У Музеї просто неба в Пирогові відсвяткували Різдво

Фото

У Національному музеї народної архітектури та побуту вітали Різдво традиційними піснями-колядками, вертепом та обрядом водіння Кози.

Про подію, що відбулася в експозиційному просторі "Середня Наддніпрянщина", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Зимові релігійні свята наразі актуальні: реалії воєнного часу диктують нам сильнішу віру в Бога та у ЗСУ. І найосновнішою цінністю залишається родина. А Різдво - це привід зібратися всім разом і згадати предків", - зазначила завідувачка експозиційного відділу "Середня Наддніпрянщина" НМАП Аліна Любаренко.

Учасники свята побачили колядників із зірками та вертепами, включно з водінням Кози, а також послухали обрядові пісні у виконанні фольклорних гуртів "Діброва", "Калинове намисто" та "Медуниця". Зокрема, останні заспівали старовинні колядки та щедрівки з житомирського Полісся, зібрані колись в етнографічних експедиціях по селах Житомирщини.

"Підспівують небагато, бо пісні досить старі. Однак люди впізнають слова “радуйся, земле”, "рай розвився, Христос народився”, - зазначив художній керівник "Медуниці" Євген Пихтін.

Водночас відвідувачі скансену мали нагоду зазирнути в українську хату, прибрану до Різдва. Там знаходилися головні атрибути свята: необмолочений сніп - дідух, узвар і кутя, приправлена медом, маком або сухофруктами. Різдво поєднувало християнські та дохристиянські традиції, зазначила Любаренко.

"Найчастіше готували 12 страв, бо ж 12 апостолів, і рік має 12 місяців. Дідуха робили з першого чи останнього снопа максимально простим, але прагнули зберегти якомога більше цільних зернин - на достаток в родині. Він посідав чільне місце на покуті під іконами", - сказала вона.

Поряд із дідухом - "духом предків", висів павук - плетиво з соломи, що позначав структурований з хаосу світ, а також захист.

“За уявленням наших предків, павук - символ світобудови, а також захисту. За біблійною легендою, коли Марія з Ісусом переховувалися в печері, саме павук павутиною закрив вхід до печери так, що воїни не змогли побачити їх всередині", - пояснила науковиця.

За її словами, готуючись до свята, українці ховали в інтер'єрі рутинні речі, що нагадували про робочі будні, наприклад, ткацький верстат. Любаренко підкреслює, що навіть новий посуд купували для куті або для узвару.

Читайте також: Епіфаній - про різдвяну службу ПЦУ у Лаврі: Історична подія в історичному місці

Науковиця розповіла й про обрядові тонкощі. Зокрема, для підтримки здоров'я членів сім'ї під стіл клали сокиру: дотик до її металевої частини мав дати сил подужати хвороби. Заразом, аби очиститися від минулорічних негараздів, до скатертини на стіл клали часник, який зверху вкривали соломою. Інколи часник до куті куштували, аби очиститися, розповіла Любаренко.

За юліанським календарем Різдво Христове святкують 7 січня, водночас за григоріанським - 25 грудня. На сьогодні в Україні офіційно відзначають Різдво в обидві дати. Проте все більше людей переходять на святкування в грудні, що підтвердило опитування в Дії - 60% підтримали дату 25 грудня.

Фото: Світлана Ткачук, Укрінформ