Війна за правду: 10 книг, що навчать інформаційної самооборони

Огляд

Зібрали 10 книжок, які навчать інформаційної гігієни у час фейків та постправди

Цього тижня українське національне інформаційне агентство "Укрінформ" і Дойче Прессе-Агентур (dpa) організовують ексклюзивний вебінар: «Як розпізнати брехню та фейки у соцмережах і медіа. Інструменти та методи верифікації» (через Zoom).

Ми зібрали книжки, які можна почитати, щоб самостійно навчитися розпізнавати неправдиві твердження в соціальних мережах і медіа та відокремлювати правду від маніпуляцій у тексті, відео та фото.

"Боротьба за правду. Як мій дядько переміг брехню" Оксани Мороз

Основні події відбуваються з весни 2019 до літа 2020 років. В книзі два головних герої. 

Дядько Іван, простий, розумний трудяга, який не встигає за інформацією і через це постійно набиває гулі. Він патріот, живе Україною, але розуміє, що в країні все жахливо. Він людина інтернету, проте аналогової закалки. Розуміє, що всі маніпулюють, але як - не знає. 

І його племінниця, яка якраз займається тим, що розставляє граблі для таких дядьків, маніпулюючи ними через медіа та соціальні мережі. Вона виросла на розповідях дядька про совєтську пропаганду та те, як люди намагалися їй протистояти.

В книзі описаний переломний момент, коли дядько остаточно заплутався, а племінниця вирішила перейти на інший бік сили. Замість того, щоб маніпулювати - вчити простих людей протистояти цим маніпуляціям.

Спочатку вона намагалася зрозуміти, чому Дядько Іван з матьорого борця з брехнею совєтів перетворився на людину, що наступає на всі граблі популістів, шахраїв, творців магічних пігулок. Вона розказує дядьку як функціонує інформація в цифровому світі. Як працюють та маніпулюють онлайн-медіа, телебачення, Facebook, Viber, YouTube, Telegram. Як він може себе захистити та знову стати борцем.

Книга розвінчує міф про те, що звичайна людина не може розпізнати брехню в ЗМІ та соціальних мережах.  Може, проте для цього потрібно дотримуватися інформаційної гігієни. Простих правил, які здатен освоїти кожен і незалежно від віку. 

"Війна лайків. Зброя в руках соціальних мереж" Пітера Сінґера, Емерсона Брукінга

Facebook — як поле бою, а Instagram — ніби концентраційний табір вільного часу із "лайками"-наглядачами. Сюжет для кіберпанку? Аж ніяк. Наше сьогодення. У світі протягом тривалого часу точиться війна — віртуальна. Із цілком реальними наслідками, часто кривавими та смертельними, коли необережний пост може стати епітафією, а невинна "вподобайка" — приводом для арешту. Такі випадки давно стали нормою.

Пітер Сінґер та Емерсон Брукінґ витратили довгих п’ять років, щоб провести ґрунтовне дослідження розвитку Інтернету, найвідоміших соцмереж сьогодення та процесу перетворення їх на зброю в сучасному світі. Від історії появи Всесвітньої павутини, смайликів, твітів та мемів автори розповідають про використання платформ соцмереж авторитаристами, революціонерами, силами оборони, терористами, Дональдом Трампом, Росією, Китаєм, США й багатьма іншими фігурантами онлайн-життя. Ласкаво просимо до cвіту соцмережевого періоду!

Читайте також: 27 BookForum: що почитати у вересні

"Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот" Дмитра Кулеби

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав книжку про поведінку в інформаційному просторі та роботу з комунікаціями в Україні.

"Війна за реальність: Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот" – це справжній посібник з захисту персональних даних, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям в епоху масової інтернетизації та діджиталізації.

Орієнтуючись на приклади з України, інших країн та досвід компаній, автор проаналізував, як відбувається війна за реальність та виокремив п’ять правил, які допоможуть у ній перемогти. Основним поштовхом до написання книжки була анексія Криму та початок збройної агресії зі сторони Росії, адже брехня та маніпуляції, які поширюються за допомогою інтернету стали невід’ємною частиною цієї війни. Й українське суспільство виявилося не готовим захищати свій інформаційний простір.

Книга Дмитра Кулеби буде корисна не лише медійникам та комунікаторам, але й у першу чергу всім тим, хто має сторінку в Facebook, любить читати Twitter, дізнається новини з сайтів інформагентств та взагалі використовує інтернет не лише для того, щоб подивитися смішні ролики. 

"Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють конфлікти у XXI столітті" Дейвида Патрикаракоса

Навесні 2014 року британський журналіст Дейвид Патрикаракос потрапив на війну нового типу у місці, де світ конфліктів старого типу остаточно поступився новому світові: в Україні. Саме тут він зрозумів, що природа конфліктів змінилася: як пише автор, можливо, важливішою є перемога у війні слів та наративів, аніж те, хто має найпотужнішу зброю, кордони між політикою та війною ніколи не були такими розмитими, а політика — такою нестабільною.

