Націоналізація ПриватБанку: суд “поставив на паузу” ще один позов

Касаційний господарський суд зупинив процес визнання недійсною процедури обміну та продажу акцій ПриватБанку державі — "bail-in".

Позов був поданий панамською компанією, повідомляє "НВ Бізнес".

Як зазначається, провадження зупинено до розгляду Великою палатою Верховного Суду адміністративної справи. У цій справі буде вирішуватися питання про підвідомчість спорів про визнання недійсними договорів купівлі акцій неплатоспроможного банку ПриватБанк в процесі його виведення з ринку в кінці 2016 року (процедурі bail-in).

Як пояснили експерти, договори обміну зобов’язань (bail-in) на акції додаткової емісії ПриватБанку і наступні договори продажу акцій державі — є технічною процедурою націоналізації банку. Якщо визнати договори bail-in недійсними, то фактично націоналізація була проведена на підставі неправомірних договорів.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача панамської компанії THEO Worldwide Corporation про визнання недійсним договору придбання акцій додаткової емісії Приватбанку в обмін на грошові зобов’язання банку перед компанією UK SPV Credit Finance PLC (Так звана процедура bail-in) і стягнення збитків в сумі $663 тис, які були частково задоволені судами попередніх інстанцій.

Читайте також: Понад 70% кредитів ПриватБанку видані компаніям ексвласників - Fitch

Як третіх осіб на стороні відповідачів було залучено ФГВФО, Мінфін і Нацбанк, а третіми особами на стороні позивача стали GLAS Trust Corporation Limited, Deutsche Trustee Company Limited, Madison Pacific Trust Limited.

Сума bail-in склала 29 млрд грн.

«Беручи до уваги те, що ця категорія суперечок на поточний момент розглядається одночасно судами трьох юрисдикцій — громадянської, господарської та адміністративної, суд фактично визнав неможливим продовження розгляду цієї справи до моменту остаточного виведення Великої палати Верховного Суду з даного питання», — пояснили юридичні представники ПриватБанку.

За їхніми словами, якби Касаційний господарський суд не зупинив провадження у справі і розглянув його по суті, а Велика палата Верховного Суду надалі прийшла б до висновку про підвідомчість спорів цієї категорії справ судом адміністративної юрисдикції, він вважався б таким, що не мав повноважень на прийняття рішення в цій справі.

Під час націоналізації ПриватБанку його зобов’язання перед спеціально створеною британською компанією (SPV) — емітентом єврооблігацій — підлягали процедурі bail-in і були примусово обмінені на акції додаткової емісії банку, які згодом були продані Мінфіну за менш ніж 1 грн.

В капітал були конвертовані три випуски єврооблігацій: на $175 млн за ставкою 10,875% з погашенням 28 лютого 2018 року, на $200 млн за ставкою 10,25% з погашенням 23 січня 2018 року, з яких $40 млн було погашено в серпні 2016-го, а також на $220 млн за ставкою 11% (облігації субординованого боргу) з погашенням у 2021 році.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2016 року ПриватБанк був націоналізований згідно з рішенням українського уряду. Також повідомлялося, що з ПриватБанку перед націоналізацією було виведено 110 млрд грн через фіктивні компанії.

18 квітня Окружний адміністративний суд Києва, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом бізнесмена Ігоря Коломойського до НБУ, Кабінету міністрів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. Розгляд цієї справи тривав із червня 2017 року.

В Окружному адміністративному суді Києва пояснили своє рішення визнати незаконною націоналізацію ПриватБанку тим, що відповідачі в цій справі не довели правомірність віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

24 травня НБУ подав апеляції на рішення суду щодо незаконності націоналізації «Приватбанку».