«Матері Херсона»: США і Польща допомагають оперою повертати українських дітей, яких викрала РФ
Як на замовлення Метрополітен-опера створили постановку, світову прем’єру якої презентують у Варшаві
Світову прем’єру масштабної постановки «Матері Херсона» у Варшаві вже називають історичною. Спільний проєкт Метрополітен-опери (США) та Польської національної опери покажуть 16 жовтня. Опера українського композитора Максима Коломійця з лібрето відомого американського драматурга Джорджа Бранта заснована на реальних подіях: вона розповідає про родинну любов і турботу українських жінок, які долають довгий шлях із Херсона, щоби повернути своїх дітей, підступно викрадених російськими агресорами.
«Це правдива розповідь про незламну силу людського серця всупереч усьому», — підкреслює канадсько-американська диригентка-постановниця Кері-Лінн Вілсон, яка з 2022 року стала однією з найактивніших амбасадорок української культури у світі класичної музики. На початку червня маестро вже диригувала світовою прем’єрою концертного виконання цього твору в Києві, у Національній опері України.
Тож яка вона — сучасна українська опера для Нью-Йорка англійською мовою, перша постановка якої відбувається в Польщі? Укрінформ зібрав усе найцікавіше про створення «Матерів Херсона», зокрема поспілкувався між репетиціями з композитором Максимом Коломійцем та Андрієм Бондаренком — виконавцем партії українського захисника Віталія.
ПРЕЛЮДІЯ ПОЯВИ ОПЕРИ УКРАЇНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА НА СЦЕНІ ВАРШАВСЬКОГО ВЕЛИКОГО ТЕАТРУ
Написання твору про викрадення та депортацію Росією тисяч українських дітей композитору Максиму Коломійцю замовила Метрополітен-опера — світовий флагман високого мистецтва. Після оприлюднення восени 2022 року інформації про можливість співпраці з одним із найвідоміших оперних театрів надійшло понад 70 заявок. Перед цим ідея створення музики для оперної постановки виникла під час зустрічі генерального директора Метрополітен-опери Пітера Ґелба з першою леді України Оленою Зеленською . Цей провідний оперний театр відразу після початку повномасштабної російсько-української війни оголосив про припинення співпраці з виконавцями та інституціями, які підтримали країну-агресора РФ та її очільника.
Активність протидії рашизму після 24 лютого 2022 року набула таких швидких темпів, що замовлення композиторського твору американським оперним театром із перспективою його постановки стало не першим кроком, а продовженням підтримки української культури й країни загалом. Щоби привернути увагу до повномасштабної війни путінської Росії проти України, ще навесні першого року повномасштабної війни Метрополітен-опера та Польська національна опера спільно організували Ukrainian Freedom Orchestra — «Український оркестр свободи». До його складу ввійшли українські музиканти, які через активні бойові дії були змушені виїхати за кордон, і ті, хто залишався в Україні. Наразі вже відбулося п’ять масштабних європейських та американських турне колективу. Перший тур тривав із 28 липня до 20 серпня 2022 року.
Ініціаторка створення і керівниця Ukrainian Freedom Orchestra — відома канадсько-американська диригентка з українським корінням Кері-Лінн Вілсон. Вона — дружина Пітера Ґелба, її рідні донині мешкають у Чернівцях. Родова історія генерального директора Метрополітен-опери також пов’язана з Україною. Дідусь і бабуся Пітера Ґелба свого часу емігрували до США із Закарпаття — з колишнього Виноградівського району, що нині входить до Берегівського, розташованого поблизу кордонів із Румунією та Угорщиною.
«Метрополітен-опера і в цьому музичному сезоні продовжує вшановувати Україну та її мужніх громадян у їхній боротьбі на захист своєї країни та культурної спадщини», — у Нью-Йорку вже понад чотири роки можна прочитати такі зворушливі слова у програмках до оперних вистав. За цей період генеральний директор Метрополітен-опери тричі відвідував нашу країну. Наприкінці 2023 року у Львові він побував на концерті «Незламній Україні присвячується». Цього й минулого року з творчо-діловими візитами приїздив до Києва.
