Юрій Рейт, колишній голова Об'єднання українців у Польщі
Більшовики на кладовищах у Польщі розбивали хрести з тризубами
Зараз ми можемо офіційно прийти сюди, можемо гордитися, що українські воїни тут поховані. Ця традиція повинна передаватися через сім'ю. Найгірше для мене було б, якби я не зміг показати цих місць своїм онукам. Колись сюди регулярно потаємно приходили 5-7 осіб з попередніх поколінь українців. А зараз вже є близько сотні людей молодого покоління, які хочуть продовжувати традицію впорядковування могил УНР, зустрічатися тут і спільно молитися.
- Скільки в середньому приходить людей на кладовище і допомагає в упорядкуванні українських поховань?
- По-різному. Зараз період відпусток, тому людей трохи менше. Загалом, приблизно 120 осіб цікавляться цим, хочуть допомагати. Ми постійно інформуємо про свої дії. У червні, наприклад, очистили могили від бур'яну, висадили барвінок.
- А коли власне ви розпочали приходити сюди вже офіційно, не ховаючись ні від кого?
- У кінці 80-х років минулого століття. Тоді народилася думка відреставрувати два військові сектори на кладовищі. Тоді історик і архітектор Богдан Боберський зробив проект, а інший активіст Микола Сивицький вперше полетів до Америки, до нашої діаспори шукати на це гроші. І з часом ми почали відливати бетонні хрести по запроектованому шаблону.
Після утворення комуністичної Польщі радянські війська взялися нищити історію. Найперше, вони порозбивали на кладовищах хрести з тризубами. Так було по всій Польщі
- І це все відбувалося наприкінці 80-х років, коли ще існував СРСР?
- Так. Однак у Польщі вже розпочалися зміни. Це 1988-1989 роки. Тоді країна вже майже не була комуністичною.
- І саме тоді з'явилися хрести у такому вигляді, як ми бачимо зараз?
- Так, частково нові, частково відновлені, а частково і підняті з землі. Багато хрестів було викинуто під стіни кладовища на його окраїнах.
- Коли їх туди повикидала комуністична влада?
- Відразу після закінчення Другої світової війни. Тоді утворилася комуністична Польща, з'явилися радянські війська, які нищили історію. Перше, що вони робили, так це розбивали на кладовищах хрести з тризубами. Так було по всій Польщі.
Згодом, коли на початку 90-х років я став головою Об'єднання українців у Польщі, одним із пріоритетів я визначив встановлення двох великих пам'ятників на честь похованих петлюрівців. Потім ми почали постійно опікуватися цими могилам, офіційно проводити зустрічі, молебні. А потім врешті з'явилася незалежна Україна.
ПЕТЛЮРІВЦІ УСВІДОМЛЮВАЛИ БІЛЬШОВИЦЬКУ ЗАГРОЗУ
- Тоді з'явилося українське посольство – представницький орган України в Польщі...
- Так, з'явилося посольство, почалося активна проукраїнська робота, а також святкування Дня Незалежності, Соборності України, вшанування пам'яті жертв Голодомору в Україні. У ці дні ми обов'язково збираємося на кладовищі. Неподалік могил воїнів УНР в 2009 році з'явився пам'ятник жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років. Це дуже символічно, оскільки хлопці, які тут лежать, власне не хотіли допустити того голодомору. Вони вже тоді, коли боролися з більшовиками, знали, що комуністична влада принесе Україні. Минуло кілька років, багато з них загинули, а потім в Україну прийшов Голодомор.
- Розкажіть про самі поховання, скільки їх є на Вольському кладовищі у Варшаві?
- Нам відомо, що тут було близько 300 могил. Зараз під нашою опікою є 103-110 могил. На жаль, решта могил зараз не відомі.
- Хто з визначних персон доби УНР похований на цьому кладовищі?
- Можемо згадати групу генералів, серед яких Марко Безручко, Всеволод Змієнко, Олександр Бурківський, Микола Коваль-Медзвецький, Віктор Кущ, Мусій Пономаренко. Крім того, в Польщі перебував уряд УНР у вигнанні. На кладовищі поховані українські урядовці й чиновники, зокрема міністр освіти УНР Петро Холодний та багато інших.
Але не лише у Варшаві є поховання українських вояків, міністрів, дипломатів, простих людей. Після втрати незалежності до Польщі переїхало багато українців. На початку 20-х років у Польщі перебувало більше 40 тисяч вихідців з України, які не погодилися з комуністичним режимом в Україні, і яким там загрожувало переслідування.
- Де, окрім Варшави, є поховання українців доби УНР?
- У Кракові, Любліні, Ланьцуті, Гайнівці – на півдні та сході Польщі, Александрові Куявському – в центрі країни та в багатьох інших місцях. Ми підтримуємо зв'язок, обмінюємося інформацією, співпрацюємо з українською діаспорою у цих місцях. Там також доглядають за українськими могилами.
Юрій Банахевич, Варшава.
Фото автора