У Німеччині провели історичну імпрезу про життя діаспори Мюнхена в середині XX століття
У Німеччині в стінах Українського вільного університету (УВУ) відбувся науково-культурний захід, присвячений етапам становлення, розбудови та збереження національної ідентичності української громади у Мюнхені в середині минулого століття.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на офіційній фейсбук-сторінці університету.
Центральною подією імпрези стала лекція референта УВУ, доктора історії Романа Тютенка «Український Мюнхен: історія громади в середині ХХ століття», яка об’єднала представників старшої генерації діаспори, новоприбулих громадських активістів, науковців, слухачів мовних курсів і студентство. Гості детально ознайомилися з генезою української присутності в Баварії – від перших хвиль трудової міграції кінця XIX століття до формування потужних інтелектуальних центрів в екзилі.
З вітальним словом до присутніх звернулася ректорка УВУ, професорка, докторка психології Лариса Дідковська, яка відзначила вагомий внесок закордонного українства у державний суверенітет України
«Саме в еміграції зберігалися книги, документи, твори мистецтва та свідчення про боротьбу за свободу, які сьогодні є неоціненною частиною нашої національної спадщини», – сказала вона.
У межах доповіді особливу увагу лектор приділив повоєнному періоду та феномену життєдіяльності українців у таборах для переміщених осіб (DP). Попри тогочасну гуманітарну кризу, українці створювали власні школи, вищі навчальні заклади, засновували друкарні, видавали періодичну пресу та координували політичне життя.
Своєю чергою, модераторка заходу докторка Людмила Зіневич представила маловідомі архівні знахідки та унікальні факти з літопису «українського Мюнхена»:
- перша докторська дисертація про філософську спадщину Григорія Сковороди була захищена у Мюнхені ще у 30-х роках XIX століття;
- у місті свого часу гостювала Леся Українка, яка на три дні зупинялася у свого кузена – тодішнього студента місцевого Технічного університету Юрія Тесленка-Приходька;
- заснування знакового літературного об'єднання МУР (Мистецький український рух) розпочалося з детективної історії, коли молоді письменники Леонід Полтава та Леонід Лиман під час «години нуль» зуміли таємно вивезти кириличні шрифти з-під нагляду радянських представників задля організації суто української друкарні.
В університеті наголосили, що в умовах сучасної повномасштабної війни досвід та історичні уроки мюнхенської еміграції середини XX століття є наочним путівником того, як ефективно плекати національну пам'ять та захищати культуру за межами Батьківщини.
Нагадаємо, у Берліні відбулася презентація книги "Українські жінки концтабору Равенсбрюк. Голоси в’язнів" та публічна дискусія про те, чому жертви-українки досі залишаються майже невидимими в офіційній німецькій культурі пам'яті.
Фото: Людмила Зіневич / Фейсбук