Кількість українських концертів і виступів за участю Кері-Лінн Вілсон уже впевнено перевищує десяток. Їхня географія охоплює п’ять міст, зокрема Чернівці, Ужгород і Коломию. Маестро регулярно тішить слухачів високою виконавською майстерністю в столиці України, яка постійно потерпає від ворожих атак і мужньо чинить опір.
ДВА РОКИ СТВОРЕННЯ МУЗИКИ ДЛЯ ОПЕРИ ПРО ВИКРАДЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ
Щойно виникла початкова ідея показу української опери на сцені Метрополітен-опери, обговорювали варіанти класичного репертуару. Проте «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Украдене щастя» чи інший відомий твір не презентували б світові сучасну Україну. Тож дійшли висновку, що варто замовити нову оперу. Спочатку розглядали тему перших українських університетів, зокрема Києво-Могилянської академії. Однак її відклали, продовжуючи пошуки теми, яка передавала б трагедію українців і водночас надію на позитивний вихід зі складної ситуації.
Коли Максим Коломієць уже виграв конкурс і розпочалася співпраця з Джорджем Брантом, сконцентрувалися на темі Майдану та життєвому шляху Романа Ратушного, який загинув за Україну 9 червня 2022 року. Але влітку 2023 року американський лібретист, який заглиблювався у вражаючі документальні свідчення, дійшов висновку, що вибудувати з величезного масиву матеріалів лібрето майбутньої постановки у стислі терміни досить складно. Тоді він запропонував узяти за основу майбутнього твору болючу тему, зрозумілу в усіх куточках світу, — викрадення Росією українських дітей. На той час вона вже набула значного розголосу в закордонних медіа.
Наступного року Максим Коломієць представив замовникам клавір опери «Матері Херсона». Уже після цього ухвалили остаточне рішення продовжувати роботу над оперним твором. Масштабне оркестрування український композитор здійснював, постійно консультуючись із Полом Кремо — драматургом Метрополітен-опери, який курує проєкт у всесвітньо відомому театрі.
«Початкова версія лібрето була написана дуже швидко, — згадує Максим Коломієць. — Довше ми працювали над правками та уточненнями. Бо Джордж живе в США, в інших реаліях, багато подробиць про Херсон та Україну загалом не знав. Допомагала знаходити фактаж співпродюсерка проєкту Саша Андрусик. Вона занурювала Джорджа в реалії російсько-української війни». Про створення музики до опери «Матері Херсона» співрозмовник каже: «Це творчість упродовж двох років з ранку до ночі».
Композитор констатує: «Ми не змінювали текст під музику, а музику під текст змінювали регулярно». Наприклад, приблизно за тиждень до прем’єри скоротили одну арію, бо лібретисту не подобався текст. Також переносили арію однієї з головних героїнь, Катерини, з однієї сцени в іншу. Композитору довелося переробляти обидві сцени. «Це була дуже велика зміна, бо мені довелося декілька разів переписувати арію», — пояснює Максим Коломієць.
Проте в більшості випадків зміни музичного полотна, які вносили під час репетицій, для звичайних слухачів малопомітні. Скажімо, в опері загалом 12 інтерлюдій. «Це досить багато насправді, — розповідає композитор. — Шість із них я написав уже в Польщі на репетиціях. Бо з’ясувалося, що не вистачає часу на переміщення декорацій. Переважно це невеликі фрагменти: десь 15 секунд, інколи до двох хвилин».
ПАРТІЮ ВІЙСЬКОВОГО ЗСУ СПІВАЄ АНДРІЙ БОНДАРЕНКО
Опера «Матері Херсона» розповідає історії двох українських матерів — Катерини (Ізабела Матула) і Даші (Каміла Дутковська) — та бабусі Ольги (Малґожата Валевська). Вони — мешканки південного українського міста, які змушені вирушити у виснажливу подорож, щоб повернути додому хто своїх доньок, хто — дитину своєї дорослої дитини. Російська влада підступно заманила неповнолітніх українців до нібито оздоровчих закладів і докладає чимало незаконних зусиль, щоби перетворити цих дітей на громадян країни-агресора.