Патрикаракос здолав тисячі кілометрів трьох континентів, щоб описати, як Homo digitalis по-новому визначає конфлікт нашої епохи. Він пише про війну Ізраїлю 2014 року проти ХАМАСу, архетипову асиметричну війну ХХІ століття, яка штовхає державу у протистояння з недержавним суб’єктом, про російсько-українську війну, про те, як Ісламська держава використовує соціальні медіа для радикалізації та вербування. Так ця книжка стала "інтимним і детальним портретом війни ХХІ століття, а також людей і технологій, які її видозмінюють".

Читайте також: Що почитати: 13 новодруків від українських письменників

"Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців" Оксани Мороз

Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами.

Ці віруси інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління.

Прочитавши її ви:

  • дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати.
  • зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства.
  • познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси.

І без зайвої конспірології дізнаєтеся, як Індустрія вже змінила кожного з нас.

"Десять причин видалити акаунт із соцмереж просто зараз" Джарон Ланьє

Найкраща книжка 2018 року за версією Financial Times.

Ваші дані в соцмережах нещадно використовують, прикриваючись добрими намірами полегшити вам життя та можливість вибору. Через алгоритм, який підбирає вам пости в соцмережах, викривлюється ваше сприйняття інформації і навіть змінюється настрій: щасливі фото ваших успішних знайомих можуть лише ще більше засмутити вас, якщо вам і без того сумно. І ви самі в цьому винні: чому ви проводите весь вільний час у соцмережах?

Автор цієї книжки Джарон Ланьє наводить альтернативний спосіб ефективно використовувати нові технології та позбутися залежності від сповіщень, лайків і решти дофамінових гачків. А ще розповідає, як бути «котиком», — незалежним і свідомим.

Читайте також: Поки літо не скінчилося: що почитати у серпні

"Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими" Томаса Ніколса

Технології та підвищення рівня освіти дали людям більше інформації, ніж будь-коли раніше. Ці соціальні вигоди, однак, також сприяли зростанню нарцисичного та хибного інтелектуального егалітаризму, що призвело до погіршення обговорення будь-якої теми.

Сьогодні всі знають все: лише прочитавши сторінку у Вікіпедії, пересічні громадяни вважають, що стоять на одному щаблі з кваліфікованими спеціалістами. А якщо починати дорікати цим, то можна легко натрапити на звинувачення в недемократичний елітарності.

Том Ніколс у "Диванних експертах" показує, як відбулася ця трансформація експертного рівня - починаючи від відкритості Інтернету і до перетворення індустрії новин у цілодобову розважальну машину.

"Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності" Пітера Померанцева

Ця книжка про величезну індустрію маніпулювання нашими думками, рішеннями, бажаннями, про нові та старі інструменти залякування і брехні, які використовують політики і наркомафія, релігійні фанатики і популісти, і що можна їм протиставити. Ця книжка про інформаційні війни, ботів і погоничів ботів, про тролів і хакерів, про фейкові новини і втрату прозорої політичної дискусії. А ще – про ХХ століття, про його інтелектуальний спадок, про Холодну війну і КҐБ, про втрачену ілюзію, що більше інформації означатиме більше свободи та глибші дискусії, про пошук надії. Це також сімейна історія, й історія дисидентства, яка, здавалося, закінчиться у ХХ столітті, але триває.

Читайте також: Просто слухай: уривок із книги «Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності»

"Як працює путінська пропаганда" Миколи Давидюка

На кого розрахована путінська пропаганда та як вона працює; що таке гібридна війна і як це пов’язано з поняттям "русского міра"; хто відповідає за пропаганду на технічному рівні та як саме діє пропагандистська журналістика; хто є союзником Росії в питаннях ідеології та звідки слід чекати небезпеки; нарешті - чи можна протистояти інформаційній війні та якими методами найкраще боротися з гібридним сепаратизмом Кремля. Ці та багато інших питань порушує у своєму актуальному дослідженні український політолог Микола Давидюк.

У невимушеній, доступній формі автор ділиться своїм досвідом опору медійній пропаганді, наводить приклади маніпуляцій свідомістю людей, застерігає від того, аби не перетворитися на маріонеток у небезпечному театрі російської гібридної війни.

Книга обов’язково стане в пригоді всім, хто не байдужий до сучасної ситуації в Україні та інформаційного поля, в якому формуються її громадяни, а також усім, хто цікавиться політикою, не чекаючи, доки політика зацікавиться ними.

"Як я була ботом" Юлії Смаль

Авторка, якій довелося побувати ботом, розповідає про свій досвід та про те, як влаштовані наші інтернет-хащі. Вона ділиться міркуваннями про вірусну рекламу та природу холіварів, про інтернет-шахраїв та різницю між ботами, тролями і хейтерами, про інформаційну гігієну та збереження здорового глузду в умовах суцільного інформаційного шуму. І, врешті, про те, як соцмережеві паразити впливають на наші реалії. 

Фото: yakaboo

Огляд підготувала Оксана Ускова