева, вартість електроенергії для побутових споживачів найближчим часом не зросте. Хоча в перспективі, коли скасують спеціальні обов’язки із забезпечення населення електрикою за пільговою ціною, покладені державою на “Енергоатом” і “Укргідроенерго”, уникнути підвищення, мабуть, не вдасться.

Геннадій Рябцев

До речі, в НКРЕКП уже рекомендують підвищити вартість електрики для населення – аби хоча б трішки стабілізувати розбалансований через зниження попиту й необхідність компенсування виробникам найвищого у Європі “зеленого тарифу” вітчизняний енергоринок. Але в уряді до такого кроку поки що не готові. Планують дати людям час, щоб оговтатися від карантинно-коронавірусного удару. Тож підвищення, найімовірніше, буде не раніше 2021 року.

Як “напівзахід”, вже восени – орієнтовно із жовтня, – для українців можуть скасувати норму щодо пільгових 100 кВт/год. електрики на місяць, за які платимо на 78 копійок менше від “базового” тарифу (90 копійок за кВт/год. замість 1 гривні 68 копійок). Тобто, для кожного домогосподарства це – менше 8 “додаткових” гривень. Для держави ж – десятки мільйонів щомісячної економії. Заощадити у такий спосіб радять фахівці (нещодавно розділеного) Міністерства енергетики і захисту довкілля. Також у відомстві пропонують на 20% підвищити вартість електроенергії для промисловості. І це найбільше непокоїть експертів. Адже для деяких енергоємних виробництв таке підвищення означатиме “автоматичне” збільшення собівартості продукції на 7-10%. Тобто, українські товари стануть ще менш конкурентними на зовнішніх ринках і ще менш доступними для споживача на внутрішньому. Тим паче – на тлі протекціоністських заходів у Європі, де вартість електрики для своїх промисловців через карантин навпаки знижують. Стосується це й рішень національних урядів щодо підтримки у себе вдома американських, китайських і навіть російських виробників.

RAB-тарифи – тимчасові втрати заради тривалого блага?

Наступним нововведенням на вітчизняному ринку електроенергії, вочевидь, стане впровадження так званих стимулюючих RAB-тарифів. Метода Regulatory Asset Base (регуляторна база активів) – це тарифоутворення, за якого визначена Регулятором частка прибутку йтиме на оновлення інфраструктури, залежно від вкладених у неї власниками та інвесторами коштів.

Місяць тому НКРЕКП підготувала пропозиції щодо механізму впровадження нових підходів до тарифоутворення. Проєкт виносять на громадське й експертне обговорення. Загалом у експертному середовищі відповідні плани оцінюють як украй потрібний країні крок, без якого за кілька років на вітчизняну енергосистему очікує справжній колапс. Адже через зношеність 60-80% електромереж українці вже й так найбільше в Європі потерпають від аварійних відключень електроенергії. У середньому, за підрахунками галузевих експертів, щороку кожен із нас вимушено “сидить при свічках” більше 11 годин. Тоді як, приміром, польські споживачі – не більше 3 годин, чеські – менш ніж півтори, данські – щонайбільше 15 хвилин. І це ж не лише незручності та виробничі втрати для бізнесу, який не має резервних джерел енергозабезпечення, а й часто-густо – псування обладнання. Зокрема, через часті вимкнення й коливання напруги в мережах українці щороку втрачають десятки тисяч електроприладів – холодильників, телевізорів, мікрохвильовок тощо. Додаймо ще і значні втрати електрики через зношеність мереж. Їх фахівці оцінюють у 20 мільярдів гривень щороку. А платимо за все це ми, споживачі. Або напряму, у складі тарифів. Або опосередковано – через додаткові витрати промисловості, які бізнес закладає у собівартість продукції. Іншими словами, за підрахунками Міністерства енергетики і захисту довкілля, торік кожен десятий вироблений в Україні кіловат електроенергії “пішов у пісок”, “розчинився в повітрі”, “зник безслідно”, “корова язиком злизала”... Синонімічний ряд продовжуйте самі.

