...І мокшанських боліт малярійний туман. Долі резидентів

ВІП-утікачі з України отримують російське громадянство, розводять буйволів і розганяють мітинги

Найвідоміший кінця 20 століття кінообраз аристократичного російського імперського емігранта – це “дженераль Чернота”, який біжить у спідньому нічним Парижем, розшукуючи земляків, у яких можна було б нажебрати грошей. Бравий кавалерист, який у громадянську війну згубив тисячі душ, потрапивши на чужину, заробляє копійки продажем паперових червоноармійців і просаджує зароблене на тарганячих перегонах...

Еміграція це завжди трагедія. А особливо, коли у себе на батьківщині ти мав гроші й статус, маєтки й слуг, владу й підданих. І в тій країні, куди ти змушений був потім тікати, цей твій статус поважали, на тебе робили ставку. І попервах ти думав, що тобі дадуть грошей та армію, і повернуть твою владу силою, але ти став ніким й інтерес до тебе згас, і твої “комітети спасіння” нікому не потрібні. І треба починати майже з нуля чужим у чужій стороні.

Дмитро Святаш / Фото: kharkivoda.gov.ua

На роздуми про новітню “аристократичну” еміграцію наштовхнуло повідомлення про те, що ще один колишній український громадянин – не з пересічних — колишній депутат-регіонал Дмитро Святаш, якого підозрюють у розкраданні мільярду гривень з “Укрсиббанку”, втік до РФ і ось уже отримав російське громадянство.

Який уже за ліком? І як їм усім там живеться? Бачать у снах урочистості в Палаці “Україна”, лімузини й закордонні візити? Банкову й Грушевського? Золоті батони й бухгалтерію з амбарної книги? Чи відчувають себе росіянами, чи все ще ходять у “малоросах”?

Нагадаймо, майже навмання, про декого з нових російських поселенців.

1. Віктор Янукович – найвідоміший з утікачів, спішно покинув терени України в лютому 2014 року. За даними інтернет-видання «Медуза», мешкає у Московській області, в підмосковній Баковці, за адресою Одинцово, Паркова алея, будинок 11. Ділянка належить Федеральній казенній установі «Заміський будинок прийомів «Русичі» МВС. На цьому місці розташована дача колишнього маршала СРСР Семена Будьонного.

Фото: Медуза

За інформацією ЗМІ, тяга до догляду за тваринами в Януковича лишилася і нині його родина має ферму, де розводить буйволів.

Президент-утікач ображений на всіх. І на російське керівництво: “Кинули мене як лоха”. І на політиків з ЄС: “"Багато років... пишу їм листи. Я ні разу не отримав відповідь", і, звичайно, на українців, які не бачать можливості для його повернення.

На прес-конференції у 2019 році в Москві Янукович запевнив, що "вільно пересувається по території Росії". Водночас, на запитання, на якій юридичній підставі він перебуває на території Росії, відповісти не зміг. Як утім і прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков: "Питання цікаве, мені потрібно уточнити", – сказав він свого часу.

Антикорупційна ж організація Transparency International, посилаючись на власні дані, не виключає, що колишній український президент отримав громадянство РФ.

Фото: kmu.gov.ua

2. Павло Лебедєв – ексміністр оборони (2012-1014). Утік з України у лютому 2014-го.

Нині ймовірно проживає в окупованому Криму. Був присутнім у Кремлі на зібранні з нагоди «прийняття» Криму до складу Росії. У жовтні 2015 року СБУ оголосила Лебедєва в розшук за підозрою в зловживанні владою, перешкоджанні мирним зібранням і умисному вбивстві. Знайшов себе у статусі весільного генерала на посаді віце-президента координаційної ради Російського союзу промисловців і підприємців в Південному федеральному окрузі Росії. За даними ЗМІ, його бізнес на материковій Україні – збережений і продовжує розвиватися.

3. Микола Азаров – колишній прем’єр-міністр, заявив – після втечі з України навесні 2014 року теж живе у Росії. За які кошти? Відповідаючи на це запитання, одного разу сказав, що “на ті збереження, які у мене ще є”; іншого разу: “На паперть ходжу, ось так от знімаю кепку і збираю”.

На “гроші з паперті” Азаров, як повідомляють ЗМІ, узяв у безстрокову оренду в РФ майже 50 соток землі в селі Петрово-Дальнє. Ділянка знаходиться у власності Російської Федерації і до кінця 2014 року нею розпоряджався “Оздоровчий комплекс Рублево-Успенський” Управління справами президента. Скільки Азаров за неї сплачує, і чи платить взагалі, невідомо.

