ОБСЄ закликали приділити більше уваги переслідуванню журналістів у Криму та на Донбасі
Представники українського громадянського суспільства закликали ОБСЄ приділити більшу увагу переслідуванням, у т.ч. за гендерною ознакою, незалежних журналістів та блогерів на тимчасово окупованих Росією територіях Криму та Донбасу.
Як передає кореспондент Укрінформ, відповідні заклики пролунали під час Наради ОБСЄ з питань людського виміру, яка проходить 8-9 березня в онлайн-режимі та присвячена виконанню зобов'язань, пов'язаних із сприянням розвитку свободи ЗМІ та гендерній рівності.
"Розраховуємо, що СММ ОБСЄ приділятиме у своїй роботі більше уваги ситуації, у якій опинилися журналісти у Криму та на Сході України. Йдеться і про дискримінацію, і про мову ненависті, у тому числі у відношенні щодо жінок, які сміливо заявляють про те, що відбувається на цих окупованих територіях", - заявив під час свого виступу на заході експерт Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Борис Бабін.
Юрист-міжнародник, зокрема, навів декілька прикладів таких переслідувань в окупованому Криму. "Незалежна блогерша з Ялти Людвіка Пападопулу, яка багато писала про місцевих злочинців, які пов'язані з де-факто російською владою та займаються відмиванням грошей, операціями з нерухомістю і багато чим іншим. А тепер вона сама стала об’єктом "кримінального провадження" – за статтею 128.1 кримінального кодексу РФ "Образа честі та гідності", - навів один з прикладів Бабін.
Він зазначив, що російська окупаційна влада в Криму здійснює тиск на блогерів та журналістів у Криму, застосовуючи "норми права, яких не повинно взагалі бути на українській території".
Також експерт КРЦ згадав про справу громадянського журналіста Руслана Сулейманова, який був незаконно позбавлений волі після затримання у березні 2019 року. "Його дружина Ельзара Сулейманова стала активно писати про свого чоловіка та інших жертв російських репресій у Криму. Через рік його син, Муса Сулейманов, якому було всього три роки, був вбитий. Ніхто не знає, що саме сталося. Але є суттєві основи підозрювати, що це була частина операції де-факто влади проти незалежних журналістів та блогерів у Криму", - заявив Бабін.
Він закликав ОБСЄ посилити діяльність СММ в Україні і "доручити їй приділяти більше уваги ситуації на окупованих територіях, у тому числі, що стосується гендерної дискримінації та переслідувань за гендерною ознакою по відношенні до блогерів та правозахисників".
Експертка громадської організації "КримSOS" Анастасія Донець у своєму виступі на Нараді з питань людського виміру також закликала ОБСЄ зайнятися переслідуванням мирної опозиції, включаючи жінок та активістів, у тимчасово окупованому Криму. Вона навела низку прикладів переслідувань журналістів та цензури на окупованому півострові.
Зокрема, експертка нагадала присутнім, що окупаційна влада у 2018 році заборонила вїзд до Криму двом українським журналісткам Альоні Савчук і Аліні Смутко. А нещодавно "кримінальне провадження" було порушено проти блогерші Людвіки Пападопулу через те, що вона "поставила лайк у Фейсбук".
"На тлі все більш вужчого доступу до інформації у Криму, російські спроби запобігти професійним журналістам та громадянським активістам поширювати інформацію ведуть до повного інформаційного вакууму навколо окупованого півострову. Ми закликаємо Росію зняти інформаційну блокаду в Криму і припинити переслідувати жінок, але також чоловіків, жуналістів та активістів", - заявила представниця "КримSOS.
Я повідомляв Укрінформ, Україна, країни-члени Європейського Союзу, США, Канада, Велика Британія, Туреччина, Швейцарія, Норвегія та Грузія під час засідання Постійної ради ОБСЄ засудили збройне захоплення Криму Росією наприкінці лютого 2014 року.