Музей, який відвідують люди та янголи

В Одеському національному художньому музеї кажуть, що багато працюють для пам'яті про загиблих на війні митців

Колекція ОХМ налічує тисячі творів – від іконопису до сучасного мистецтва. У його фондах – роботи Івана Айвазовського, Михайла Врубеля, Василя Кандинського, одна з найважливіших колекцій українського авангарду. Після початку повномасштабного вторгнення РФ більшість надбання евакуювали з історичного палацу Потоцьких в центрі Одеси, де розміщений музей.

ФОНДИ ПОПОВНЮЮТЬСЯ ПОПРИ ВІЙНУ

- Ми були одним із перших музеїв, які евакуювали майже всю колекцію, – розповідає директорка музею Катерина Кулай. – За час великої війни сховані картини представляли єдиний раз – наприкінці минулого року в Zenyk Art Gallery у Львові. Це роботи на морську тематику Юрія Єгорова, Айвазовського, навіть Куїнджі. У галереї тоді була рекордна кількість відвідувачів, вони казали, що це – мов ковток повітря, якого тепер не вистачає. Потім картини повернули в місця зберігання.

Попри повномасштабну війну, фонд музею далі поповнюється роботами сучасних авторів. Одеський художній звертається до меценатів із проханням придбати та передати в дар важливі твори. Наприклад, за цей період отримали майже 500 експонатів – картини, фотографії, кераміку та ін. Частину творів автори залишають музею після виставок.

- Це картини Юрія Пліса, Дмитра Молдованова, Анастасії Колібаби. Шукаємо шляхи, щоб придбати триметрову сукню Дар’ї Чечушкової. Щоб знайти фінансування на закупівлю мистецтва, потрібно вести прицільну роботу. Нам дуже пощастило за часів попереднього директора Олександра Ройтбурда. Коли він був депутатом облради, спрямував свій депутатський фонд на закупівлю мистецтва. Також подарував музею декілька сотень робіт із власної колекції, – Кулай.

Робіт самого Ройтбурда в музеї лише три.

- Дві картини 1980-х років раннього періоду, а одну він подарував на 120-річчя музею. Ройтбурд мав певне бачення й не хотів наповнювати колекцію своїми роботами через те, що був директором. Для нас це неймовірна втрата, тепер на ринку його твори продають по 25–30 тис. доларів. Але ми шукаємо шляхи, щоб їх придбати, – зазначає директорка.

Після російського удару по середмістю Одеси 5 листопада 2023 року музей також зазнав пошкоджень – постраждала майже половина виставкових залів. Проте вже за місяць знову відкрився для відвідувачів. До відновлення долучилися міжнародні організації, фонд ЮНЕСКО та уряд Італії, який у межах програми «Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону» виділив кошти на ремонт музею.

ГРОТ І КАТЕРИНА

Одне з найвідоміших місць Одеського художнього музею – штучний грот, облаштований у 1880-х роках. Усередині збереглися елементи старовинного штучного водоспаду. Під час повітряних тривог простір використовують як укриття для працівників та відвідувачів. Поряд – колишній винний погріб, де тепер проводять дитячі майстер-класи, кінопокази та публічні обговорення. Тепер у гроті – ремонт.

Катерина Кулай зазначає, що іноземних журналістів музей цікавить ще й тому, що в його внутрішньому дворі зберігається демонтований пам’ятник Катерині.

- Він досі тут, бо не дуже іде процес із подальшим влаштуванням. Тому пам'ятник чудово відпочиває в саркофазі. Після прильоту його сильно пошкодило, ми полагодили. Від іноземних журналістів є дуже високий запит подивитися на Катерину. Ми ображалися, що пам'ятник цікавить більше, аніж музей, але почали використовувати це на свою користь: спочатку, будь ласка, у музей завітайте, – зауважує Кулай.

При музеї у 2017 році була створена громадська організація Museum for Change. Після початку повномасштабної війни головним напрямом її роботи стала допомога українським культурним інституціям у збереженні колекцій та команд.

- Сьогодні, окрім того, що ми самі піклуємося про колекцію, ще активно допомагаємо в організації евакуації музеїв, – каже Кулай.

У жовтні при музеї відбулися навчання «Вартові спадщини», у яких взяло участь 160 людей, з яких 90 дійшло до практичної частини. Саме ця група волонтерів тепер формує в місті ядро спільноти, готової діяти в разі нових ударів по культурних об’єктах.

- Під час навчань виділили зону, де було розкидано імітацію живопису, кераміки, графіки, скла. І ми в реальному часі з вимкненим світлом відпрацьовували дії в разі руйнування об’єктів культурної спадщини через обстріли РФ, – пояснює Кулай.

МУЗЕЙ МАЙБУТНЬОГО

До Дня музеїв в ОХМ підготували виставку дитячих малюнків на тему «Музей, який єднає суспільство», де представили майже 100 робіт.

Минулого року темою дитячих малюнків став «музей майбутнього». Один із підписів особливо запам’ятався працівникам.

- Музей майбутнього – це простір, який відвідують люди та янголи. Я усвідомлюю, як багато ми тепер працюємо з пам'яттю: з художниками, письменниками, представниками сфери культури, які загинули. Розумію, що Олександр Ройтбурд також є одним із янголів, що продовжує охороняти наш музей, – пояснює пані Катерина.

У музеї приділяють особливу увагу дітям. Для них проводять квести та екскурсії, щоб у гральній формі знайомити з мистецтвом. Також обладнані кілька зон відпочинку для наймолодших відвідувачів.

Сьогодні в музеї – 90 співробітників: 70 – на бюджетному фінансуванні, ще 20 працівників отримують зарплату зі спецрахунка. Окрім продажу квитків, цей рахунок поповнюється завдяки сувенірній крамниці музею.

- Ми прагнемо, щоб наш мерч був цікавий і близький людям, які навіть не знайомі з музеєм. Пишаємося, що уся наша брендована продукція – українського виробництва, – зазначає Кулай.

У музейній крамниці можна придбати одяг, торбини, закладки, наліпки, календарі та інші речі з принтами робіт із колекції музею.

Катерина Кулай додає, що навіть у важкі моменти, коли закінчується мотивація, залишається дисципліна – просто продовжувати свою справу, не зупинятися. Її надихає усвідомлення значущості музею для міста та країни, бо культура сьогодні є частиною боротьби за майбутнє.

Ганна Бодрова

Фото Ніни Ляшонок