Раніше Азаров зізнавався, що статус політичного біженця йому був даний за особистою вказівкою Володимира Путіна.

На початку своєї еміграції він трохи погрався у “Союз меча й орала”, оголосивши про створення “Комітету порятунку України”.

Відомо також, що дружина Азарова в 2014 році придбала ділянку площею 15 соток з будинком в 1,1 тис. кв. метрів по сусідству. Подібні ділянки й будинки в Петрово-Дальньому коштують близько 370 млн рублів. Але і це не вся нерухомість сім’ї Азарових на Рубльовці. У тому ж році власницею 99 соток і будинку в селищі Жуковка стала Лілія Азарова – невістка екс-прем’єра, дружина сина Миколи Азарова Олексія. В Україні той є фігурантом кримінальної справи про отримання хабара. Ділянка такої ж площі з особняком у Жуківці зараз продавалася за 18 967 833 доларів.

4. Сергій Курченко. Наближений до родини експрезидента Януковича олігарх Сергій Курченко теж переховується у Росії з 2014 року. Він також живе на Рубльовці й має будинок по-сусідству з невісткою Азарова. Нерухомість бізнесмен отримав від свого дядька Георгія Костенка.

Що цікаво, будинок Курченка доволі великий – він обладнаний ліфтами, з дегустаційною кімнатою, винним льохом, музичною вітальнею, басейном із зоною спа, тренажерними залами, 6 ванними кімнатами і домашнім кінотеатром.

5. Сергій Арбузов – перший віце-прем'єр-міністр України в часи Януковича, в.о. прем’єр-міністра України до 27.02.2014. Після подій на Майдані теж утік до Росії. У Москві очолив асоціацію "Центр досліджень економічного і соціокультурного розвитку країн СНД, Центральної і Східної Європи". У профілі Арбузова на сайті цього об`єднання вказано, що він – громадянин України.

6. Віталій Захарченко – ексміністр внутрішніх справ (2012-2014), причетний до масових розстрілів на Майдані, отримав паспорт і громадянство Росії. Про це він заявив у січні 2015 року, в анексованому Росією Севастополі.

Після втечі Віталій Захарченко відкрито веде діяльність у так званих самопроголошених "республіках" Донбасу. У Севастополі відкрив свій так званий благодійний фонд "Юго-Восток", який і очолює. Фонд підтримує втікачів-беркутівців, по багатьох з яких відкрито кримінальні провадження в Україні, займається героїзацією спецпідрозділу часів Януковича.

Відомо також, що ексглава українського МВС був власником нерухомості на Рубльовці – разом з дружиною Людмилою він придбав ділянку в 40 соток і будинок в 660 кв. метрів на території котеджного селища “Парк Вілл” в Жуківці (в серпні минулого року пара розлучилася і власницею, за документами, залишилася тільки Людмила). Ділянки і будинки приблизно такої ж площі зараз продаються там за ціною від 161 млн рублів до 365 млн рублів (від 2 544 851 доларів до 5 769 382 доларів).

7. Віктор Пшонка – генеральний прокурор України у 2010-2014 рр. Втік з України у лютому 2014 року. ЗМІ повідомляли, що він отримав громадянство РФ.

У 2016 році сім'я колишнього генерального прокурора вивезла свій ювелірний бізнес із міста Краматорськ Донецької області в анексований Росією Крим.

З часу втечі ексгенпрокурор фактично не з’являвся в публічному просторі.

8. Олександр Якименко – голова Служби безпеки України у 2013-2014 рр.

Точне місце його перебування нині достеменно не відоме. Раніше ЗМІ повідомляли, що після подій на Майдані Якименко спочатку перебрався в Крим, а потім начебто працював у Федеральній службі охорони Росії.

Згідно з оперативною інформацією Служби безпеки України, Якименко перебуває на тимчасово окупованій Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та у Російській Федерації. Водночас Генеральна прокуратура Росії листом від 15 вересня 2017 року відмовила Україні в затриманні та видачі Якименка.

9. Олександр Клименко – з грудня 2012 по лютий 2014 року – міністр доходів і зборів України. Наприкінці лютого 2014 року разом з родиною втік з України і переїхав до РФ. За даними СБУ, з 2014 року по теперішній час проживає у Москві (РФ), де на вулиці Тверській придбав елітне житло, а також тимчасово перебував у Ростові-на-Дону, Сочі та в окупованій РФ Ялті.