Звісно ж впровадження стимулюючих тарифів не означає, що вже завтра наші модернізовані електромережі заблищать на сонці як “нова копійка”. Процес тривалий. Занадто довго на плачевний стан електроінфраструктури заплющували очі. І держава, і користувачі мереж, які на них лише заробляли, нічого натомість не вкладаючи. Хіба лиш реагуючи на аварійні ситуації. Чим раніше розпочнемо масштабне оновлення, тим краще. Хоча і маємо розуміти: для нас, споживачів, така новація означатиме додаткові витрати – у складі окремої, як планується, платіжки за передачу електроенергії.

“Скажімо, у платіжці для промисловості вартість розподілу становить близько 20%. Якщо зросте тариф, то тільки у цій двадцяти-відсотковій частині, – пояснив в ефірі телеканалу "Україна 24" голова громадської організації "Розумні електромережі України" Олександр Візир. – Ми підрахували, що роздрібна ціна може зрости до 10%. Тобто, кінцева сума в платіжці зміниться щонайбільше на ці 10%. Як це позначиться на споживчому кошику? Вивчивши, скільки у ньому припадає на частку електроенергії та її розподілу, ми виявили: насправді при впроваджені RAB-тарифу ціна батона збільшиться на 2,3%, кілограма цукру – на 3,3%, масла – на 0,5%". Тим більше, що, за словами експерта, як свідчить зарубіжний досвід, впровадження стимулюючого тарифу призводить лише до тимчасового збільшення кінцевої ціни електроенергії. У середньостроковій же перспективі вартість розподілу почне зменшуватись. До того ж, споживачі менше платитимуть і через більш ефективне використання мереж, мінімізацію згаданих уже незворотних втрат. "Ми платитимемо за те, що спожили, а не за те, що втрачено через погані мережі. За якісну послугу і з розумінням того, що завтра наш телевізор не згорить, ми не залишимося без електрики. Для бізнесу це – поліпшення можливості забезпечення під’єднання до мережі, дешевше і швидше, ніж зараз", – наголосив Візир.

Водночас наразі немає єдиної думки щодо механізмів впровадження RАВ-регулювання. Частина експертів і власників енергопідприємств проти запропонованого НКРЕКП варіанту, за якого активи обленерго поділятимуть на “нові” і “старі”, від чого й залежатиме розмір відрахувань на модернізацію. Нові активи – ті, що з’явилися (з’являться) у цьому році, старі – введені в експлуатацію раніше. На старі активи регулятор пропонує нараховувати 1% прибутковості, на нові – 15%. Такий підхід, вважають представники обленерго і частина експертів, не стимулюватиме енергетиків. Адже для оновлення мереж однаково важливо і модернізувати наявні потужності, і створювати нові. Оскільки в один момент усі дроти, підстанції, трансформатори та інші об’єкти електроінфраструктури в країні не заміниш. Навряд чи можна зробити це і за 10 років. Також важливо, щоб відсоток нарахувань на вкладені у модернізацію кошти був вищим ставок за банківськими депозитами. Аби власникам мереж стало вигідніше вкладати вільні кошти у модернізацію своїх активів, а не зберігати гроші на депозиті й отримувати співмірний “пасивний” дохід.

Натомість інша частина експертного середовища вважає запропонований НКРЕКП підхід до відшкодування капіталовкладень у розподільчу інфраструктуру електроенергетики справедливим. “Високий відсоток нарахувань на вкладені інвестиції для нових об’єктів і мінімальний – для вже наявної, але злегка “підрихтованої” інфраструктури, – це правильний підхід – наголошує експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев, – адже це стимулюватиме створення нових інфраструктурних об’єктів з розподілу електроенергії. Тому що за старі платили усі українці, починаючи з радянських часів – як платники податків, коли дуже велика частка відрахувань із зарплат йшла на підтримання в належному стані усіх інфраструктурних мереж. Тоді як компанії, які зараз володіють ними, у кращому разі лише вкладалися в їх утримання, жодним чином не розвиваючи. Високий відсоток повернення інвестицій для нових об’єктів, безперечно, стимулюватиме їх масове введення в експлуатацію”. Але для цього RAB-тарифи треба впроваджувати якомога швидше. Якщо й надалі обмежуватися лише розмовами, то за 5-6 років в Україні взагалі може не залишитися робочих ліній електропередачі, та й будь-яких інфраструктурних об’єктів з розподілу електроенергії, – прогнозує Рябцев. А іншого варіанту, окрім впровадження RAB-стимулювання, за нинішньої економічної ситуації в країні, за оцінками експерта, немає.

Владислав Обух, Київ