Загалом із Херсона до Кримського півострова — рукою подати. Проте після того, як Росія ще 2014 року анексувала український півострів, жінкам доводиться долати автобусом тисячі кілометрів, їхати манівцями, терпіти приниження та відверту брехню, аби дістатися до своїх дітей.
До речі, провідна польська співачка Малґожата Валевська після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну приймала у своєму помешканні вимушених переселенців з нашої країни. Тож, відтворюючи на сцені реальну долю, вона добре знає про життєві трагедії цивільного населення, яке потрапило у жорстокі лещата сучасної російсько-української війни.
Серед персонажів є опікуни, білоруські прикордонник і контролер, вартовий так званого дитячого табору, російський прикордонник і Марія (Катажина Ветшни) — за змістом зрозуміло, що це уповноважена при президентові РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова, яка через причетність до депортації українських дітей у Росію потрапила під санкції Великої Британії, Австралії, Канади, США та країн Євросоюзу. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі 17 березня 2023 року видав ордери на арешт Львової-Бєлової та Володимира Путіна у зв’язку з підозрою в незаконній депортації та переміщенні українських дітей.
Режисерка вистави «Матері Херсона» — Барбара Висоцька, яка створює постановки в театрах Польщі, Німеччини та Австрії. На документальній основі мисткиня зображує страждання війни, материнську любов, силу спільноти, досвід власних помилок і перетворення їх на прагнення здійснити щирі бажання.
Андрій Бондаренко з Києва виконує епізодичну, але важливу роль Віталія — військовослужбовця ЗСУ, чоловіка Катерини, який звільняє Херсон від кількамісячної російської окупації (це сталося 11 листопада 2022 року). Відомий український баритон із сім’єю через війну живе за кордоном. Він розповідає, що особливим елементом сценографії «Матерів Херсона» є макет великого автобуса-трансформера.
«Я завжди мріяв співати у великому українському проєкті в Україні або за кордоном, — коментує Андрій Бондаренко. — Опера, яка буде ефектною, є документальним твором про викрадення дітей. На репетиціях мені часто хотілося ридати. Мій персонаж, дізнавшись від дружини, що донька перебуває в анексованому Криму, нервується. На запитання, чи ночуватиме вдома, емоційно відповідає: «Я краще посплю у багні з трупами, аніж з тобою…».
Постановка «Матері Херсона» розпочинається з виконання колискової, яка складається з двох частин: одна — автентична народна, друга — створена композитором Максимом Коломійцем. У цьому творі поєднуються зрозуміла кожному важливість батьківської турботи про дітей від народження та ризики непередбачуваної долі. Дорослі здатні мовою мистецтва, яке творять найкращі професіонали, нагадати: українські діти ростуть для щастя, а не для війни.
«Матерів Херсона» називають голосом юних українців, які й досі перебувають за новою «залізною завісою» на тимчасово окупованих Росією територіях чи в РФ. За інформацією платформи «Діти війни», від початку повномасштабного вторгнення зареєстровано 20 651 депортовану або примусово переміщену дитину. Повернуто 2689 українських дітей.
Американська прем’єра постановки запланована на сезон 2027–2028 років у Нью-Йорку. У Києві, у репертуарі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, за словами генерального директора — художнього керівника Петра Чуприни, «Матері Херсона» можуть з’явитися у сезоні 2028–2029 років. Попередні перемовини про можливість сценічного втілення опери на своїй сцені також веде Львівська національна опера.
Валентина Самченко. Київ
Фото Олександра Клименка, Польської національної опери, Facebook / Keri-Lynn Wilson, Ukrainian Freedom Orchestra, а також надані Максимом Коломійцем й Андрієм Бондаренком