За словами самого Олександра Клименка, за останні кілька місяців (2015 року) він отримав ступінь МВА («диплом Executive MBA у Вищій школі економіки за програмою «Стратегічний менеджмент в умовах змін»), а також запустив проєкт під назвою «Відновлення Донбасу».

10. Володимир Олійник – народний депутат України 5-го, 6-го, 7-го скликань, колишній мер Черкас, член компартії та екс-регіонал. Після зникнення Віктора Януковича Олійник не з’являвся на засіданнях Верховної Ради близько 2 місяців. Пізніше зізнався, що перебував у Росії. Після завершення роботи Верховної Ради сьомого скликання переїхав у Ялту.

За словами колишнього нардепа, повернутися у Київ він планує після того, як «люструють усіх суддів».  

Все ще живе мріями про майбутню політичну кар’єру в Україні. На останніх виборах висувався кандидатом в президенти України від азарівського «Комітету порятунку».

11. Ігор Бакай – колишній український політик та олігарх. За часів президентства Кучми очолював НАК «Нафтогаз України», Держкомітет з водного господарства, Держуправління справами. Після Помаранчевої революції із сім'єю втік до Росії, де отримав громадянство в 2005 році.

«Біженець», здавалося, добре прижився в Росії. У 2012 році придбав великі земельні угіддя сільськогосподарського призначення в Ярославській області.

Проте, у жовтні 2017 року Ігоря Бакая затримали у Москві за звинуваченням у розкраданні 12 млн доларів. Також стало відомо, що Арбітражний суд Московської області визнав Бакая банкрутом.

12. Олег Царьов – колишній народний депутат України. Переховується від слідства на території анексованого Росією Криму. Його часто бачать у Ялті на прогулянках із собачкою. Показується на російських телеканалах, а у соцмережах активно критикує українську владу.

Втім у його житті не все так добре. Окупаційна влада Криму забрала у нього бізнес. Через що Царьов заявив, що “всіх своїх друзів і знайомих тепер відмовляє від участі в інвестпроєктах щодо Криму”. За словами Царьова, згідно з домовленостями з російською владою Криму, фірми його сім’ї мали розвивати орендовані санаторії та встигли вкласти в них понад 10 мільйонів рублів. Але зрештою в кримському уряді розірвали всі шість договорів, стверджує екс-нардеп.

Проте у 2019 році Олег Царьов став власником пансіонатів «Дніпро» та «ХІІтовець» в Алушті. За обидва санаторії він заплатив 160 мільйонів рублів.

13. Микола Рудьковський – колишній депутат ВР, ексміністр транспорту.

У вересні 2018 року був затриманий на території Російської Федерації. Його обвинуватили в нападі на посольство Росії в Києві у 2014 році. Зокрема, за версією російського слідства, в червні 2014 року Рудьковський, будучи депутатом Ради, "разом з невстановленими особами з-поміж активістів організації "Правий сектор", діяльність якої заборонена на території РФ, взяв участь у нападі на російське посольство в Києві". 9 грудня 2019 року Рудьковському суд РФ виніс вирок: покарання у вигляді двох років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму.

14. Сергій Кусюк – колишній командир спецпідрозділу «Беркут». Є фігурантом розслідування злочинів проти Майдану. У листопаді 2013 року він і його підлеглі у Києві розганяли студентів. Після Революції Гідності втік до Росії. Там він почав служити в Росгвардії та неодноразово був помічений на антикорупційних мітингах, які в РФ нещадно придушують.

Під час розгону протестувальників на мітингу в Москві 3 серпня 2019 року його ідентифікував російський журналіст Ілля Азар. У червні 2017 року журналісти російського телеканалу «Дождь» помітили його на Дні Росії, коли силовики розганяли демонстрантів.

* * *

Список можна продовжувати. Не всі з утікачів, колишніх начальників великого й малого рангу настільки скандально відомі, щоб про їх сьогоднішнє життя і статки писали ЗМІ. Долі багатьох загубилися “на просторах” Росії. Та й ті, хто учора був серед бажаних гостей роспропу, сьогодні вже майже забуті. Політична кар’єра закотилася. Повернення в Україну не світить. Тож і обирають одне за одним російське громадянство, може, хоч онуки зійдуть за корінних росіян.

Що їм ще лишається? Туга за колишніми днями слави та “...бразильских болот малярийный туман, и вино кабаков, и тоска лагерей” – як співалося в емігрантській пісні радянського шпигунського фільму “Доля резидента”. Тільки болота навколо них – аж ніяк не бразильські.

Мар'яна Рабченюк, Євген Рощин. Київ